Постанова № 41227878, 14.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р. Справа № 804/15055/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю представників:

позивача Павлової Т.І.

відповідача Лисиці Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 48601,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2014 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» з позовними вимогами про:

- стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 48586,66 грн.;

- стягнення пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 14,58 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не сплатив у добровільному порядку суми адміністративно-господарських санкцій за 2 незайнятих робочих місць інвалідів у 2013 році, що підтверджується звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік, у зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідно до закону нараховано суму пені.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, до суду надав письмові заперечення, в яких свою позицію обґрунтовував тим, що він вжив всіх залежні від нього заходів для створення робочих місць для інвалідів та їх працевлаштування. Зокрема, згідно звітів по формі 3-ПН протягом 2013 року інформував центр зайнятості про наявні вакансії щомісячно, не допускав безпідставної відмови у працевлаштуванні інвалідів, а відтак, на думку відповідача, ТОВ «Граніт Груші» виконано всі вимоги Закону щодо працевлаштування у 2013 році інвалідів на підприємство, як наслідок відсутні підстави для стягнення адміністративного-господарських санкцій за невиконання нормативу, передбаченого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» подало звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів від 24.02.2014 року за 2013 рік, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу визначена у кількості 90 осіб за рік, з них середньооблікова кількість штатних працівників інвалідів - 2 осіб, кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях - 4 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 2186,40 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 24293 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 48586 грн.

У зв'язку із відсутністю працевлаштованих інвалідів у кількості 2 осіб позивач склав розрахунок адміністративно-господарських санкцій та пені із середньої річної заробітної плати штатного працівника 24293,33 грн., перераховано коштів адміністративно - господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів 0,00 грн., суми адміністративно-господарських санкцій 24293,33 грн. х 2 - 0 = 48586,66 грн. та пені: станом на 16.04.2014 року ставка НБУ склала 9,50%, кількість днів у поточному році 365, одноденний розмір пені 0,03%, кількість прострочених днів 1 день, сума пені = 14,58 грн. Загальна сума до сплати 48586,66 грн. + 14,58 грн. = 48601,24 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII (далі - Закон №875).

Відповідно до статі 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з законом, вважається працевлаштування підприємством інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

«Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, визначена процедура подання підприємствами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць вакантних посад для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості. Згідно пункту 2 вказаного порядку інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 Закону №875, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону №875, а саме: виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць; створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року №1836 «Про реалізацію статті 181 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» потреба у створенні інваліду, зареєстрованому в державній службі зайнятості як безробітний, спеціального робочого місця або ділянки виробничої площі та вимоги до них встановлюються індивідуальною програмою реабілітації.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) шляхом подання статистичної звітності у формі №10-ПІ поштова - річна «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів». Водночас, про наявність вакантних місць роботодавці щомісячно повідомляють центри зайнятості, направляючи звітність у формі №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року №420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за №1534/11814.

Статтею 20 Закону №875 встановлено, що підприємства, установи, організації які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, станови і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону №875, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Як встановлено судом, відповідачем було створені робочі місця для працевлаштування інвалідів згідно законодавчого визначеного нормативу. За період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року у відповідача було працевлаштовано 2 інваліда, що не заперечується позивачем. Також, протягом 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» щомісячно подавались Звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН до Криворізького районного центру зайнятості, які долучені до матеріалів справи.

Крім того, з матеріалів справи, а саме листа Криворізького районного центру зайнятості від 08.10.2014 року №673 вбачається, що протягом 2013 року центром зайнятості до ТОВ «Граніт Групп» безробітні не направлялись, оскільки жодна з зареєстрованих осіб не відповідала вимогам заявлених вакансій згідно індивідуальної реабілітаційної картки інваліда.

Також, під час розгляду справи, судом необґрунтованих відмов з боку відповідача відносно працевлаштування інвалідів не встановлено.

Зважаючи на те, що відповідачем було доведено факт вжиття ним необхідних заходів, передбачених законодавством та спрямованих на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушення у сфері господарювання, а також враховуючи те, що Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не надало суду доказів безпідставної відмови ТОВ «Граніт Групп» у працевлаштуванні інвалідів як за їх особистими зверненнями, так і за направленнями районного центру зайнятості, суд вважає, що адміністративно-господарські санкції були застосовані до відповідача неправомірно, а, отже, неправомірно було нараховано і пеню за порушення термінів їх сплати, а відтак позовні вимоги про їх стягнення з ТОВ «Граніт Групп» задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 48601,24 грн. - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 14 жовтня 2014 року.

Суддя В.В. Кальник