Постанова № 41222604, 30.09.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2014 року Справа № П/811/3077/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Агрореммаш-спецтехніка"

до відповідача - Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Агрореммаш-спецтехніка" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2014 року №0000112204, №0000122204.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами позапланової невиїзної перевірки ПП "Агрореммаш-спецтехніка", податковим органом неправомірно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками, а відтак - безпідставно встановлено порушення позивачем приписів Податкового кодексу України та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що відповідачем була проведена позапланова перевірка ПП "Агрореммаш-спецтехніка" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податковм на прибуток підприємства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 березня 2013 року . Перевіркою встановлено укладення позивачем угод з контрагентом - ТОВ "Анкомтех Сервіс" без мети настання реальних наслідків, а відтак - безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ та завищення від'ємного значення з ПДВ. Вважаючи угоди, укладені позивачем із вказаним контрагентом нікчемними, відповідач наполягає на правомірності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень та заперечує проти позову (а.с.74-75).

За спільним клопотанням представників сторін розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (а.с.71).

Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Агрореммаш-спецтехніка" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 26 березня 2009 року (а.с.22) та з того часу перебуває на обліку у Кіровоградській ОДПІ як платник податків.

У період з 10 по 16 червня 2014 року посадовими особами Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області була проведена позапланова перевірка ПП "Агрореммаш-спецтехніка" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 березня 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ "Анкомтех Сервіс".

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 23 червня 2014 року №131/11-23-22-06/36421771, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року в частині завищення від'ємного значення за лютий 2013 року на суму 3010,00 грн., також перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість за березень 2013 року у сумі 3010,00 грн. (а.с.7-17)

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 22 липня 2014 року:

- №0000112204 яким позивачеві нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4515,00 грн. (за основним платежем - 3010,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 1505,00 грн.)

- №0000122204, яким ПП "Агрореммаш-спецтехніка" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3010,00 грн (а.с.18,19).

Як вбачається матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, базуються на висновках акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту в результаті безпідставного віднесення до такого кредиту господарських операцій з контрагентами, які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.6. статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

У свою чергу, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту та включення відповідних сум до бюджетного відшкодування є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем податкового кредиту, включення відповідних сум до бюджетного відшкодування по взаємовідносинах ТОВ "Анкомтех Сервіс" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Судом з'ясовано такі обставини.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності Приватного підприємства "Агрореммаш-спецтехніка" за КВЕД є, зокрема, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (33.12), виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства (28.30), виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення (28.99), установлення та монтаж машин і устаткування (33.20) (а.с.21).

У лютому 2013 року позивачем було придбано у ТОВ "Анкомтех Сервіс" гідроциліндри на загальну суму 18060,00 грн. (із них ПДВ - 3010,00 грн).

Оплата за придбаний товар була здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідним банківськими виписками по рахунку (а.с.37).

Факт отримання позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 25 лютого 2013 року №2502 (а.с.31) та відповідною видатковою накладною (а.с.30).

Факт доставки придбаного позивачем товару до місцезнаходження ПП „Агрореммаш-Спецтехніка" посвідчується відповідною товарно-транспортною накладною (а.с.32).

Придбання позивачем гідроциліндрів для потреб власної господарської діяльності підтверджується наявною у матеріалах справи попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції (а.с. 33).

Водночас, суд критично оцінює надані відповідачем у якості доказів у справі матеріали кримінального провадження №32013080280000045, у межах якого здійснено допит свідка ОСОБА_1 - директора ТОВ „Анкомтех Сервіс".

Так, досудове розслідування відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Протокол допиту свідків оформлюється в рамках досудового розслідування діянь, що носять ознаки злочину та не є документом, що встановлює факт правопорушення та/або винну особу (стаття 17 КПК); не підлягає розголошенню до завершення досудового розслідування (статті 221, 222 КПК); досліджується і набуває статусу доказу тільки за наслідками розгляду їх судом в рамках кримінального провадження (статті 23, 30 КПК).

У свою чергу, за змістом частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі, що набрав законної сили.

Відтак, матеріали досудового слідства не можуть мати преюдиційного характеру під час розгляду даної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 у справі № К/9991/53981/12.

Таким чином, факт проведення правоохоронними органами досудового розслідування за фактом ухилення від сплати податків, створення і діяльності фіктивних підприємств та показання свідка у відповідній кримінальній справі не є належними доказами у даній справі.

При цьому, відповідачем не надано суду відомостей щодо прийняття процесуальних рішень у відповідному досудовому розслідуванні, а також вироку суду, який набрав законної сили щодо створення і діяльності ТОВ «Анкомтех Сервіс».

Натомість системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи податкових, видаткових, товарно-транспортних накладних, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними; подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентом позивача договірних зобов'язань.

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій Приватного підприємства "Агрореммаш-спецтехніка" та ТОВ "Анкомтех Сервіс", а відтак - і правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вищевикладене дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 1505,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0000112204.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що при перевірці позивача податковим органом не було взято до уваги первинні бухгалтерські документи ПП "Агрореммаш-спецтехніка", а висновки про безтоварність господарських операцій позивача зумовлені відомостями про недостовірність даних, відображених його контрагентом - ТОВ "Анкомтех Сервіс" у податковій звітності. Такі висновки податкового органу суперечать загальноправовим принципам. Так, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у дані справі відповідач не довів правомірності своїх рішень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 182,70 грн (а.с.6), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 22 липня 2014 року №0000112204, яким ПП "Агрореммаш-спецтехніка" нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4515,00 грн. (за основним платежем - 3010,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1505,00 грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 22 липня 2014 року №0000122204, яким ПП "Агрореммаш-спецтехніка" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 3010,00 грн.

Присудити Приватному підприємству "Агрореммаш-спецтехніка"судовий збір у розмірі 182,70 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук