Рішення № 41222399, 29.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1279/13 29.10.14

За позовом Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр Міністерства доходів і зборів України у Львівській області»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010»

про стягнення грошових коштів на відшкодування збитків

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Єрофєєв С.С. - довіреність б/н від 28.10.2014 року;

від відповідача: Герасименко В.М. - довіреність №35 від 12.09.2014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" про стягнення грошових коштів та відшкодування збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору №29/11/10 29.11.2010 року, виконав неякісно роботи на суму 20 868,00 грн., а також відповідач не усунув недоліки пов'язані з неякісним виконанням робіт в зв'язку з чим позивачу було завдано збитки в розмірі 16 343,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2013 року порушено провадження у справі № 910/1279/13 та призначено до розгляду на 11.02.2013 року.

Ухвалою суду від 11.02.2013 року розгляд справи було відкладено на 25.02.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 25.02.2013 року подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з переліком питань, які мають бути вирішені експертом при проведенні експертизи.

Ухвалами суду від 25.02.2013 року у справі № 910/1279/13 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79008, м. Львів, вул. Соборна площа, 7) та зупинено провадження у справі.

Матеріали справи № 910/1279/13 було повернуто з експертної установи на адресу Господарського суду міста Києва 29.07.2013 без виконання судової будівельно-технічної експертизи згідно ухвали суду від 25.02.2013, у зв'язку з чим ухвалою суду від 31.07.2013 року було поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.08.2013 року.

Ухвалою суду від 12.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 20.08.2013 року, у зв'язку з задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 20.08.2013 року у справі № 910/1279/13 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 11.01.2014 року поновлено провадження у справі № 910/1279/13 та призначено її до розгляду на 21.01.2014 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.01.2014 року справу № 910/1279/13 передано для розгляду судді Бондарчук В.В., у зв'язку з перебуванням судді Дупляк О.М. на лікарняному.

Ухвалою суду від 21.01.2014 року суддею Бондарчук В.В. прийнято справу № 910/1279/13 до свого провадження та призначено її розгляд на 04.02.2014 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 23.01.2014 року справу № 910/1279/13 передано для розгляду судді Дупляк О.М., у зв'язку з виходом судді Дупляк О.М. з лікарняного.

Ухвалою суду від 23.01.2014 року суддею Дупляк О.М. прийнято справу № 910/1279/13 до свого провадження та призначено її розгляд на 04.02.2014 року.

Позивач 04.02.2014 у судовому засіданні надав клопотання б/н від 04.02.2014 року про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

У судовому засіданні 04.02.2014 року було оголошено перерву до 11.02.2014 року.

Ухвалою суду від 11.02.2014 року провадження у справі № 910/1279/13 було зупинено до проведення судової будівельно-технічної експертизи та отримання висновку експертів.

12.05.2014 року на адресу Господарського суду міста Києва надійшло клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2457 від 05.05.2014 про надання необхідних матеріалів для проведення призначеної у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Листом № 06-37.1/1572/14 від 13.05.2014 року Господарський суд міста Києва здійснив запит справи № 910/1279/13 для вирішення поданого до суду клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

22.05.2014 року матеріали справи № 910/1279/13 повернуто з експертної установи на адресу Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 26.05.2014 року поновлено провадження у справі № 910/1279/13, та призначено її розгляд на 17.06.2014 року.

Розпорядженням від 13.06.2014 року №04-23/361 керівника апарату О.М. Кривенко щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, у зв'язку з тривалим лікарняним судді Дупляк О.М. призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1279/13, за наслідками якого справу було призначено на суддю Якименко М.М.

Ухвалою суду від 16.06.2014 року справу прийнято до провадження суддею Якименко М.М. та призначено її розгляд на 25.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2014 року (суддя Якименко) призначено у справі № 910/1279/13 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України та провадження у справі № 910/1279/13 зупинено до закінчення проведення судової будівельно-технічної експертизи.

29.09.2014 року до Господарського суду м. Києва від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України надійшли матеріали справи №910/1279/13 з висновком №867 від 25.09.2014 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.10.2014 року поновлено провадження у справі №910/1279/13, розгляд справи призначено на 29.10.2014 року.

28.10.2014 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 29.10.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.10.2014 року позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволені відмовити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 29.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (далі по тексту - виконавець, відповідач, ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010») та Державним підприємством «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області» (перейменовано в Державне підприємство «Виробничо-сервісний центр Міністерства доходів і зборів України у Львівській області», далі по тексту - замовник, позивач) укладено Договір №29/11/10 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався виконати гідродинамічне очищення ливневої та господарсько-фекальної каналізації з ілотом.

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна сума договору складає 44 022,00 грн. в тому числі ПДВ (20%) 7 337,00 грн.

Згідно з п. 6.6. Договору, «Виконавець» відповідає за дефекти виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок неправильної експлуатації об'єкта «Замовника». Усунення «Виконавець» недоліків, що виникли не з його вини здійснюються за рахунок «Замовника».

Відповідно до п.11.1. Договору, «Виконавець» гарантує протягом 12 місяців усунути всі недоліки, які безпосередньо пов'язані з неякісним виконанням робіт.

10.11.2011 року між сторонами підписано Угоду про зміни до Договору (далі по тексту - Угода), згідно якої (п.1.2. Угоди) було зменшено суму договору на 8 154,00 грн. в зв'язку з неякісно виконаними роботами, а також згідно з п. 1.3. Угоди заборгованість позивача перед відповідачем за виконані роботи становить 20 868,00 грн.

