Постанова № 41222492, 31.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 754/13350/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочко І. В.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Кобаля М.І.,

Шостака О.О.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 19 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про зобов'язання провести перерахунок та виплату основної державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах, визначених нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 19 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перевіряючи правильність встановлення обставин справи судом першої інстанції та його висновків, колегія суддів виходить з наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 2 групи, та отримує пенсію згідно з ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За змістом ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 статті 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Всупереч ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу пенсія виплачувалась у розмірах, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Статтею 63 Закону України «Про статусі і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 не містить обмежень щодо застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі і статей 50, 54 цього Закону.

Однак, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року №1622-VII, який набрав чинності 16 серпня 2014 року, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 6-7, яким встановлено, що норми ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Вказані положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» неконституційним визнано не було.

За таких обставин, до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року №1622-VII, застосуванню підлягають положення ст.ст.50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а з 16.08.2014 - відповідні Постанови Кабінету Міністрів України, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог за період до 15.08.2014 включно із ухваленням в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

Однак, оцінюючи доводи Апелянта щодо задоволення позовних вимог за період з 01.01.2005 року по дату прийняття рішення судом першої інстанції, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позовні вимоги стосуються системних періодичних виплат, право на які у позивача виникло із встановленням відповідного статусу, то строк коли він мав дізнатись про порушення своїх прав наступав з моменту отриманням таких виплат.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таким чином, враховуючи звернення позивача до суду з даним позовом лише 11.08.2014 року, позовні вимоги за період з 01.01.2005 по 10.02.2014 року включно судом першої інстанції повинні були бути залишені без розгляду у відповідності до приписів ст.100 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції є порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - задовольнити частково, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 19 серпня 2014 року скасувати.

Позовні вимоги за період з 01.01.2005 року по 10.02.2014 року включно залишити без розгляду.

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва щодо невиплати ОСОБА_3 основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі визначеному ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 11.02.2014 року по 15.08.2014 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі визначеному ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 11.02.2014 року по 15.08.2014 року, з урахуванням виплачених коштів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Шостак О.О.

Кобаль М.І.