Ухвала суду № 41222911, 21.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/23972/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 по справі № 2а-2096/10/2070

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Комсомолець"

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариством до суду заявлений позов, з урахування уточнень, про скасування рішень від 30.01.2010 № 0000012200 та від 05.07.2010 № 0000042200, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 155 055,00 грн. та 16 871,27 грн. за порушення вимог Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названого Закону.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено, скасовано оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду, враховуючи клопотання про заміну відповідача на правонаступника, у відповідності до вимог ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, суд допустив заміну відповідача у справі - Лозівську об'єднану державну податкову інспекцію у Харківській області на його правонаступника - Лозівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом від 17.12.2008 № 7 у період з 17.12.2008 по 11.01.2010, за підсумками якої складено акт від 20.01.2010 № 22/22-006/30560508.

У ході вказаної перевірки працівниками Державної податкової інспекції було встановлено порушення позивачем ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що полягало у несвоєчасному надходженні валютної виручки в сумі 32 000,00 Євро за експортним контрактом від 17.12.2008.

На підставі акта перевірки Державна податкова інспекція прийняла оспорюване рішення від 30.01.2010 № 0000012200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 155 055,00 грн.

У період з 31.05.2010 по 18.06.2010 Державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, за підсумками якої складено акт від 23.06.2010 № 477/23-304/30560508. За наслідками вказаної перевірки податковим органом здійснено перерахування суми застосованої штрафної (фінансової) санкції, за наслідками проведеної перевірки за контрактом від 17.12.2008 № 7 у період з 17.12.2008 по 11.01.2010, в результаті чого винесено оспорюване рішення від 05.07.2010 № 0000042200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 16 871,27 грн.

Так, судами встановлено, що між позивачем та нерезидентом Handelsunternehmung Franz Jahn (Австрія) укладено зовнішньоекономічний контракт від 17.02.2008 № 7 про поставку товарного насіння гірчиці білої, на виконання якого позивачем здійснено постачання вказаної продукції. Граничний термін надходження виручки 17.08.2009, проте кошти у зазначений термін на рахунки Товариства не надійшли.

Умовами зовнішньоекономічного контракту від 17.12.08 № 7 підсудність спорів, що виходять з контракту, передбачено у нейтральній, третій країні (не в Австрії, та не в Україні), якою є Росія та відповідно до міжнародних правил та звичаїв торгівлі не у державній установі (суді), а у МКАС при ТПП РФ м. Москва.

Судами також встановлено, що відповідно до умов вказаного контракту, з додержанням підсудності розгляду спорів в МКАС при ТПП РФ м. Москва, позивач 09.09.2009 звернувся з позовною заявою до боржника - контрагента (Handelsunternehmung Franz Jahn), що підтверджується поштовою квитанцією та повідомлення МКАС від 14.10.2009 про відкриття справи за №187/2009.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами строків повернення валютної виручки або строків поставки товару, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені ст.ст. 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Згідно з параграфом 8 розділу ІІІ Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП Російської Федерації, арбітражне провадження починається поданням позовної заяви до МКАС, при цьому датою подання позовної вважається день її вручення МКАС, а при відправки позовної зави поштою датою штемпеля поштового відомства місця відправки.

З системного аналізу вказаних правових норм можна зробити висновок, що дата звернення резидента з позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР, та пеня за їх порушення не сплачується.

Тобто у випадку порушення нерезидентом строків розрахунків, встановлених контрактом, підприємство - резидент України може звернутися за захистом своїх прав до суду, що фактично збільшить строки проведення розрахунків, але вимагатиме додаткових фінансових витрат на захист власних інтересів у суді. Таке звернення підтверджує намагання підприємства працювати в рамках встановленого законодавства. Тому воно є підставою для ненарахування (зупинення нарахування) пені.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, позивач, у зв'язку з невиконанням контрагентом зобов'язання по оплаті поставленого товару, 09.09.2009 подав позов до МКАС при ТПП РФ м. Москва, за яким було відкрито провадження.

Таким чином, передбачені статтями 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строки стосовно повернення валютної виручки по зовнішньоекономічному контракту від 17.12.2008 зупиняються з 09.09.2009, тобто з дня подання позову, і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Частиною 4 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначено, що у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП Російської Федерації позовні вимоги Товариства до фірми Handelsunternnehmung Franz Jahn про стягнення 32 000,00 Євро за відвантажену 18.02.2009 сільськогосподарську продукцію задоволено.

Враховуючи викладене та фактичні обставини справи, суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, правомірно виходив з того, що резидент звільняється від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки з дати прийняття позовної заяви до арбітражного суду.

Доводи відповідача про те, що позивач звернувся за захистом своїх прав до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП російської Федерації, а не суду, визначеного ст. 4 Закону № 185/94-ВР, суд відхиляє, оскільки диспозицією вказаної статті передбачено, що резидент може звернутися до суду, до Міжнародного комерційного арбітражного суду …, а звернення резидента до суду, який спеціально уповноважений законодавством відповідної країни, міжнародними договорами чи умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) вирішувати спори, що випливають із договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб'єктами, зупиняє терміни, передбачені статтями 1 та 2 Закону, і пеня за їх порушення у цей період не сплачується.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 по справі № 2а-2096/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К Голубєва

А.О. Рибченко