Ухвала суду № 41221712, 09.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 року

справа № 804/16938/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року у справі №804/16938/13-а за позовом публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» 26 грудня 2013 року звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, згідно якого, просить визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення рішення від 03 грудня 2013 року №0000483230 про сплату податкового зобов’язання у розмірі 102 546,00 грн., з яких: сума заниженого ПДВ - 68364,00 грн. та сума штрафних санкцій - 34182,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване, оскільки висновки відповідача, викладені у акті №7/32.3/00190977 від 15 листопада 2013 року (далі - акт перевірки) щодо заниження позивачем суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, на підставі якого його було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Постанова суду мотивована тим, що висновки відповідача щодо заниження позивачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2013 є необґрунтованими, оскільки разом з декларацією за вересень 2013 року ПАТ «ЦГЗК» надало відповідачу відповідну заяву зі скаргою на контрагентів щодо порушення ними порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та порядку заповнення податкових накладних, для збереження свого права на формування податкового кредиту відповідно вимог передбачених п.201.10.ст.201 ПК України

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючи осіб, які зроблено в акті перевірки, про недодержання позивачем вимог пунктів 198.2, 198.6 статті 198 та пунктів 201.10 статті 201, пунктів 202.1 статті 202 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 68364 грн.

Згідно заперечень на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просив у її задоволені відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, який заперечував, щодо задоволення апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за вересень 2013 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №7/32.3/00190977 від 15 листопада 2013 року в якому зроблено висновок про порушення позивачем пунктів 198.2, 198.6 статті 198 та пунктів 201.10 статті 201, пунктів 202.1 статті 202 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 68364 грн. (а.с.10-15).

В акті встановлено порушення ведення податкового обліку, а саме включено до складу податкового кредиту за вересень 2013 року податкові накладні за травень, липень, серпень 2013 року, які заповнені з порушенням порядку їх заповнення та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних:

- ТОВ НТП “Макс і К” (ІПН 202828804655) - податкова накладна № 8 від 07.05.2013р. на загальну суму 64 800,00 грн., у т.ч. ПДВ 10 800,00 грн.;

- ТОВ “Катена” (ІПН 335555310073) - податкова накладна № 87 від 29.07.2013р. на загальну суму 127 854,00 грн., у т.ч. ПДВ 21 309,00 грн.;

- ТОВ “Ремгідромаш” (ІПН 337596004824) - податкова накладна № 1 від 06.08.2013р. на загальну суму 70 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 11 666,67 грн.;

- КП “Петрівське” (ІПН 358672111186) - податкова накладна № 284 від 29.07.2013р. на загальну суму 61 128,48 грн., у т.ч. ПДВ 10 188,08 грн.;

-ТОВ НТП “Макс і К” (ІПН 202828804655) - податкова накладна № 7 від 02.07.2013р. на загальну суму 86 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 14 400,00 грн.

Заперечення позивача до акта перевірки щодо подання разом з декларацією за вересень 2013 року, для збереження свого права на формування податкового кредиту, заяви зі скаргою на ТОВ НТП «Макс і К», ТОВ «Катерина», ТОВ «Ремгідромаш», КП «Петрівське», щодо порушення останніми порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та порядку заповнення податкових накладних відповідачем залишено без задоволення.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000483230 від 03 грудня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за основним платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 68364грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 34182 грн. (а.с. 25).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України (далі – ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду), визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вірно встановлено судом першої інстанції податковий кредит за вересень 2013 року на суму 68 364,00 грн. включений позивачем на підставі:

- Податкової накладної № 8 від 07.05.2013р. на суму 64 800,00 грн. згідно договору № 1815-09-10 від 20.07.2012 ТОВ НТП «Макс і К» (ІПН 202828804655) здійснило для ПАТ «ЦГЗК» ремонт і футерування магнітних сепараторів, за актом № 07/05-14від 07.05.2013 на суму 64 800,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 10 800,00 грн.). Податкову накладну отримано 27.09.2013 року і включено до податкового кредиту за декларації з ПДВ за вересень 2013 року. Податкова накладна не зареєстрована у ЄДРПН, тому складено додаток 8 до декларації згідно п.11 ст. 201.10 ПКУ.

- Податкової накладної № 87 від 29.07.2013 року на суму 127 854,00 грн. Згідно договору № 2582-43-01 від 17.10.2011р. ТОВ «Катена» (ІПН 335555310073) постачання на ПАТ «ЦГЗК» з/ч до бульдозерної техніки, за накладною № 64 від 23.09.2013р. на загальну суму 385 830,00 грн. (у т.ч. ПДВ 64 305,00 грн. з яких 21 309 грн. за ПН № 87 з попередньої оплати). Податкову накладну отримано 23.09.2013 року і включено до податкового кредиту декларації з ПДВ за вересень 2013 року. Податкова накладна не зареєстрована у ЄДРПН, тому складено додаток 8 до декларації згідно п. 11 ст. 201.10 ПКУ.

- Податкової накладної № 1 від 06.08.2013 р. на суму 70 000,00 грн. Згідно договору 2806-53-04 від 15.11.2011р. ТОВ «Ремгідромаш» (ІПН 337596004824) здійснило для ПАТ «ЦГЗК» ремонтні роботи водопостачання та водовідведення, за актом № 230 від 31.08.2013 р. на загальну суму 140 442,44 грн. ( у т.ч. ПДВ 23 407,07 грн. з яких 11 666,67 грн. за ПН № 1 з попередньої оплати). Податкову накладну отримано 27.09.2013 року і включено до податкового кредиту декларації з ПДВ за вересень 2013 року. Податкова накладна не зареєстрована у ЄДРПН, тому складено додаток 8 до декларації згідно п. 11 ст. 201.10 ПКУ.

- Податкової накладної № 284 від 29.07.2013р. на суму 61 128,48 грн. Згідно договору 2672-71-04/73 від 09.11.2009р. КП «Петрівське» (ІПН 358672111186) здійснило для ПАТ «ЦГЗК» послуги з постачання води та водовідведення, за актом від 18.07.2013р. на загальну суму 61 128,48 грн. ( у т.ч. ПДВ 10 188,08 грн.). Податкову накладну отримано 27.09.2013 року і включено до податкового кредиту декларації з ПДВ за вересень 2013 року. Податкова накладна не зареєстрована у ЄДРПН, тому складено додаток 8 до декларації згідно п. 11 ст. 201.10 ПКУ.

- Податкової накладної № 7 від 02.07.2013р. на суму 86400,00 грн. згідно договору № 1815-09-10 від 20.07.2012 р. ТОВ НТП «Макс і К» (ІПН 202828804655) здійснило для ПАТ «ЦГЗК» послуги з постачання води та водовідведення, за актом № 22/07-1 від 22.07.2013 на загальну суму 86 400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 14 400,00грн.). Податкову накладну отримано 27.09.2013 року і включено до податкового кредиту декларації з ПДВ за вересень 2013 року. Податкова накладна не зареєстрована у ЄДРПН, тому складено додаток 8 до декларації згідно п. 11 ст. 201.10 ПКУ.

Встановлені обставини справи, які підтверджуються актом перевірки, свідчать про те, що позивачем виконано покладений обов'язок та разом з декларацією за вересень 2013 року надано до відповідача заяву зі скаргою на: ТОВ НТП «Макс і К», ТОВ «Катена», ТОВ «Ремгідромаш», КП «Петрівське» щодо порушення останніми порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У вказаній заяві зазначено постачальників, дату виникнення податкових зобов’язань, обсяг поставки, сума податку на додану вартість, а також документ, що засвідчує факт отримання відповідних послуг. Про подання такої заяви ПАТ «ЦГЗК» зробило відмітку у відповідному полі декларації.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 68364 грн., оскільки позивач відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України разом з декларацією за вересень 2013 року надав до відповідача заяву зі скаргою на постачальників та використав право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість нарахованих (сплачених) на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати їх складання.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року у справі №804/16938/13-а – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 10 жовтня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко