Рішення № 41229855, 30.10.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2014 р.Справа № 916/3602/14

За позовом: відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Молнія ЛТД"

про стягнення 2 164 934,93 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: Самоходський Є.О., довіреність № 59/180 від 02.01.2012р.

від відповідача: Дорось Ю.В., довіреність від 29.09.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Молнія ЛТД" 2 164 934,93 грн., де 1 835 417,27 грн. - передплата за непоставлену продукцію, 329 517,66 грн. - неустойка.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2014р. позовну заяву (вх.№3670/14) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/3602/14 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№25359/14 від 29.09.2014р.).

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

31 березня 2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Молнія ЛТД" (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (Покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №1043, згідно п.1.1. якого у відповідності з цим Договором Постачальник зобовґязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного Договору нафтопродукти, далі по тексту продукція, номенклатура, обсяги та ціни якої визначені в специфікаціях і у асортименті, кількості та за цінами зазначеними у видаткових накладних і рахунках-фактурах до цього Договору - які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.1.3. Договору загальна (орієнтовна) вартість Договору складає 35 000 000,00 (тридцять п'ять мільйонів грн. 00 коп.) без врахування ПДВ. Станом на день підписання угоди ПДВ становить - 7 000 000,00 грн. 20%. Разом - 42 000 000,00 грн. (сорок два мільйони грн. 00 коп.).

Зі змісту п.2.2. Договору вбачається, що приймання продукції за якістю та кількістю провадиться відповідно до Інструкції: "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України" - затверджену Наказом №281/171/578/155 від 20.05.08р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.09.2008р.), та "Інструкцією з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України" - затверджену Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №271/121 від 04.06.2007р. (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №762/14029 від 04.07.2007р.), далі по тексту "Інструкції".

У відповідності до п.2.3. Договору Покупець має право предґявити претензію за якістю та/або кількості поставленої продукції, при цьому обґрунтованість вимог повинна бути підтверджена актом, складеним відповідно до вимог Інструкцій, а також в присутності представника ТОВ "Молнія ЛТД".

За приписами п.п.3.1., 3.2. Договору термін відвантаження (переадресування) Продукції - протягом 7-ми календарних днів з моменту отримання письмової заявки Покупця. Поставка продукції проводиться згідно письмових заявок Покупця на умовах DDP ст.Золотнищино, Південної залізниці (далі станція призначення), згідно правил Інкотермс 2010, якщо інше не буде узгоджено в специфікаціях до цього Договору. Дата поставки продукції визначається датою штемпеля станції призначення, а у випадках поставки імпортної Продукції, митне оформлення якої здійснюється на станції призначення, датою вказаною в графі "Відмітки митного органу" на паперовому носії електронної копії Митної Декларації.

Згідно п.4.2. Договору оплата продукції здійснюється шляхом перерахуваня грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 2-х банківських днів з моменту поставки Продукції, на підставі наданого Постачальником рахунку-фактури, якщо інші умови не будуть узгоджені в специфікаціях.

Пунктом 5.2. Договору при простроченні відвантаження (переадресування) Продукції у строки, зазначені у п.3.1. Договору, Постачальник сплачує на користь Покупця неустойку у розмірі 0,1% від вартості, не відвантаженої (переадресованої) в строк продукції за кожний день прострочення.

Термін дії Договору з моменту підписання до 31.03.2015 року (п.8.1. Договору).

08.04.2014р. позивач звернувся до відповідача із заявкою (вих.№4638) відповідно до якої просив здійснити поставку дизельного палива підвищеної якості "SUPER EURO 5 DIESEL - 10 ppm", виробництва Rompetrol Rafinare S.A. Румунія в кількості 1 000 т залізничним транспортом.

08.04.2014р. сторонами було складено, підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками специфікацію №1 на суму 15 920 000,00 грн. до договору поставки №1043 від 31.03.2014р.

09.04.2014р. відповідач надіслав позивачу інформаційну довідку №18, відповідно до якої повідомив, що зі станції Одеса - Пересип на адресу відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на станцію Золотнишино Південної залізниці відправлено дизельна паливо підвищеної якості "SUPER EURO 5 DIESEL - 10 ppm", виробництва Rompetrol Rafinare S.A. Румунія, загальним обґємом 1 039,84 т.

Також, 09.04.2014р. відповідачем відкритому акціонерному товариству "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" було виставлено рахунок на оплату №11 на суму 16 554 256,96 грн.

