Постанова № 41230045, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4564/14 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі Авраменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, третя особа: управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання незаконною та скасування вимоги № Ф-164 від 21.11.2013, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2014 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, третя особа: управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання незаконною та скасування вимоги № Ф-164 від 21.11.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивоване тим, що пенсія за вислугу років не є пенсією за віком, що підтверджується листом Пенсійного фонду України від 10.01.2013 року №28478/Д-4 «щодо сплати ЄСВ підприємцями-пенсіонерами та інвалідами», за яким фізичні особи-підприємці, які отримують пенсію за вислугу років не звільняються від сплати єдиного внеску.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що вона, як пенсіонер за віком на пільгових умовах (за вислугою років), відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Закону України №2464, звільняється від сплати єдиного внеску.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 2 червня 2008 року (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця Серія НОМЕР_1) та перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до пенсійного посвідчення Серія НОМЕР_2 від 13 жовтня 2009 року позивач перебуває на обліку в Пенсійному фонді України як пенсіонер за вислугою років.

21 листопада 2013 року ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято вимогу про сплату недоїмки №Ф-164, в якій від позивача вимагається сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальну суму 3 582 грн. 09 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції помилково погодився із доводами відповідача про те, що підстави для скасування вимоги відсутні, оскільки позивач отримує пільгову пенсію, як пенсіонер за вислугою років.

Так, визначальним для розв'язання цього спору є правильне розуміння положень частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-V), відповідно до якої, особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, за змістом цієї норми для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, законодавством передбачено можливість звільнення від сплати єдиного внеску за себе за умови, якщо, зокрема, такі особи є пенсіонерами за віком та отримують відповідно до закону пенсію і вони самі не виявили бажання брати участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із абзацами першим та другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Зазначена правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом України, у постанові від 27 травня 2014 року.

Крім того, статею 51 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

В судовому засіданні 21 жовтня 2014 року встановлено, що позивач працювала в реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, має відповідний стаж, в зв'язку з чим має право на пенсію на пільгових умовах.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що на особу, якій призначено пенсію зі зниженням пенсійного віку, поширюються положення ч. 4 ст. 4 "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування", тобто така особа звільняється від сплати за себе єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що положення Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років не суперечать Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 року - скасувати та постановити нову, якою позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, третя особа: управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання незаконною та скасування вимоги № Ф-164 від 21.11.2013 - задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 21 листопада 1013 року №Ф-164.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.