Постанова № 41229276, 21.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2255/13а

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Херсонської обласної державної адміністрації, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, Голопристанська районна державна адміністрація про визнання рішення протиправним, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулась до суду першої інстанції з позовом до Херсонської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), третіх осіб на стороні позивача ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, третьої особи Голопристанської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації №1640 від 08 грудня 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розпорядженням голови Голопристанської районної державної адміністрації від 08 серпня 2007 року №390 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистих селянських господарств» їй затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передано у власність земельну ділянку площею 1,0 га. та 09 серпня 2007 року отримано державний акт. Вказану земельну ділянку їй передано у власність за рахунок земель державної власності із земель запасу на території Старозбур"ївської сільської ради.

08 грудня 2008 року головою Херсонської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження за №1640 «Про скасування розпорядження голови Голопристанської райдержадміністрації за №390 від 08 серпня 2007 року». Підставою скасування став протест прокурора Херсонської області, в якому містяться посилання на порушення норм Земельного та Водного законодавства при прийнятті розпорядження №390. Позивач вважає, що розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації незаконне та просить визнати його протиправним та скасувати.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем та третьою особою на стороні позивача ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права у зв'язку з чим апелянти просять скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційних скарг, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги задовольнити частково з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що в розпорядженні голови Голопристанської районної державної адміністрації №390 від 08.08.2007 року про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам відсутня інформація щодо категорії земельних ділянок та цільового призначення цих ділянок. Зрештою, земельні ділянки передавались у власність для ведення селянських господарств та території Старозбур'ївської сільської ради не зважаючи, що територія Старозбур'ївської сільської ради Голопристанського району належить до морського узбережжя (а саме, Чорноморського та Азовського узбережжя Херсонської області).

08 грудня 2008 року головою Херсонської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження за №1640 «Про скасування розпорядження голови Голопристанської райдержадміністрації за №390 від 08 серпня 2007 року». Підставою скасування став протест прокурора Херсонської області, в якому містяться посилання на порушення норм Земельного та Водного законодавства при прийнятті розпорядження №390. Позивач вважає, що розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації незаконне та просить визнати його протиправним та скасувати.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного розпорядження.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», в редакції чинній на час прийняття оскарженого розпорядження, розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено дві можливості скасування розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, або Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня, або в судовому порядку.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

В Рішенні від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

У справі, що розглядається апеляційним судом, на підставі розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 08 серпня 2007 року № 390 апелянту виданий державний акт на право власності на земельну ділянку.

Зазначене вище розпорядження є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, а тому не може бути в подальшому скасоване державною адміністрацією вищого рівня.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року по справі № 21-412а12.

Таким чином, єдиним способом, передбаченим для скасування розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 08 серпня 2007 року № 390, є скасування цього розпорядження в судовому порядку.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про порушення відповідачем вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, при прийнятті оскарженого розпорядження.

Розглянувши питання правомірності прийняття розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 08 грудня 2007 року № 1640, суд першої інстанції допустив порушення принципів адміністративного судочинства:

- принципу диспозитивності, оскільки суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданої відповідно до КАС України, і не може виходити за межі позовних вимог. Проте предметом розгляду справи стало не оскаржене розпорядження, а розпорядження, яке було скасовано оскарженим розпорядженням;

- принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції з'ясовував обставини прийняття розпорядження, яке було скасовано оскарженим розпорядженням, а не обставини та відповідність Конституції України та законам України оскарженого розпорядження.

Водночас, відповідно до ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду.

Разом з тим, сам факт внесення протесту не є підставою для автоматичного скасування прийнятого розпорядження, оскільки з викладеними у протесті доводами голова місцевої державної адміністрації може не погодитися, обґрунтувавши належним чином відмову в задоволенні протесту прокурора.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного розпорядження, суду першої інстанції слід було встановити чи обґрунтовані доводи, викладені у протесті прокурора, чи вказано у розпорядженні, з якими із цих доводів погодився голова місцевої державної адміністрації та яким саме нормам діючого законодавства України не відповідає прийняте раніше розпорядження.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг, скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Херсонської обласної державної адміністрації, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, Голопристанська районна державна адміністрація про визнання рішення протиправним, - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Херсонської обласної державної адміністрації, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, Голопристанська районна державна адміністрація про визнання рішення протиправним - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Голови Херсонської обласної державної адміністрації від 08.12.2008 року № 1640 « Про скасування розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 08 серпня 2007 року № 390».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.