Рішення № 41229803, 27.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21106/14 27.10.14Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "ЮС-ЦЕНТР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко-Житлосервіс" про розірвання договору щодо надання послуг та стягнення 32 000,00 грн., за участю представників позивача - Любаренка Д.О., довіреність №б/н від 14.01.2014 року, відповідача - Чурчиної І.М., довіреність №179 від 20.05.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 32 000,00 грн. заборгованості у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором про надання послуг охорони №6/1 від 30.04.2011 року та його розірвання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.10.2014 року.

17.10.2014 року позивачем через канцелярію господарського суду м. Києва надано заяву про заміну позивача Приватного підприємства "ЮСЦЕНТР" (код 36885497) на його правонаступника - Приватне підприємство "ЮС-ЦЕНТР" (код 34601762). Так, відповідно до укладеного договору про відступлення права вимоги №8/10/2014-1 до Приватного підприємства "ЮС-ЦЕНТР" (код 34601762), що є процесуальним правонаступником Приватного підприємства "ЮСЦЕНТР" (код 36885497) перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання послуг охорони №6/1 від 30.04.2011 року. Дану заяву задоволено судом, замінено позивача з Приватного підприємства "ЮСЦЕНТР" (код 36885497) на його процесуального правонаступника - Приватне підприємство "ЮС-ЦЕНТР" (код 34601762).

17.10.2014 року відповідачем через канцелярію господарського суду м. Києва надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в позові.

20.10.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву на 27.10.2014 року.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» (замовник) та Приватним підприємством "Юсцентр" (виконавець), правонаступником якого є Приватне підприємство "ЮС-ЦЕНТР", було укладено договір №6/1, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується забезпечити охорону і збереження майна на об'єкті замовника за адресою вул. Ломоносова, буд. 58 (Блок А) у відповідності до п. 1.1. договору.

Згіднодо п. 2.1. договору вартість послуг за даним договором складає 8 000,00 грн. за один місяць. В т. ч. ПДВ - 1 600,00 грн.

Згідно з п. 2.2. Договору оплата наданих послуг здійснюється Замовником щомісячно до 10-го числа наступного місяця на підставі акта здачі-приймання послуг.

Відповідно до п. 4.1. договору у випадку порушення замовником п. 2.2. цього Договору Виконавець має право припинити охорону об'єкту через тридцять календарних днів після письмового повідомлення про це Замовника

Згідно з п. 4.2. договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір через тридцять календарних днів після письмового повідомлення про це виконавця.

Відповідно до п. 4.3. договору договір автоматично вважається пролонгованим на наступний строк якщо жодна з сторін не виявила наміру припинити його дію.

Згідно з п. 5.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його написання сторонами та діє до 31.11.2011р.

30.04.2014 року відповідач направив на адресу позивача лист №156 про розірвання договору про надання послуг охорони №6/1 від 30.04.2011 року на підставі п. 4.2. договору, що підтверджується копіями фіскального чеку та повідомлення про вручення 21.05.2014 року поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

В силу ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 907 Цивільного кодексу України визначено, що Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі, шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Позивач 01.07.2014 року та 31.07.2014 року направив на адресу відповідача акти здачі-прийняття робіт за червень та липень 2014 року згідно договору про надання послуг охорони №6/1 від 30.04.2011 року.

Проте, оскільки позивачем 21.05.2014 року було отримано повідомлення відповідача про розірвання договору №6/1 від 30.04.2011 року, то договір вважається розірваним в односторонньому порядку у відповідності до положень п. 4.2. даного договору з червня 2011 року.

Тому у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору про надання послуг №6/1 від 30.04.2011 року з цих підстав слід відмовити.

Оскільки договір №6/1 від 30.04.2011 року з червня 2011 року є припиненим внаслідок одностороннього його розірвання з боку відповідача, тому зобов'язання за вказаним договором, в тому числі, щодо надання позивачем послуг є припиненим з червня 2014 року.

Тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення 32 000,00 грн. заборгованості за надані послуги в червні, липні, серпні та вересні 2014 року за договором про надання послуг №6/1 від 30.04.2011 року також слід відмовити.

Крім того, позивачем не підтверджено належними доказами факту надання відповідачу послуг з охорони об'єкту відповідача, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 58 (Блок А), а також прийняття відповідачем таких послуг у період з червня по вересень 2014 року.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, і тому у позові слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.11.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна