Ухвала суду № 41222235, 28.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3307/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

28 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Ф» до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Ф» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2014 № 0000342204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена без повного з'ясування всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 27.01.2014 № 34/22-04 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість підприємства ТОВ «Фоззі-Ф» за грудень 2013 року».

Згідно Акта від 27.01.2014 № 34/22-04, перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, в результаті чого позивачем встановлено завищення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму ПДВ 131 828, 00 гривень.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень, 14.02.2014 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000342204 на суму завищення від'ємного значення ПДВ в розмірі 73 748, 00 гривень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу позивач звернувся до суду про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним і підлягає скасуванню як протиправне.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Як встановлено судом першої інстанції, акт перевірки № 34/22-04 від 27.01.2014 містить посилання на те, що ДПІ у Києво-Святошинському районі було проведено камеральну перевірку звітності ТОВ «Фоззі-Ф» з ПДВ за жовтень 2013 року, яким встановлено порушення підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пункту 102.5 статті 102, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р. 24 декларації) на суму 131 828, 00 гривень (Акт перевірки від 03.12.2013 № 610/22-04).

На підставі цього Акта було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003242204 від 10.12.2013, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за жовтень 2013 на суму 131 828, 00 гривень. За результатами розгляду первинної скарги ГУ Міндоходів у Київській області рішенням від 17.02.2014 № 400/10/10-36-10-01-206/1066 первинну скаргу задовольнило, податкове повідомлення-рішення № 0003242204 від 10.12.2013 скасувало.

В рішенні ГУ Міндоходів у Київській області зазначено, що перевіркою, фактично, встановлено порушення Товариством заповнення додатку № 2 до податкової декларації з ПДВ та поряд з цим не встановлено порушень заповнення податкової звітності (безпосередньо декларації з ПДВ), а також не ставиться під сумнів показники податкового обліку, задекларовані Товариством у декларації з ПДВ з посиланням на дані фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку.

27.12.2013 ТОВ «Фоззі-Ф» отримало складений ДПІ у Києво-Святошинському районі Акт № 649/22-04 від 23.12.2013 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Фоззі-Ф» за листопад 2013 року». Даний Акт складено на підставі того, що була проведена камеральна перевірка звітності з ПДВ за жовтень 2013 року згідно Акта № 610/22-04 від 26.11.2013, а Товариство не врахувало у звітності з ПДВ за листопад 2013 року дані камеральної перевірки за жовтень 2013 року.

На підставі Акта перевірки № 649/22-04 від 23.12.2013 були винесені наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000082204 від 15.01.2014, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в декларації з ПДВ за листопад 2013 року на 131 828, 00 гривень; № 0000092204 від 15.01.2014, яким збільшено розмір податкових зобов'язань з ПДВ на 7 811, 00 гривень та застосовано штрафні санкції в розмірі 1 953, 00 гривень.

За результатами розгляду первинної скарги ТОВ «Фоззі-Ф», ГУ Міндоходів у Київській області рішенням від 04.04.2014 № 825/10/10-36-10-01-107 первинну скаргу задовольнило, податкові повідомлення-рішення № 0000082204 та №0000092204 скасувало.

Таким чином, податковими органами було визнано, що усі показники податкових декларацій з ПДВ, що подані за жовтень та листопад 2013 року ТОВ «Фоззі-Ф», були правильними.

Проте, 12.02.2014 ТОВ «Фоззі-Ф» отримало складений ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області Акт № 34/22-04 від 27.01.2014, про що зазначалося вище, яким встановлено порушення на підставі того, що ТОВ «Фоззі-Ф» не були враховані при подачі звітності скориговані камеральними перевірками показники попередньої звітності з ПДВ за листопад та жовтень 2013 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума:

у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду);

у деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 20.1 у деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 не заповнюється.

Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2013 року ТОВ «Фоззі-Ф» подало податкову декларацію з ПДВ за вересень 2013 року. Податкова декларація була прийнята податковим органом. За результатами проведеної камеральної перевірки порушень не виявлено.

Так, в даній декларації ТОВ «Фоззі-Ф» було заповнено р. 20.2 декларації - 131 828 грн. Таким чином, від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного періоду (р. 19) було зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Відповідно до пункту 4.6.4 Порядку № 1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Згідно пунктом 14.2 Порядку № 1492 додаток № 2 це довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2).

ТОВ «Фоззі-Ф» подало податкову декларації з ПДВ за жовтень 2013 року, в якій був заповнений рядок р. 21 (залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду) в сумі 131 828 гривень та р. 21.1 (значення р. 20.2 декларації попереднього звітного періоду) - 131 28 гривень.

До декларації з ПДВ за жовтень 2013 року було подано додаток № 2 і відображена сума - 131 828 гривень, але помилково було зазначено, що цей залишок від'ємного значенні виник в листопаді 2013 року. Була допущена технічна помилка при заповнені додатку Д2 до декларації з ПДВ за жовтень 2013 року. В Д2 повинно було бути зазначено, що ця сума виникла у жовтні 2013 року. Проте дані самої декларації були зазначені вірно.

Сума 131 828 гривень зазначена в додатку Д2 декларації з ПДВ за жовтень 2013 року підтверджена даними попередніх декларацій з ПДВ, зокрема за вересень 2013 року, та не може розглядатися як помилка, що призвела до зміни розрахунків із бюджетом, оскільки використання залишку від'ємного значення переднього звітного періоду, як було помилково вказано позивачем за листопада 2013 року, є неможливим при подачі декларації з ПДВ за жовтень 2013 року. суд зазначає, що сама податкова декларація була заповнена вірно.

В подальшому, залишок від'ємного значення було перенесено до декларації з ПДВ за листопад 2013 року, і, відповідно, до декларації за грудень 2013 року, оскільки цей залишок не був погашений.

Так, в декларації з ПДВ за грудень 2013 року було заповнено р. 21 (залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду) в сумі 131 828 гривень та р. 21.1 (значення р. 20.2 декларації попереднього звітного періоду) - 131 828 гривень.

Зважаючи на те, що податкові органи підтвердили, що позивач правомірно переніс залишок від'ємного значення до декларацій з ПДВ за жовтень та листопад 2013 року, отже ТОВ «Фоззі-Ф» обґрунтовано та правомірно перенесло залишок від'ємного значення до декларації за грудень 2013 року.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.В. Федотов

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.