Постанова № 41222208, 27.10.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2014 рокум. ПолтаваСправа №816/3594/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.

та представників сторін:

від позивача - Годня В.В., Пономаренко А.В., Борзова Г.М.,

від відповідача - Анохін А.Ф., Нємченко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради до Державної фінансової інспекції в Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Полтава-банк" про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради (надалі - позивач, Управління) звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Полтавській області (надалі - відповідач, ДФІ) про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3, 4 вимоги від 04 вересня 2014 року №16-06-3-14/7366.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність доводів відповідача про порушення Управлінням вимог законодавства України та, як наслідок, протиправність вимоги ДФІ від 04 вересня 2014 року №16-06-3-14/7366 "Про усунення виявлених порушень" в оскарженій частині.

Відповідач позов не визнав. У письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог Управління посилаючись на обставини, встановлені плановою виїзною ревізією фінансово-господарської діяльності позивача, що викладені в акті ревізії від 30 липня 2014 року №06-21/108.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на відомі у задоволенні позову з мотивів, викладених у письмових запереченнях ДФІ.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Фахівцем ДФІ, відповідно до пункту 1.4.3 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Полтавській області на II квартал 2014 року на підставі направлення на проведення ревізії від 24 квітня 2014 року №586, виданого начальником ДФІ, проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Управління за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2014 року.

Правомірність підстав та порядку проведення ревізії позивачем не оспорюються.

Результати ревізії оформлено актом від 30 липня 2014 року №06-21/108 /т. І, а.с. 15-113/, в якому, окрім іншого, вказано на порушення позивачем вимог:

- статті 19 Конституції України, статті 2 Закону України "Про оплату праці", частини першої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в частині нарахування та виплати спеціалісту по супроводженню програмного забезпечення ОСОБА_6 заробітної плати за фактично невідпрацьований час загалом в розмірі 15 277 грн 46 коп.;

- статті 481 Житлового кодексу Української РСР, частини третьої статті 4 Закону України "Про запобігання впливу фінансової кризи на розвиток будівельної галузі", пунктів 2, 4 Порядку забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року №568, пункту 1.4 Положення про здійснення будівництва за рахунок коштів міського бюджету (бюджету розвитку) та коштів громадян, які перебувають на квартирному обліку при виконавчому комітеті Полтавської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 22 травня 2008 року №134 в частині використання коштів Полтавського міського бюджету загалом в розмірі 111 398 грн 76 коп. з метою придбання 10 квартир у житлових будинках по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 із завищенням нормативної площі загалом на 82,8 кв.м.

Не погоджуючись із зазначеними доводами контролюючого органу, позивачем 06 серпня 2014 року за вих. №01-03/05/1419 подано письмові заперечення на Акт ревізії /т. І, а.с. 114-124/.

За наслідками розгляду даних заперечень, відповідачем підготовлено висновки, затверджені першим заступником начальника ДФІ Салогуб І.І. 01 вересня 2014 року /т. І, а.с. 128-179/.

З огляду на виявлені порушення, ДФІ начальнику Управління Годні В.В. надіслано вимогу від 04 вересня 2014 року №16-06-3-14/7366 "Про усунення виявлених порушень", якою, окрім іншого, зобов'язано позивача:

- відшкодувати на користь Управління збитки в розмірі 15 277 грн 46 коп., що виникли внаслідок нарахування заробітної плати спеціалісту по супроводженню програмного забезпечення ОСОБА_6 за фактично невідпрацьований час в період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, в тому числі: посадових окладів - 65,10 грн, премії - 3651,45 грн, відпускних - 1031,21 грн та премії - 10529,70 грн, нарахованої у січні 2014 року за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року у відповідності до наказу по установі від 28 січня 2014 року №2. В іншому випадку стягнути з осіб, вказаних в акті ревізії, шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України /пункт 2/;

- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум єдиного соціального внеску до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в розмірі 5545 грн 72 коп., у тому числі шляхом зарахування зайво сплачених сум єдиного соціального внеску в рахунок майбутніх платежів /пункт 3/;

