Ухвала суду № 41223507, 04.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

04 листопада 2014 року м. Київ К/800/55959/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі за позовом ФО-П ОСОБА_1 до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті , Управління Укртрансінспекції у Харківській області про визнання дій потиправними та скасування наказу,

встановив:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Управління Укртрансінспекції у Харківській області зі складання акту про відмову ліцензіата від проведення планової перевірки від 9 січня 2014 року № 4; визнано протиправним та скасовано наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 14 січня 2014 року № 14 в частині анулювання ФО-П ОСОБА_1 ліцензії НОМЕР_1 від 23 червня 2012 року на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

Судами встановлено, що за результатами перевірки, на підставі пункту 7.9.3 Положення про порядок контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, фахівцями відповідача складено акт про відмову ліцензіата в проведенні планової перевірки від 9 січня 2014 року № 4.

Підставою для складання вказаного акту слугував висновок фахівців про незабезпечення ліцензіатом призначення уповноваженої особи, яка мала право представляти інтереси ліцензіата під час проведення планової перевірки у відсутності ліцензіата фізичної особи підприємця.

Однак, як встановлено судами, згідно зворотного поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи та пояснень позивача, повідомлення від 26 грудня 2013 року про проведення планової перевірки ОСОБА_1 було отримано у другій половині дня 9 січня 2014 року. Разом з тим, згідно з поясненнями представника відповідачів, вихід на адресу позивача для проведення перевірки комісією з перевірки ліцензіата було здійснено у першій половині дня 9 січня 2014 року.

Отже, враховуючи, що позивач не був обізнаний про заплановану перевірку, у зв'язку з чим не мав можливості забезпечити присутність осіб, які б представляли його інтереси під час проведення перевірки, суди попередніх інстанцій вважали необґрунтованим висновок Комісії про відмову ФО-П ОСОБА_1 від проведення планової перевірки.

Крім того, зміст акту не відповідає вимогам пункту 7.8 Положення, а саме, він не містить реквізитів документів, які б підтверджували обставини відмови ліцензіата в проведенні перевірки, що визначені пунктом 7.9.3 цього Положення.

Оскільки акт про відмову ліцензіата в проведенні планової перевірки став підставою для анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_1, то суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість прийнятого на його основі наказу від 14 січня 2014 року № 14.

У касаційній скарзі Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті, посилаючись на те, що вимоги чинного законодавства в частині повідомлення позивача про проведення планової перевірки виконано в повному обсязі, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі за позовом ФО-П ОСОБА_1 до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті , Управління Укртрансінспекції у Харківській області про визнання дій потиправними та скасування наказу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак