Постанова № 41227941, 21.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року

Справа № 808/6448/14

Провадження №ДО/808/301/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Пелеха С.І.

представників сторін:

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до Відкритого акціонерного товариства “Укрцинк”, м. Костянтинівка Донецької області

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов від Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі – Костянтинівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, позивач) до Відкритого акціонерного товариства “Укрцинк” (далі – ВАТ «Укрцинк», відповідач), в якому позивач просить стягнути з розрахункових рахунків відповідача кошти у розмірі суми податкового боргу з земельного податку у сумі 78436,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – ПК України) та зазначено, що за підприємством обліковується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у сумі 78436,47 грн., який виник в результаті несплати відповідачем самостійно узгоджених сум податкових зобов’язань.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, 21.10.2014 від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, 21.10.2014 від нього на адресу суду надійшли письмові заперечення, в яких він зазначає, що Господарським судом Донецької області 05.09.2011 винесена ухвала про відкриття справи про банкрутство. Вказує, що станом на 14.10.2014 триває процедура розпорядження майном ВАТ «Укрцинк» та мораторій на погашення кредиторської заборгованості. Просив при розгляді справи врахувати даний факт, та розглянути позов за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відкрите акціонерне товариство “Укрцинк” (код ЄДРПОУ 00194317) зареєстроване як юридична особа 04.06.2003, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ №815334 (а.с.4-6).

Станом на час розгляду адміністративної справи у суді за відповідачем обліковується податковий борг із земельного податку з юридичних осіб у сумі 78436,47 грн., який виник на підставі наступного.

Судом встановлено, що ВАТ «Укрцинк» 20.01.2014 до податкового органу подана податкова декларація №9001015248 з земельного податку (а.с.13-16), в якій відповідачем самостійно визначено податкові зобов’язання на 2014 рік на загальну суму 134462,40 грн., щомісячна частка сплати податку складає 11205,21 грн. та у грудні 11205,09 грн.

Відповідачем суми податкових зобов’язань за січень-липень 2014 року не сплачені, та набули статусу податкового боргу.

Отже, з огляду на вищевикладене та відповідно до інтегрованої картки платника земельного податку ВАТ «Укрцинк» загальна сума податкового боргу відповідача складає 78436,47 грн. (11205,21*7).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (у редакції чинній на час формування податкових вимог, далі - Закон України №2181-ІІІ) були сформовані та надіслані податкові вимоги №1\3 від 06.10.2001 та №2\185 від 09.11.2001.

Отже, станом на 21.10.2014 ВАТ «Укрцинк» має податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у сумі 78436,47 грн., який до теперішнього часу не погашений.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.1.1 ст. 1 ПК України, він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також в інших сферах, у тому числі, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.1.3 ст.1 ПК України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" , та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом не приймаються посилання відповідача на те, що оскільки стовно ВАТ «Укрцинк» ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.09.2011 відкрито справу про банкрутство, та станом на 14.10.2014 триває процедура розпорядження майном ВАТ «Укрцинк» та мораторій на погашення кредиторської заборгованості - з огляду на наступне.

Згідно приписів ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-XII від 14.05.1992 (далі Закон №2343-XII), одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що вказується в ухвалі суду.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону №2343-XII, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

За правилами ч. 4 ст. 12 14 Закону №2343-XII протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як видно з матеріалів адміністративної справи, податковий борг виник у зв’язку з несплатою податкових зобов’язань, самостійно визначених відповідачем у податковій декларації з земельного податку №9001015248 від 20.01.2014. Отже вказані зобов’язання є поточними, оскільки виникли після винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Укрцинк».

Тому, з огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин мають застосовуватись положення Податкового кодексу України, а також деякі положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (про підстави застосування норм цього Закону буде зазначено нижче).

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами п. 287.3 ст. 286 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено судом із матеріалів адміністративної справи, відповідачем суми самостійно задекларованих зобов'язань не були сплачені у повному обсязі у встановлені законом строки і набули статусу податкового боргу.

У п.57.3. ст. 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога – це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до приписів п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.4. ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Аналогічні положення мітив Закон України №2181-ІІІ, який діяв на момент винесення податкових вимог.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів визначається пунктом 2 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (далі – Порядок № 765 від 05.12.2013).

Облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ), спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників (далі - СДПІ), державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій (далі - ДПІ) відповідно до функціональних повноважень (п.4 Розділу I Порядку № 765 від 05.12.2013).

Відповідно до п. 7 Розділу I Порядку № 765 від 05.12.2013 контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи.

Згідно з п.1 Розділу ІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Відповідно до п.1 Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають:

- зобов’язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником;

- суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;

- зобов’язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства;

- пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов’язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском;

- пеня на суму заниження податкового зобов’язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником;

- проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Зобов’язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника (п.2 Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013).

Пункт чотири Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 визначає, що нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Костянтинівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області на підтвердження податкового боргу відповідача по земельному податку з юридичних осіб у сумі 78436,47 грн. надано інтегровану картку платника земельного податку з юридичних осіб ВАТ «Укрцинк» (а.с.8, 30).

На момент розгляду справи в суді, вказані суми податкових зобов’язань відповідачем не сплачені, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості Костянтинівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11,71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області – задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Відкритого акціонерного товариства “Укрцинк” (85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 1, код ЄДРПОУ 00194317) у банках, що обслуговують такого платника податків кошти у розмірі суми податкового боргу з земельного податку у сумі 78436,47 грн. (сімдесят вісім тисяч чотириста тридцять шість гривень 47 копійок) на користь Державного бюджету на бюджетний рахунок одержувача 33211811700058, код платежу 1305010, УДКС у м. Костянтинівка, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37890775, МФО 834016.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара