Ухвала суду № 41221813, 14.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2014 рокусправа № 804/14913/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Нагорної Л.М. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - Васюченко М.Е. (дов.від 05.03.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 р. у справі № 804/14913/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер"

до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

"12" листопада 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 02.07.2013 року №0002821520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 38 000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 19 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю та безпідставністю винесення спірного податкового повідомлення-рішення оскільки, оскільки при поданні податкової декларації за березень 2013 року позивачем допущено арифметичну помилку, яку усунуто шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 р. у справі № 804/14913/13-а в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок позивачем подано після винесення спірного податкового повідомлення-рішення, що свідчить про правомірність оскаржуваного рішення податкового органу.

Не погодившись з постановою суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 р. у справі № 804/14913/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд необ'єктивно оцінив обставини по справі та виніс рішення безпідставно прийнявши позицію податкового органу, мотивуючи його наявністю формальних помилок без встановлення фактів порушення податкового законодавства позивачем.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники позивача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників позивача суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників позивача не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, на підставі подання позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року фахівцями ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська проведено камеральну перевірку податкової звітності ИэТОВ «Лідер» з податку на додану вартість за березень 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 31.05.2013 року № 1453/15-2/23945128, в якому зафіксовано виявлені перевіркою порушення податкового законодавства, а саме: порушення позивачем п. 198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Лідер» завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті платником податку до бюджету за результатами звітного періоду за березень 2013 року у розмірі 38 000 грн.

Висновки податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту обґрунтовані тим, що податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит на суму 38 000 грн. не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що суперечить положенням чинного законодавства.

Листом від 25.06.2013 року № 14217/10/15-2 ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська заперечення ТОВ «Лідер» на акт перевірки залишені без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2013 року № 0002821520, у зв'язку з чим Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 38 000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 19 000 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарга ТОВ «Лідер» залишена без задоволення, спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи рішення безпідставним та таким, що порушує права та законні інтереси суб'єкту господарювання - позивач звернувся до суду з вимогою про скасування рішення податкового органу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав вважати протиправним спірне податкове повідомлення-рішення. Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2013 року позивачем надіслано до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська податкову звітність засобами електронного зв'язку з податку на додану вартість за березень 2013 року.

Згідно показників податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року, додатку № 5 та реєстру за березень 2013 року встановлено, що до складу податкового кредиту ТОВ «Лідер» включено суму ПДВ у розмірі 38 000,00 грн. згідно податкових накладних, виписаних платником на додану вартість - продавцем товару ВАТ «Дніпропетровський холодокомбінат» (і.п.н. 15581304029), які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

податкова накладна від 12.03.2013 року № 6 на суму ПДВ у розмірі 16 000 грн.;

податкова накладна від 26.03.2013 року № 14 на суму ПДВ у розмірі 22 000 грн.

Як зазначено позивачем, дані податкової декларації та додатків не відповідають дійсності, оскільки згідно зазначених податкових накладних сума не перевищує 10 тисяч гривень. Так, згідно податкової накладної від 12.03.2013 року № 6 на суму 16000 грн. сума ПДВ складає 2667,67 грн., згідно податкової накладної на суму 22000 грн. від 26.03.2013 року № 14 сума ПДВ складає 3666,67 грн., що свідчить про відсутність обов'язку підприємства реєструвати такі накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «Лідер» 13.06.2013 року до податкового органу подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2013 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Листом від 18.06.2013 року №13825/10/182 ТОВ «Лідер» повідомлено, що надіслана податкова звітність не вважається податковою декларацією, оскільки складена із порушенням вимог Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228, а саме товариством в уточнюючому розрахунку зазначено невірний звітній період.

ТОВ «Лідер» 18.07.2013 року до податкового органу подало Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2013 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Таким чином, вимоги адміністративного позову ґрунтуються на тому, що оскільки позивачем самостійно виправлено виявлені помилки, то винесення спірного податкового повідомлення-рішення є безпідставним та протиправним. Колегія суддів вважає помилковим такий висновок Товариства з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.179, пп.14.1.181, п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу (податок на додану вартість) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Як передбачено п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до абз.9 п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, на момент проведення перевірки податковим органом виявлено порушення податкового законодавства в частині формування податкового кредиту за податковими накладними, що не зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до приписів ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищенаведені положення чинного податкового законодавства, а також встановлення факту наявності правопорушення, яке не заперечується позивачем, колегія суддів доходить висновку про правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки.

Колегія суддів не заперечує наявності у позивача визначеного законодавством права виправляти самостійно виявлені помилки в податковій звітності, проте вважає необхідним зазначити, що самостійне виправлення помилок, шляхом подання уточнюючого розрахунку, не нівелює факту наявності порушення податкового законодавства на момент проведення відповідачем камеральної перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції в повному обсягу встановлено та досліджено обставини по справі, вірно застосовані норми матеріального та процесуального права та винесено вірне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування висновків суду першої інстанції, що свідчить про відсутність підстав передбачених ст. 202 КАС України для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 р. у справі № 804/14913/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 р. у справі № 804/14913/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: Я.В. Семененко