Постанова № 41227983, 29.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2014 року № 813/5994/14

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання - Іванків З.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Лучківа А.В. , згідно довіреності,

від відповідача: Чижевського М.В. , згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» до Дрогобицької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Українсько-німецьке спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» (надалі - ТОВ «ІСМ») звернулося до суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2013 року № 0002712210, прийнятого за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки діяльності позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства по операціях з ТОВ «Укрбудінструмент» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2013 року, оформленої актом № 106/22-1/14300674 від 24.09.2013 року.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що висновки акта Дрогобицької об'єднаної податкової інспекції, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, так як дії по сплаті коштів ТОВ «Укрбудінструмент» не можуть вважатися поворотною фінансовою допомогою. Зазначає, що якщо після закінчення строку, встановленого договором, платник податку не повертає суму отриманої поворотної фінансової допомоги на кінець звітного періоду, то до доходів звітного періоду, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включається сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Позивач покликається на те, що кошти ТОВ «ІСМ» на рахунок не отримувало, а безпосередньо виконувало зобов'язання згідно договору про виконання зобов'язання третьою особою від 31.10.2011 року ТОВ «Укрбудінструмент». Договір виконання зобов'язання третьою особою не дає підстав вважати сплачені третьою особою кошти за користування банківським кредитом поворотною фінансовою допомогою, оскільки такий договір не є договором надання поворотної фінансової допомоги, а сплачені кошти не є коштами, які передані позивачу у користування на невизначений строк. Тобто, відсутня обов'язкова ознака фінансової поворотної допомоги - отримання коштів у користувача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у запереченні на позов, поданому до суду 18.09.2014 року, суть якого зводиться до наступного. В результаті проведеної відповідачем перевірки діяльності позивача встановлено порушення п.14.1.257, п.135.1, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, а саме ТОВ «ІСМ» не включено у інші доходи суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, чим занижено інші доходи, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, на загальну суму 60979,00 грн. Оскільки п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України не передбачено обов'язковості надходження платникові коштів безпосередньо, а, відтак, і вчинений на користь третіх осіб платіж замість платника може вважатися поворотною фінансовою допомогою за умови наявності у такого платежу інших ознак останньої, як-от поворотності, безоплатності надання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов безпідставний і задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Порядок визначення доходів та їх склад передбачено у ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у п. 135.1. якої зазначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: 1) доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; 2) інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Безповоротна фінансова допомога, відповідно до визначення, закріпленого у п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, це в тому числі сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Таким чином, для цілей оподаткування кошти вважатимуться поворотною фінансовою допомогою, якщо платник їх отримав з обов'язковою умовою повернути на підставі договору, і якщо такий договір не передбачає зобов'язання такого платника здійснити компенсацію (будь-якого характеру чи виду) за користування цими коштами.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 31 жовтня 2011 року між позивачем ТОВ «ІСМ» та ТзОВ «Укрбурінструмент» був укладений договір про виконання зобов'язання третьою особою.

Вказаний договір передбачав виконання третьою особою - ТзОВ «Укрбурінструмент» - зобов'язання боржника - СП ТзОВ «ІСМ» - перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо сплати заборгованості у сумі 1591670,79 гривень.

Згідно з п. 4 вищевказаного договору (зі змінами, внесеними додатком від 04 жовтня 2013 року), в якості зустрічного зобов'язання боржник - ТОВ «ІСМ» - зобов'язався сплатити третій особі - ТОВ «Укрбурінструмент» - суму боргу в частині виконаних третьою особою зобов'язань перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору в термін до 31 грудня 2015 року.

Таким чином, згідно з умовами договору від 31 жовтня 2011 року (зі змінами, внесеними додатком від 04 жовтня 2013 року), перераховані ТОВ «Укрбурінструмент» грошові кошти в рахунок погашення заборгованості ТОВ «ІСМ» перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», підлягають поверненню даним підприємством у термін до 31 грудня 2015 року, тобто є обов'язковими до повернення, й на суму даної заборгованості не нараховуються жодні відсотки (договором не передбачене нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами).

