Ухвала суду № 41228748, 03.11.2014, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"03" листопада 2014 р.

Справа № 921/1216/14-г/14

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Руденко О.В., розглянувши позовну заяву Тернопільської обласної ради до Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об'єднання про визнання недійсним Установчого договору Тернопільського ОВТ аптечного об'єднання; визнання частково недійсним статуту Тернопільського ОВТ аптечного об'єднання; зобов'язати Тернопільську обласну раду прийняти рішення про зміну організаційно-правової форми Тернопільського ОВТ аптечного об'єднання (з об'єднання на комунальне підприємство) та зобов'язати керівника Тернопільського ОВТ аптечного об'єднання та Державну реєстраційну службу України внести відповідні зміни до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, встановив наступне:

- порушення п.3 ст.57 ГПК України.

У відповідності до приписів процесуального законодавства, при зверненні із позовної заявою до господарського суду, позивачем, поряд з іншим, до останньої долучаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, для позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарського суду ставка судового збору становить - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2014 року - 1218 грн.

Водночас, згідно роз'яснень, які викладені у постанові Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.13р. №7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Як вбачається із позовних матеріалів, органом місцевого самоврядування заявлено декілька вимог немайнового характеру, однак, судовий збір сплачено лише в розмірі 1218 грн., що в розумінні ст.57 ГПК України, не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на наведене та враховуючи п.3.5. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18, недодержання вимог статей 54, 56 та п.2 і 3 ч.1 ст.57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст.63 ГПК України.

Згідно п.4 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Таким чином, позовна заява Тернопільської обласної ради та долучені до неї документи підлягають поверненню позивачу на підставі п.4 ст.63 ГПК України, без розгляду.

Поряд із наведеним, також, слід зазначити наступне.

За статтею 21 ГПК України, сторонами у господарському процесі є позивачі та відповідачі. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Позивачем за даною позовною заявою є Тернопільська обласна рада, яка одночасно, виступає і відповідачем, за вимогою, що викладена у п.3 прохальної частини позовної заяви.

При цьому суд зазначає, що процесуальне законодавство не допускає поєднання в одній особі правового статусу позивача та відповідача, оскільки подібне свідчить про відсутність спору про право та, як наслідок, виключає можливість застосування такої форми судового процесу як позовне провадження.

Крім того, за позовною вимогою про визнання недійсним Установчого договору відповідачем визначено Тернопільське обласне виробничо-торгове аптечне об'єднання, хоча за викладеними у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 вказівками, у справах щодо визнання недійсним установчого (засновницького) договору мають залучатися всі учасники (засновники) як сторони договору.

Крім того, позовна вимога, яка викладена у п.5 позовної заяви заявлена до керівника Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об'єднання, хоча процесуальний статус даної посадової особи (відповідач, третя особа, тощо) органом місцевого самоврядування взагалі не визначений.

Водночас суд звертає увагу заявника, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

У відповідності до п.2. ч. 1 ст.7 Законом України "Про судовий збір", у разі повернення заяви або скарги, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.

На підставі викладеного, керуючись п.4 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву та додані до неї документи, в тому числі оригінал платіжного доручення №708 від 21.10.2014р., разом на 36 арк., повернути заявнику - Тернопільській обласній раді (вул. М. Грушевського, 8 , м. Тернопіль, 46021, ід.код 24630220) - без розгляду.

2. Повернути Тернопільській обласній раді (вул. М.Грушевського, 8 , м. Тернопіль, 46021, ід.код 24630220) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення №708 від 21.10.2014р.

Суддя О.В. Руденко