Рішення № 41228745, 30.10.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2014 р. Справа №917/1745/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", вул. Володимирська - 46, м.Київ, 01601

до 1.Української універсальної біржі, вул. Шевченка-52, м.Полтава, 36000

2. Арбітражного керуючого Фоміна Гранта Валерійовича, АДРЕСА_3

ІІІ особа 1 ОСОБА_2, АДРЕСА_2, 61093

2. Фізична особа-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_4

про визнання незаконними торги проведені Українською універсальною біржею 30.03.2012р. в рамках справи №5023/122/12 про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_3 з реалізації автомобіля NISSAN, моделі TEANA, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова - НОМЕР_2, днз НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3;

- скасування акту прийому-передачі від 30.03.2013р. автомобілю NISSAN, моделі TEANA, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова - НОМЕР_2, днз НОМЕР_1;

- скасування протоколу №1 від 30.03.2012р. проведення Українською універсальною біржею аукціону з реалізації автомобілі NISSAN, моделі TEANA, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова - НОМЕР_2, днз НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: Гур"єв А.В. дор. від 04.08.14р.

від відповідача: 1 представник не з'явився

від відповідача: 2 представник не з'явився

від третої особи 1: представник не з'явився

від третої особи 2 : представник не з'явився

У судовому засіданні 30.10.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про визнання незаконними торги проведені Українською універсальною біржею 30.03.2012р. в рамках справи №5023/122/12 про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_3 з реалізації автомобіля NISSAN, моделі TEANA, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова - НОМЕР_2, днз НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3;

- скасування акту прийому-передачі від 30.03.2013р. автомобілю NISSAN, моделі TEANA, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова - НОМЕР_2, днз НОМЕР_1;

- скасування протоколу №1 від 30.03.2012р. проведення Українською універсальною біржею аукціону з реалізації автомобілі NISSAN, моделі TEANA, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова - НОМЕР_2, днз НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3

Разом з позовом позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд витребувати у Української універсальної біржі договір купівлі-продажу за результатами проведення аукціону з реалізації автомобілю NISSAN, моделі TEANA, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова - НОМЕР_2, днз НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 та витребувати у арбітражного керуючого Фоміна Гранта Валерійовиса договір купівлі-продажу за результатами проведення аукціону з реалізації автомобілю NISSAN, моделі TEANA, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова - НОМЕР_2, днз НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3.

Від відповідача 1 - Української універсальної біржі надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечує вхід. №11974 від 16.09.2014р.)

Відповідач 2 проти позову заперечує, з підстав, викладених у запереченняхна позовну заяву (вхід. №12056 від 16.09.2014р.).

Третя особа 1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, ухвала повернулася з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання.

Третя особа 2 - ФОП ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, ухвала повернулася з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання.

Позивач на вимогу ухвали суду від 16.09.2014р. надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який свідчить, що станом на 03.10.2014р. адреса третьої особи 2 не змінювалася.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд, встановив:

15 липня 2008р. між закритим акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) був укладений кредитний договір № 113-В/08/12/ФО/А (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 40630,00 доларів США для придбання автомобілю.

В забезпечення кредитного договору між банком та Позичальником 15.07.2008р. був укладений договір застави, посвідчений, ОСОБА_6, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 15.07.2008 р., за реєстровим № 1723, згідно умов якого в заставу банку був переданий автомобіль NISSAN, моделі ТЕАNА, 2008 року випуску, колір - сірий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, об"єм двигуна - 3498, який належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 виданого ВРЕР №3 ГУМВСУ м. Харків 15.07.2008 р.

01 березня 2012 року господарським судом Харківської області була прийнята постанова у справі № 5023/122/12 про визнання банкрутом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.

16.03.2012р. АТ " Сбербанку Росії" звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_3

23.05.2012р. Харківським апеляційним господарським судом була ухвалена постанова про задоволення апеляційної скарги АТ "Сбербанку Росії", постанова господарського суду Харківської області від 01.03.2012р. скасовано, провадження у справі припинено.

Як зазначає позивач 30.03.2012р. відповідно до протоколу №1 проведення аукціону по реалізації автомобіля NISSAN, моделі ТЕАNА, 2008 року випуску, колір - сірий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 переможцем аукціону став ОСОБА_2, який придбав лот за ціною 32400,00грн.

Арбітражний керуючий Фомін Г.В. реалізувавши заставлений автомобіль NISSAN, моделі ТЕАNА, 2008 року випуску, колір - сірий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 порушив норми чинного законодавства, тому що постанова про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_3 була оскаржена банком до апеляційного суду з дотриманням вимог, встановлених діючим законодавством України, тому як слід постанова про визнання банкрутом від 01.03.2012р. не набрала законної сили.

АТ "Сбербанку Росії" від ліквідатора Фоміна Г.В. від продажу заставного автомобіля грошові кошти не отримував.

За таких обставин позивач просив суд визнати незаконними торги проведені Українською універсальною біржею 30.03.2012р. в рамках справи №5023/122/12 про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_3 з реалізації автомобіля NISSAN, моделі TEANA, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова - НОМЕР_2, днз НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3; скасувати акту прийому-передачі від 30.03.2013р. автомобілю NISSAN, моделі TEANA, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова - НОМЕР_2, днз НОМЕР_1; скасувати протокол №1 від 30.03.2012р. проведення Українською універсальною біржею аукціону з реалізації автомобілі NISSAN, моделі TEANA, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова - НОМЕР_2, днз НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3

При вирішенні спору, суд оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, а також подані представниками сторін додаткові докази та заперечення, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на таке:

Обставини, на які посилається позивач були досліджені та встановлені рішенням господарського суду Харківської області від 11.12.2013р. по справі №922/3904/13.

Дане рішення було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р., яка в свою чергу залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2014р.

Так, рішенням господарського суду Харківської області від 11.12.2013р. по справі №922/3904/13 за позовом ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" до ФОП ОСОБА_3 та Української універсальної біржі, ІІІ особи: Арбітражний керуючий Фомін Г. В. та ОСОБА_2 про визнання недійсним аукціону, проведений Українською універсальною біржею 30.03.2012р. з реалізації автомобілю NISSAN, моделі TEANA, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова - НОМЕР_2, днз НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 та визнання недійсним протоколу №1 від 30.03.2012р. проведення Українською універсальною біржею аукціону з реалізації автомобілі NISSAN, моделі TEANA, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова - НОМЕР_2, днз НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, яке набрало законної сили, встановлено, що обрані позивачем способи захисту не відповідають встановленим ст.20 ГК України та ст.16 ЦК України способом захисту прав та охоронюваних законом іетересів.

У відповідності до ч. З ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» обставини, визнані учасниками судового процесу і відображені в судових рішеннях, є преюдиціальними в розумінні частини третьої статті 35 ГПК України.

Згідно п. 2.6. зазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

З урахуванням вимог ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду Харківської області від 11.12.2013 року по справі № 922/3904/13 є преюдицією і не потребують додаткового доказування.

Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, вимогами позивача є скасування акту прийому-передачі від 30.03.2013р. автомобілю NISSAN, моделі TEANA, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова - НОМЕР_2, днз НОМЕР_1.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та згідно ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів можуть захищатися способами визначеними статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Способи захисту, заявлені позивачем у даній справі, не міститься в переліках способів захисту права, що визначені в ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, не передбачені вони також іншими нормами права. Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що такий спосіб захисту був передбачений якимись договірними відносинами між сторонами.

З огляду на наведене господарський суд приходить до висновку, що спосіб захисту порушеного права має відповідати наявному порушенню та сприяти його усуненню. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України викладеною у оглядовому листі № 01-8/24 від 22.01.2007р.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону).

Таким чином, враховуючи те, що згідно позову позивач просить суд визнати незаконними торги, а не його результати, скасувати протокол проведення аукціону, скасувати акт прийому-передачі, які не є актами в розумінні статті 12 ГПК України, про що було зазначено Верховним Судом України у постанові від 17.03.2009 р. у справі №11/95/н, господарський суд прийшов до висновку, що обрані позивачем способи захисту не відповідають визначеним чинним законодавством способам захисту права.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, при поданні позовної заяви позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд витребувати у Української універсальної біржі договір купівлі-продажу за результатами проведення аукціону з реалізації автомобілю NISSAN, моделі TEANA, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова - НОМЕР_2, днз НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 та витребувати у арбітражного керуючого Фоміна Гранта Валерійовиса договір купівлі-продажу за результатами проведення аукціону з реалізації автомобілю NISSAN, моделі TEANA, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова - НОМЕР_2, днз НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3.

З урахуванням вищевикладеного та відповідно до ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєю ініціативою має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Як вбачається з поданої заяви про забезпечення позову заявлений позивачем вид забезпечення позову не відповідає ні одному з перелічених у статті 67 ГПК.

Суд відмовляє у задоволенні заяви

Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на позивача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, , 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову

Повне рішення складено 04.11.2014р.

Суддя І.Г. Кльопов