При цьому, грошові кошти фактично надані у користування ТОВ «ІСМ», оскільки зі згоди та за прямою вказівкою останнього використовуються для погашення заборгованості позивача перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

З огляду на зміст норми п.п.14.1.257 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, правовідносини між ТОВ «ІСМ» та ТОВ «Укрбурінструмент», що виникли на підставі договору про виконання зобов'язань третьою особою від 31 жовтня 2011 року, містять усі ознаки відносин щодо надання поворотної фінансової допомоги. При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на відсутність факту надходження суми коштів у користування ТОВ «ІСМ» та на факт перерахунку даних коштів від ТОВ «Укрбурінструмент» безпосередньо на рахунок ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Як вбачається зі змісту договору від 31 жовтня 2011 року, боржник - ТОВ «ІСМ» виявив свою волю щодо користування грошовими коштами, наданими ТОВ «Укрбурінструмент» безпосередньо в момент укладення договору. При цьому, факт ненадходження даних грошових коштів на рахунок позивача, на думку суду, не може свідчити про відсутність факту користування даними грошовими коштами, оскільки останні були використані для погашення заборгованості ТОВ «ІСМ» перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а, отже, були використані за вказівкою позивача для погашення його кредиторської заборгованості.

Окрім того, як вбачається зі змісту п.п.14.1.257 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, наведеною нормою не передбачено обов'язковості передання платникові коштів безпосередньо, а, відтак, і вчинений на користь третіх осіб платіж замість платника може вважатися поворотною фінансовою допомогою за умови наявності у такого платежу інших ознак останньої, як-от поворотності, строковості, безоплатності надання.

Дана позиція суду також підтверджується практикою Вищого адміністративного суду України (постанова Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2010 року у справі № К-9776/08).

За таких умов, суд вважає правомірними та обґрунтованими висновки, зроблені відповідачем в акті № 106/22-1/14300674 від 24 вересня 2013 року, щодо фактичного отримання позивачем поворотної фінансової допомоги від ТОВ «Укрбурінструмент» на загальну суму 1433000,00 грн. та необхідність включення до складу інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, такої фінансової допомоги у вигляді суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день використання такої поворотної фінансової допомоги, а в подальшому - і до складу доходів, що враховуються для обчислення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

З огляду на це, є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, є донарахування відповідачем позивачу суми податку на прибуток підприємств у розмірі 12833,00 грн. та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст.ст. 123 Податкового кодексу України в сумі 3130,00 грн. шляхом направлення спірного податкового повідомлення-рішення від 21.10.2013 року № 0002712210.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на ухвалу Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/10793/13 від 18.02.2014 року. Як вбачається зі змісту вказаної ухвали ВАСУ від 18.02.2014 р., у даній справі від імені боржника (ТОВ «Сумське АТП-15927») діяла фізична особа - керівник товариства, який проводив закупівлю матеріалів та сировини, що використовувались в подальшому у господарській діяльності ТОВ «Сумське АТП-15927». При цьому, жодних договорів, які фіксували згоду товариства на спосіб користування грошовими коштами, отриманими від фізичної особи, між ними не укладалось. Фактично, боржник та третя особа перебували у трудових правовідносинах, до регулювання яких не можуть бути застосовані норми Податкового кодексу України. З огляду на це, правовідносини боржника та третьої особи у справі № К/800/10793/13, на яку посилається позивач, не є аналогічними правовідносинам між ТОВ «ІСМ» (боржника) та ТОВ «Укрбурінструмент» (третьої особи), які врегульовані окремим договором від 31 жовтня 2011 року та є по своїй правовій природі цивільно-правовими, а не трудовими. У зв'язку із цим, відповідне посилання позивача є необґрунтованим та не може бути взяте до уваги.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, та необхідність відмови у їх задоволенні.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, з позивача до державного бюджету України слід стягнути суму недоплаченого при подачі позову до суду судового збору в розмірі 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 03.11.2014 року.

Суддя Потабенко В.А.