Постанова № 41221946, 30.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2014 рокусправа № 2а/0470/3023/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу П'ятихатського районного центру зайнятості

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року

у справі № 2а/0470/3023/12

за позовом П'ятихатського районного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення надлишкових витрат,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року П'ятихатський районний центр зайнятості звернувся у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надлишкових виплат у розмірі 7135,93 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, П'ятихатський районний центр зайнятості подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Представник П'ятихатського районного центру зайнятості вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 02 грудня 2009 року ОСОБА_1 (попереднє прізвище Дьоріна) призначена допомога по безробіттю. Виплата допомоги припинена з 03 вересня 2010 року в зв'язку з працевлаштуванням. 18 липня 2011 року ОСОБА_1 повторно звернулася до П'ятихатського районного центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітної та виплати допомоги по безробіттю (а.с. 19).

Наказом директора П'ятихатського районного центру зайнятості від 25 липня 2011 року № НТ110725 ОСОБА_1 надано статус безробітної, та відповідно до вимог пунктів 2, 4 статті 22, пункту 2 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пунктів 2.7, 2.9 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», призначено виплату допомоги по безробіттю протягом 360 календарних днів з 25 липня 2011 року по 18 липня 2012 року (а.с. 16).

Згідно наказу від 27 липня 2011 року № НТ110727, ОСОБА_1 з 26 липня 2011 року припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з проходженням нею професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості, та призначено матеріальну допомогу у період професійного навчання у зв'язку із зарахуванням на навчання відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 20 листопада 2000 року № 307, з 26 липня 2011 року по 08 серпня 2011 року (а.с. 16).

Наказом від 10 серпня 2011 р. № НТ110810 ОСОБА_1 з 09 серпня 2011 року припинено виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання, та поновлено виплату допомоги по безробіттю (а.с. 16).

31 серпня 2011 року за заявою відповідача прийнято рішення про виплату залишку належної їй суми допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності за період з 31 серпня 2011 року по 19 квітня 2012 року. При цьому, тривалість виплати належної відповідачці допомоги по безробіттю, у зв'язку із звільненням останньої з роботи за згодою сторін, на підставі пункту 1 частини 5 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» скорочено на 90 календарних днів з 20 квітня 2012 року по 18 липня 2012 року, у зв'язку з чим, її виплату припинено за закінченням строків виплати (а.с. 16-17).

У подальшому, при перевірці бази даних 10 січня 2012 року, встановлено, що посадовими особами П'ятихатського районного центру зайнятості при проведенні нарахування та виплати допомоги ОСОБА_1 було допущено помилку.

У зв'язку з цим, наказом від 10 січня 2012 року № НТ120110 визнані недійсними всі попередні рішення, прийняті по ОСОБА_1, та наказом від 11 січня 2012 року № НТ120111 нарахування виплат приведено у відповідність до законодавства: допомога по безробіттю призначена як застрахованій особі залежно від страхового стажу на період з 25 липня 2011 року по 17 жовтня 2011 року, яку скорочено, у зв'язку із звільненням безробітного з останнього місця роботи за згодою сторін відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» на строк до 90 календарних днів, та у зв'язку із закінченням строку виплати, припинено виплату допомоги по безробіттю з 31 серпня 2011 року (а.с. 17-18).

Внаслідок зазначеної рахункової помилки ОСОБА_1 виплачені надлишкові кошти, нараховані як допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації підприємницької діяльності, та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації у період з 25 липня 2011 року по 19 квітня 2012 року у розмірі 7135,93 гривень (а.с. 24).

12 січня 2012 року засобами поштового зв'язку позивач направив відповідачу лист-прохання щодо повернення надлишкових виплат протягом 15 календарних днів, який нею отриманий 18 січня 2012 року (а.с.25, 26). Кошти відповідачем не повернуті.

Стаття 46 Конституції України встановлює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються, зокрема, працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби).

Пунктами 3, 4, 5 статті 22 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції на час виникнення спірних відносин) встановлено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. У разі чергового визнання в установленому порядку застрахованої особи безробітною у межах двох років, протягом яких виплачується допомога по безробіттю, тривалість її виплати враховується сумарно.

Пунктом 1 частини 5 статті 31 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю. Так, тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів).

З трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що 31 березня 2011 року її звільнено з роботи за згодою сторін, за пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (а.с. 23).

Отже, зважаючи на норми чинного законодавства України, відповідач мав право на призначення допомоги по безробіттю тривалістю 85 календарних днів. Також, підлягала скороченню на 90 календарних дні тривалість виплати допомоги по безробіттю у зв'язку із звільненням відповідача з останнього місця роботи за згодою сторін. У зв'язку з цим, фактично, відповідач не мав права на нарахування та виплату допомоги по безробіттю під час другої реєстрації.

Натомість, помилково під час призначення відповідачу допомоги по безробіттю в липні 2011 року, її тривалість визначена без урахування тривалості виплаченої допомоги по безробіттю при першій реєстрації.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Враховуючи вказані норми законодавства, установлені фактичні обставини, в тому числі наявність рахункової помилки з боку позивача, відсутність правових підстав отримання відповідачем допомоги, позовні вимоги є обґрунтованими.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу П'ятихатського районного центру зайнятості - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року - скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь П'ятихатського районного центру зайнятості 7135,93 гривень, які підлягають перерахуванню на р/р 37176001003044 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 20274544, одержувач П'ятихатський РЦЗ, призначення платежу: повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим