Ухвала суду № 41228555, 28.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 р.Справа № 820/15714/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Бондара В.О. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2014р. по справі № 820/15714/14

за позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "ЕКОДАР"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Науково-виробнича компанія "ЕКОДАР" (далі - відповідач, ПП "НВК "ЕКОДАР"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач, Основ'янська ОДПІ), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, прийнятих судом, просить суд скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення: № 0005810153 від 21.12.2012 р. на суму 4524,16 грн. та № 0005800153 від 21.12.2012 р. на суму 6304,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2014р. адміністративний позов Приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "ЕКОДАР" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0005810153 від 21.12.2012 р., № 0005800153 від 21.12.2012 р.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області (код 37999628) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "ЕКОДАР" витрати по сплаті судового збору в сумі 182 грн. 70 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2014р. та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов залишити без задоволення.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що апеляційна скарга є незаконною та необґрунтованою, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження за наявними у справі документами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - Приватне підприємство "Науково-виробнича компанія "ЕКОДАР", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, код 35973503, місцезнаходження: пр. Гагаріна, буд. 127 "А", к. 320, м. Харків, 61035, перебуває на обліку як платник податків в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість.

Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області ДПС (правонаступником якої на підставі Постанови КМУ р. № 229 від 20.03.2013 року є Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області) на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету ПП "НВК "ЕКОДАР", за результатами якої складено акт № 4859/15-312/35973503 від 21.12.2012 року (а.с. 27-29).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0005810153 від 21.12.2012 р., яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% - на суму 4524,16 грн.; № 0005800153 від 21.12.2012 р., яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% - у сумі 6304,00 грн. (а.с. 31, 32).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що спірна документальна невиїзна перевірка проведена відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, акт перевірки є протиправним, а податкові-повідомлення рішення № 0005810153 та № 0005800153 від 21.12.2012 р. підлягають скасуванню. Відповідачем не було надано обґрунтованих заперечень проти позову та доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки № 4859/15-312/35973503 від 21.12.2012 року, невиїзну документальну перевірку відповідачем було проведено на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пп.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що жодних посилань на прийняття керівником контролюючого органу рішення про проведення спірної перевірки та наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу, акт спірної перевірки не містить.

Апелянт вказує на те, що спірна перевірка була камеральною та проводилась у відповідності до вимог ст. 76 Податкового кодексу України, зокрема, без будь-якого спеціального рішення керівника.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до вказаних доводів апелянта, оскільки належних доказів в обґрунтування вказаного ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції надано не було.

Тобто суд першої інстанції вірно встановив, що податковим органом було порушено встановлену законом процедуру проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків і зборів та у розрізі податкових періодів. В цій частині акта (довідки) перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) перевірки додаються відповідні аналітичні таблиці. Пунктом 5.2 передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Колегія судів вказує на те, що акт перевірки № 4859/15-312/35973503 від 21.12.2012 року не містить будь-яких посилань на податкову звітність чи інші документи, які було досліджено відповідачем в ході спірної перевірки, та на підставі яких було зроблено висновок про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань.

В матеріалах справи є в наявності лише копія податкової декларації з податку на додану вартість ПП "НВК "ЕКОДАР" за 1 квартал 2012 року № 9020485631 від 19.04.2012 року, по якій податковий борг виник 21.05.2012 р., та яка була надана відповідачем в обґрунтування того, які саме документи досліджувались податковою інспекцією.

Однак з таблиці, яка міститься в акті перевірки, вбачається, що в колонці «дата виникнення податкового боргу» зазначено - 20.08.2012 р. та 21.05.2012 р. Доказів дослідження іншої податкової звітності в ході спірної перевірки представником відповідача ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції надано не було.

На підставі зазначеного, колегія судів вказує на те, що суд першої інстанції вірно встановив, що акт перевірки № 4859/15-312/35973503 від 21.12.2012 року складено з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі висновків акту перевірки № 4859/15-312/35973503 від 21.12.2012 року відповідачем в той же день - 21.12.2012 року були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, тобто з порушенням строку, визначеного пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до абз. 3 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та п. 2.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 28.11.2012р. № 1236 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447 (далі - Порядок), до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового зобов'язання, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання. Проте, в порушення вказаних норм до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не додано розрахунків штрафних санкцій. Належних пояснень щодо вказаних обставин представником відповідача не надано.

Пунктом 3.6. зазначеного Порядку передбачено, що структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення-рішення від структурного підрозділу, що його склав, направляє (вручає) податкове повідомлення-рішення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення-рішення залишається в органі державної податкової служби та долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (п. 3.7 Порядку).

Колегія судів вказує на те, що відповідачем не було надано жодних доказів направлення або вручення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачу.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Разом з цим суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в апеляційній скарзі не було наведено які саме порушення були допущенні судом першої інстанції при постановлені судового рішення, а лише наведені норми Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2014р. по справі № 820/15714/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Курило Л.В.