10.04.2014р. відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" повністю сплатило вартість дизельного палива відповідно до виставленого відповідачем рахунку №11 від 09.04.2014р., що підтверджується копією платіжного доручення №14807 від 10.04.2014р. на суму 16 554 256,96 грн.

Однак, товариством з обмеженою відповідальністю "Молнія ЛТД" всупереч взятим зобовґязанням щодо поставки дизельного палива на суму 16 554 256,96 грн., здійснив поставку дизельного палива підвищеної якості "SUPER EURO 5 DIESEL - 10 ppm", виробництва Rompetrol Rafinare S.A. Румунія лише на суму 14 718 839,69 грн., що підтверджується видатковими накладними №15 від 02.06.2014р. на суму 1 940 505,20 грн., №11 від 13.04.2014р. на суму 12 778 334,49 грн., залізничними накладними №41781311 від 10.04.2014р. на суму 12 778 334,49 грн., №42768382 від 30.05.2014р. на суму 1 940 505,20 грн., актами прийому-передачі від 02.06.2014р. на суму 1 940 505,20 грн., від 13.04.2014р. на суму 12 778 334,49 грн.

11.08.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Молнія ЛТД" звернулось до позивача з гарантійним листом №30, відповідно до якого гарантувало виконання умов договору поставки №1043 в частині здійснення поставки дизельного палива підвищеної якості "SUPER EURO 5 DIESEL - 10 ppm", виробництва Rompetrol Rafinare S.A. Румунія на суму 1 835 417,26 грн. - протягом серпня-вересня 2014р.

З підстав неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки №1043 від 31.03.2014р. в частині здійснення поставки дизельного палива підвищеної якості "SUPER EURO 5 DIESEL - 10 ppm", виробництва Rompetrol Rafinare S.A. Румунія, позивач 18.08.2014р. звернувся до останнього з претензією №4605/10074, відповідно якої вимагав повернення в семи денний термін 1 835 417,27 грн. - передплати за непоставлену продукцію.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №1043 в частині здійснення поставки дизельного палива підвищеної якості "SUPER EURO 5 DIESEL - 10 ppm", виробництва Rompetrol Rafinare S.A. Румунія і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст.663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами ст.665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст.656 Цивільного Кодексу України).

Як вбачається з розрахунку приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договору поставки №1043 від 31.03.2014р. - зобов'язання щодо поставки підвищеної якості "SUPER EURO 5 DIESEL - 10 ppm", виробництва Rompetrol Rafinare S.A. Румунія, на загальну суму 16 554 256,96 грн. виконані лише на суму 14 718 839,69 грн., отже, позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача 1 835 417,27 грн. передплати підлягає судом задоволенню, у звґязку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума передплати за непоставлену продукцію, встановлена судом в розмірі 1 835 417,27 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Молнія ЛТД" 329 517,67 грн. - неустойки у вигляді пені.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. За грошовим зобов'язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход держави (ст.232 ГК України).

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Як було вище встановлено судом, за порушення зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу у відповідності до приписів договору пеню в сумі 329 517,67 грн., при цьому судом встановлено що наданий позивачем розрахунок штрафу здійснений належним чином.

Відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст.551 ЦК України, встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, суд враховує те, що з пояснень представників сторін, судом встановлено, що господарські правовідносини між позивачем та відповідачем носять тривалий, взаємовигідний, конструктивний характер, прострочка відповідача по розрахункам з позивачем виникла із-за фінансових труднощів та технічних причин, та оскільки, на думку суду, пеня - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення, суд вважає за доцільне зменшити розмір неустойки (пені), яку слід стягнути з відповідача на користь позивача та встановити її в розмірі 200 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з чим стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Молнія ЛТД" на користь позивача підлягає сума передплати за непоставлену продукцію в розмірі 1 835 417,27 грн., неустойки в розмірі 200 000,00 грн. В іншій частині позову суд відмовляє.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 43 298,70 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Молнія ЛТД" (65028, Одеська обл., м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, буд. 50, код ЄДРЮОФОП 34252715) на користь відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (39802, Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Будівельників, буд. 16, код ЄДРЮОФОП 00191282) 1 835 417 (один мільйон вісімсот тридцять пґять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 27 коп. - передплати за непоставлену продукцію, 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. - неустойки, 43 298 (сорок три тисячі двісті девґяносто вісім) грн. 70 коп. - витрат на оплату судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України..

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.11.2014р.

Суддя О.В. Цісельський