- відобразити по обліку Управління дебіторську заборгованість перед ПАТ "Полтава-банк" (Фонду фінансування будівництва ПАТ "Полтава-банк") в розмірі 92 748 грн 24 коп. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал СМ" (Пайовий венчурний інвестиційний фонд "Житло Інвест") в розмірі 18 650 грн 52 коп., що виникло внаслідок зайвого використання коштів Полтавського міського бюджету на забезпечення житлом громадян, які перебували на квартирному обліку при виконавчому комітеті Полтавської міської ради та придбали квартири у житлових будинках по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 через Управління, площа яких більше розміру нормативної площі, а саме: по АДРЕСА_1: ОСОБА_8 - 12 022 грн 92 коп.; ОСОБА_9 - 11 626 грн 56 коп.; ОСОБА_10 - 11 362 грн 32 коп.; ОСОБА_11 - 11 098 грн 08 коп.; ОСОБА_12 - 11 890 грн 80 коп.; ОСОБА_13 - 11 494 грн 44 коп.; ОСОБА_14 - 11 758 грн 68 коп.; ОСОБА_15 - 11 494 грн 44 коп.; по АДРЕСА_2: ОСОБА_16 та ОСОБА_17 - 9473 грн 28 коп.; ОСОБА_18 - 9177 грн 24 коп. Стягнути на користь Управління зайво оплачені з бюджету грошові кошти з вищезазначених юридичних осіб у вищевказаних розмірах та забезпечити їх повернення до бюджету міста Полтави (пункт 4) /т. І, а.с. 125-127/.

Не погоджуючись з наведеними положеннями вимоги ДФІ від 04 вересня 2014 року №16-06-3-14/7366 "Про усунення виявлених порушень", позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року №2939-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

За приписами пунктів 1, 7, 8, 10, 13 статті 10 вказаного Закону органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Разом з тим, приписи зазначених норм матеріального права не наділяють суб'єкта владних повноважень правами щодо спонукання об'єкта контролю до проведення претензійно-позовної роботи та зобов'язання звернення до суду про стягнення безпідставно отриманих коштів.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на приведення роботи підконтрольної установи у відповідність із вимогами законодавства у майбутньому і є обов'язковою до виконання.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, що є обов'язковою до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом. Правильність обчислення розміру збитків перевіряє суд, який розглядає позов про їх стягнення. Відтак, дане питання не може розглядатись в межах провадження за адміністративним позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Наведена правова позиція щодо застосування норм Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" викладена у постановах Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року у справах №№21-40а14, №21-63а14, від 13 травня 2014 року у справі №21-89а14, від 20 травня 2014 року №21-93а14, висновки якого, в силу положень статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для всіх судів України.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд акцентує увагу на тому, що в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, спірні положення вимоги ДФІ від 04 вересня 2014 року №16-06-3-14/7366 є протиправними та підлягають скасуванню в частині зобов'язання позивача стягнути збитки. Що ж стосується наявності та визначення розміру збитків, то правова оцінка даному питанню має надаватись в межах провадження за позовом органу державного фінансового контролю про стягнення таких збитків. Відтак, в цій частині вимога ДФІ жодним чином не порушує права і законні інтереси позивача, у зв'язку з чим в задоволенні позову в даній частині необхідно відмовити.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

У відповідності до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради до Державної фінансової інспекції в Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Полтава-банк" про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 04 вересня 2014 року №16-06-3-14/7366 "Про усунення виявлених порушень" в частині зобов'язання управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради стягнути з винних осіб, вказаних в акті ревізії, шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 04 вересня 2014 року №16-06-3-14/7366 "Про усунення виявлених порушень" в частині зобов'язання управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради стягнути зайво оплачені з бюджету грошові кошти та забезпечити їх повернення до бюджету міста Полтави.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 04057600) витрати зі сплати судового збору в розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 (п'ятдесят чотири) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 03 листопада 2014 року.

Суддя О.О. Кукоба