Ухвала суду № 41222663, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7175/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименна Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Либідь» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Либідь» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2014, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2014 року Відкрите акціонерне товариство «Готельний комплекс «Либідь» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2014 року №0000642207.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2014 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Однак, 29.10.2014 року представником позивача було подано до канцелярії Київського апеляційного адміністративного суду клопотання про відкладення розгляду даної справи, посилаючись на неможливість прибути в судове засідання у зв'язку з терміновим відрядженням представника позивача до іншого міста та неможливість забезпечити явку іншого представника через складну фінансову ситуацію в товаристві.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки представником позивача не додано жодних доказів на підтвердження неможливості прибути в судове засідання (наприклад, наказу про відрядження, причин, які зумовили необхідність даного відрядження, доказів скрутної фінансової ситуації товариства, представником якого він є, щодо неможливості залучити до розгляду іншого представника).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у період із 23 по 27 грудня 2013 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю «Вл-Тео», товариством з обмеженою відповідальністю «Ком-Тет», товариством з обмеженою відповідальністю «Центргаз», товариством з обмеженою відповідальністю «ТРК Альянс», товариством з обмеженою відповідальністю «Намив-1 ЖЕУ 6», товариством з обмеженою відповідальністю «Астана К», товариством з обмеженою відповідальністю «РІП», товариством з обмеженою відповідальністю «КПТ Міг», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Авертус», товариством з обмеженою відповідальністю «Монтарія», товариством з обмеженою відповідальністю «Укртурпром ВС», товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон», товариством з обмеженою відповідальністю «Лавіконт-М», товариством з обмеженою відповідальністю «Феліс Ко» за період із 01 листопада 2010 року по 31 травня 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 35/26-59-22-07/02573533 від 10 січня 2014 року.

Відповідно до висновків акту, позивачем занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 1297554,00 грн., у тому числі за: листопад 2010 року - 175479,00 грн.; грудень 2010 року - 119333,00 грн.; травень 2011 року - 359916,00 грн.; жовтень 2011 року - 128683,00 грн.; грудень 2011 року - 65393,00 грн.; січень 2012 року - 173885,00 грн.; лютий 2012 року - 47305,00 грн.; березень 2012 року - 87145,00 грн.; травень 2012 року - 140415,00 грн., чим порушено пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.п. 201.4, 201.6, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки, 23 січня 2014 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1002742,00 грн. за основним платежем та у розмірі 501371,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, оскаржуване рішення скасовано у частині основного платежу у розмірі 299900,00 грн. та застосованих штрафних санкцій у розмірі 179957,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що представниками позивача у ході судового розгляду справи не надано суду доказів, які б свідчили про реальність фінансово-господарських відносин позивача із його контрагентами, а також реального здійснення за їх участю господарських операцій.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, до перевірки позивачем не надано первинних документів та регістрів бухгалтерського і податкового обліку, а саме договорів, видаткових та податкових накладних, актів наданих послуг, банківських виписок, оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерським рахункам, інших документів на підтвердження взаємовідносин позивача із ТОВ «Вл-Тео», ТОВ «Ком-Тет», ТОВ «Центргаз», ТОВ «ТРК Альянс», ТОВ «Намив-1 ЖЕУ 6», ТОВ «Астана К», ТОВ «РІП», ТОВ «КПТ Міг», ТОВ «Компанія Авертус», ТОВ «Монтарія», ТОВ «Укртурпром ВС», ТОВ «КБ Оксідон», ТОВ «Лавіконт-М», ТОВ «Феліс Ко».

У зв'язку з викладеним, перевірку позивача проведено на підставі даних його податкової звітності з ПДВ.

Вирішуючи даний спір колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів тільки у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть прийматись до уваги тільки ті первинні документи, які складено у разі фактичного здійснення господарської операції.

Аналогічна позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Так, для підтвердження реальності господарських операцій представниками позивача додано до матеріалів справи наступні документи:

- договір № 2-510 про надання консультаційних послуг, укладеного 05 жовтня 2011 року між позивачем та ТОВ «Намив-1 ЖЕУ 6»;

- договір № 31 про надання консультаційних послуг, укладеного 03 січня 2012 року між позивачем та ТОВ «Вл-Тео», акту прийому-передачі наданих послуг, податкової накладної;

- договір № 32 про надання консультаційно-інформаційних послуг, укладеного 03 січня 2012 року між позивачем та ТОВ «Вл-Тео», акту прийому-передачі наданих послуг, податкової накладної, свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Вл-Тео» платником ПДВ;

- договір № 33, укладеного 03 січня 2012 року між позивачем та ТОВ «Центргаз», договірної ціни, акту приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/, локального кошторису, податкової накладної, ліцензії ТОВ "Центргаз" на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Центргаз» платником ПДВ;

- договір № 06/02/12 про надання консультаційно-інформаційних послуг, укладеного 01 лютого 2012 року між позивачем та ТОВ «Намив-1 ЖЕУ 6», акту прийому-передачі наданих послуг, податкової накладної;

- договір № 31/11 про надання консультаційно-інформаційних послуг, укладеного 01 березня 2012 року між позивачем та ТОВ «ТРК Альянс», акту прийому-передачі наданих послуг, податкової накладної;

- договір № 01-05 про надання консультаційних послуг, укладеного 01 травня 2012 року між позивачем та ТОВ «Ком-Тет», акту прийому-передачі наданих послуг, податкової накладної;

- договору № 64 про надання консультаційних послуг, укладеного 03 травня 2012 року між позивачем та ТОВ «ТРК Альянс», акту прийому-передачі наданих послуг, податкової накладної;

- договір № 65, укладеного 03 травня 2012 року між позивачем та ТОВ «ТРК Альянс», акту прийому-передачі наданих послуг, податкової накладної;

- договору № 2-310 про надання юридичних консультацій, укладеного 03 жовтня 2011 року між позивачем та ТОВ «Намив-1 ЖЕУ 6»;

- заяви про втрату первинних документів.

Будь-яких інших первинних документів, які б свідчили про реальність господарських операцій за участю позивача та його контрагентів, представниками позивача у ході розгляду справи суду не надано.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія витягу з кримінального провадження № 32014100100000019, зі змісту якого вбачається, що 04 лютого 2014 року за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України, відкрито кримінальне провадження стосовно службових осіб позивача.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що первинні фінансово-господарські документи, представлені позивачем суду, в дійсності не доказують реальності здійснення фінансово-господарських відносин позивача із його контрагентами, а також реального здійснення за їх участю господарських операцій.

Таким чином, надані документи не відтворюють реального стану речей і фіксують обставини, які у дійсності не відбувались.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Либідь» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.