Як вказує позивач, «До сьогоднішнього дня недоліки не виправлені. Зокрема, згідно дефектного акту від 07.06.2012 p., складеного комісією у складі представників Позивача та ТОВ «Відеотех», дощеприймачі № 2 та № 9 не сплавляють стоки через повну закупорку цементно-полімерними відкладеннями, а випуски дощеприймачів № 3, 4, 5, 10 сплавляють стоки з пониженою пропускною здатністю через нашарування цементно-полімерних відкладень.

При випаданні дощів, через закупорку каналізації, вода збирається на поверхні біля адмінбудинку і протікає в підвальні приміщення.

Позивачем постійно здійснюються заходи з відкачування води, однак, незважаючи на це, було знищено плити підвісної стелі в приміщеннях де знаходиться оргтехніка та проводиться приймання звітності в платників податків.

Через це Позивачем в терміновому порядку зроблено підвісну стелю з водовідводами щоб забезпечити нормальні умови праці при здачі та прийманні звітності. Це підтверджується Актом виконаних робіт (КБ-2в) № 2-12/11 на суму 16 343,21 грн.»

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач повинен відшкодувати позивачу 20 868,00 грн. - вартості неякісно виконаних робіт, 16 343,21 грн. - матеріальних збитків.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

14.12.2010 року Замовник та Виконавець підписали акт Здачі-приймання виконаних робіт (Бригадний акт), згідно з яким Виконавець передав, а Замовник прийняв виконані об'єми робіт Виконавцем, згідно з яким після виконання робіт відкладення в колодязях і підвідних трубопроводах відсутні (копії актів містяться в матеріалах справи).

Також, в грудні 2010 року Замовник та Виконавець підписали два акти виконаних робіт на суму 29 022,00 грн. від 14.12.2010 року та на суму 15 000,00 грн. від 27.12.2010 року, згідно з якими загальна вартість виконаних робіт Виконавцем склала 44 022,00 грн. (копії актів містяться в матеріалах справи).

Отже, ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» виконало роботи передбачені Договором у грудні 2010 року.

За твердженням позивача, відповідач виконав роботи передбачені Договором в листопаді 2011 року та посилається на акт виконаних робіт підписаний Позивачем та Відповідачем 11 листопада 2011 року на суму 20 868,00 грн.

Однак, зазначені обставини не відповідають дійсності, оскільки даний акт підписано на підставі Угоди від 10.11.2011 року між Позивачем та Відповідачем до Договору, згідно з якою, сума робіт по Договору зменшено на 8 154,00 грн., а вартість заборгованості Позивача за виконані роботи Відповідачем (з урахуванням часткових оплат) становить 20 868,00 грн. (п.п. 1.2., 1.3. Угоди).

Статтею 860 ЦК України встановлено, що перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

Роботи за Договором виконані ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» у грудні 2010 року, а тому гарантійні зобов'язання ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» по Договору припинились у грудні 2011 року.

Листом від 30.08.2012 року вих. №248 позивач звернувся до відповідача з претензією про усунення неякісно виконаних робіт.

Відповідач отримав претензію від позивача 06.09.2012 року, що підтверджується корінцем повідомлення про вручення, який позивач додав в якості доказу до позовної заяви по даній справі.

Таким чином, Замовник звернувся з вимогами щодо якості виконаних робіт після спливу гарантійних зобов'язань відповідача передбачених п. 11.1. Договору, а тому вимоги про стягнення 20 868,00 грн. - вартості неякісно виконаних робіт не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на рахунок позивача завданих збитків в розмірі 16 343,21 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1, 2 ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство, як правило, виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України).

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому такий зв'язок між порушенням та збитками має бути прямим та безпосереднім.

В підтвердження своїх вимог позивач посилається на дефектний акт від 07.06.2012 року складений за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Відеотех» та Державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області» (копія акту міститься в матеріалах справи).

Суду звертає увагу, що ТОВ «Відеотех» не є стороною по даній справі і не є експертною установою в розумінні положень норм Закону України «Про судову експертизу».

Крім того, вищевказаний акт складено без участі та виклику уповноважених представників відповідача.

Також, як на підставу своїх вимог Позивач посилається на акт №2-12/11 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року з поточного ремонту підвісної стелі та перегородок в адмінбудинку ДПА по вул. Стрийська, 35, на суму 16 343,21 грн.

Вказаний акт підписано лише зі сторони позивача в односторонньому порядку та не погоджено відповідачем, крім того, позивач не надав доказів понесених витрат на виконання робіт вказаних у вищевказаному акті виконаних робіт.

Також, позивачем не доведено факту виконання робіт по акту №2-12/11 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року з поточного ремонту підвісної стелі та перегородок в адмінбудинку ДПА по вул. Стрийська, 35.

Згідно з п.п. 3,4 висновку №867 Львівського науково-дослідного інституту Судових експертиз від 25.09.2014 року зазначено, що причинами залиття приміщень на цокольному поверсі адмінбудівлі Державної податкової адміністрації у Львівській області можуть бути:

- слабка пропускна здатність трубопроводів дощової каналізації, що виникла наявністю напливів на стінках каналізаційних трубопроводів у зв'язку із неналежним діаметром труб каналізаційних трубопроводів, який є меншим за нормативний, передбачений п. 2.33. СНиП 2.04.03-85.

- неправильне вимощення окремих місць на території адмінбудівлі бруківкою в частині недотримання належних ухилів, внаслідок чого на поверхні бруківки є місця, де опадові води не стікають до зливоприймачів і таким чином можуть просочуватись вниз в приміщення цокольного поверху.

Вищевказані причини залиття приміщень позивача не відносяться до виконаних робіт ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» робіт по Договору, а тому, відсутній прямий причинно-наслідковий зв'язок між виконаними роботами ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» по Договору та залиттям приміщень позивача.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено наявності прямого та безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та сумою збитків у 16 343,21 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 04.11.2014 року.