Постанова № 41223556, 14.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року 16 год. 22 хв.Справа № 808/5399/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Білоусі А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків

за участю представників: від заявника - не з'явився, від боржника - не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у якому позивач просить суд стягнути з рахунків відповідача податковий борг:

- з єдиного податку фізичних осіб у сумі 793,93 грн.

- податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів та пені на загальну суму 2563,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), зокрема зазначає, що відповідач має податковий борг з єдиного податку у сумі 793,93 грн. та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 2563,00 грн. (у тому числі пеня у розмірі 199,64 грн.). Позивач зазначає, що податкова заборгованість у відповідача виникла внаслідок несплати самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 14 жовтня 2014 року від нього на адресу суду надійшло клопотання, в якому він просив розглянути справу без його участі та зазначив, що на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 07 серпня 1998 року за адресою: 69032, АДРЕСА_1, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18749873 від 29 травня 2014 року.

Станом на час розгляду адміністративної справи у суді за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку у сумі 793,93 грн. та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 2563,00 грн. (у тому числі пеня у розмірі 199,64), який виник на підставі наступного.

Податковий борг з податку на фізичних осіб:

- нараховано по декларації № 1400004397 від 10.02.2014 р. по 19.02.2014 р. на суму 676,49 грн., у зв'язку з платою (переплатою) сума заборгованості була зменшена на 220,80 грн., через що заборгованості склала 455,69 грн.

- нараховано по декларації № 1400004398 від 10.02.2014 по 14.03.2014 на суму 169,12 грн.

- нарахування по декларації № 1400004398 від 10.02.2014 р. по 14.05.2014 р. на суму 169,12 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів:

- нараховано по декларації №9008945878 від 20.02.2014 по 02.03.2014 на загальну суму 436,00 грн.

- нараховано по декларації №9088300097 від 20.01.2014 по 30.01.2014 на загальну суму 57,00 грн.

- нараховано по декларації №9082629908 від 20.12.2013 по 30.12.2013 на загальну суму 52,00 грн.

- нараховано по декларації №9074797705 від 20.11.2013 по 30.11.2013 на загальну суму 28,00 грн.

- нараховано по декларації № 1300020854 від 20.10.2013 по 30.10.2013 на загальну суму 64,00 грн.

- нараховано по декларації №9051912158 від 20.08.2013 по 30.08.2013 на загальну суму 200,00 грн.

- нараховано по декларації № 1300002928 від 20.03.2013 по 20.03.2013 на загальну суму 574,00 грн.

- нараховано по декларації № 1300002926 від 20.03.2013 по 20.03.2013 на загальну суму 125,00 грн.

- нараховано по уточнюючому розрахунку до декларації № 1300002934 від 01.09.2012 на загальну суму 289,00 грн.

- нараховано по уточнюючому розрахунку до декларації № 1300002932 від 01.11.2012 на загальну суму 105,00 грн.

- нараховано по уточнюючому розрахунку до декларації № 1300002930 від 01.12.2012 на загальну суму 433,00 грн.

Крім того нарахована пеня за період з 23 липня 2012 року по 20 березня 2013 року на загальну суму 199,64 грн.

Відповідно інтегрованої картки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 останній має податковий борг з єдиного податку у сумі 793,93 грн. та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 2563,00 грн. (у тому числі пеня у розмірі 199,64).

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями ст. 59 ПК України ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області 17 серпня 2011 року була сформована податкова вимога №870 на суму 860,83 грн., яка надсилалась відповідачу 20 серпня 2011 року та була ним отримана особисто 04 жовтня 2011 року про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Станом на час розгляду справи, відповідно до довідок позивача та інтегрованих облікових карток, у відповідача існує податкова заборгованість перед бюджетом з єдиного податку у сумі 793,93 грн. та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів та у розмірі 2563,00 грн. (у тому числі пеня у розмірі 199,64), яка до теперішнього часу не погашена.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.57.1. ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання відповідно до положень пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України є податковим боргом.

Відповідно до пп. 95.1 - 95.2. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до приписів п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.4. ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на підтвердження податкового боргу відповідача з єдиного податку у сумі 793,93 грн. та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 2563,00 грн. (у тому числі пеня у розмірі 199,64) надано:

- податкові декларації, розрахунки;

- податкову вимогу № 870 від 17 серпня 2011 року;

- інтегровані картки ФОП ОСОБА_1;

- довідку про заборгованість ФОП ОСОБА_1

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача податкового боргу з єдиного податку у сумі 793,93 грн. та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 2563,00 грн. (у тому числі пеня у розмірі 199,64).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов податкового органу є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 41, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь УК у Ленінському районі м. Запоріжжя (код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області МФО 813015) податковий борг, з єдиного податку фізичних осіб, на загальну суму 793,93грн. (сімсот дев'яносто три гривні 93 коп.) (код платежу 11010500 на р/р 33216801700006), податковий борг на додану вартість із вироблених в Україні товарів та пені на загальну суму 2563,00 грн. (код платежу 14010100 на р/р 31119029700006).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з (дня отримання копії постанови), апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов