Постанова № 41221369, 05.11.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3398/14

05 листопада 2014 року

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням

Державної податкової інспекції у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області

до

Приватного сільськогосподарського підприємства "Волинь"

про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та вилучення готівки, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області звернулася до суду з поданням стосовно Приватного сільськогосподарського підприємства "Волинь" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та вилучення готівки в загальній сумі 200267,12 грн.

Представник органу доходів і зборів в судове засідання не прибув, просив здійснювати розгляд подання за його відсутності.

Представник особи, стосовно якої внесено подання, в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, заперечень на подання не подавав (а.с.29). 05 листопада 2014 року подав клопотання про відкладення розгляду справи. У вказаному клопотанні зазначив, що просить відкласти судовий розгляд справи у зв'язку із зайнятістю та участю представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Волинь" у судовому засіданні в Господарському суді Рівненської області. Доказів на підтвердження обставин викладених у клопотаннях суду не надав (а.с.30).

З огляду на наявні у справі докази, встановлені ч. 8 ст. 183-3 КАС України строки розгляду справи та відсутність доказів на підтвердження клопотання про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.

Окрім того, згідно частини 8 вказаної статті КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суду слід розглянути дану справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що вимоги органу доходів і зборів підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Волинь" зареєстроване як юридична особа 06.01.2000 року та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області з 26.01.2000 року (а.с.5-8).

Станом на 31.10.2014 року за платником податків рахується податковий борг за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами у вигляді заробітної плати в сумі 200267,12 грн.

Вказана податкова заборгованість Приватного сільськогосподарського підприємства "Волинь" виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Р" № 001411712-1702 від 10.07.2014 року та нарахованої контролюючим органом пені.

Разом з тим, з облікової картки Приватного сільськогосподарського підприємства "Волинь" вбачається, що відповідачем частково погашена заборгованість (а.с.11).

Відповідно до цього, заборгованість відповідача по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами у вигляді заробітної плати складає 200267,12 грн.

Дані обставини підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.9-21).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 та п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу положень п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскільки доказів оскарження та скасування податкового повідомлення-рішення № 001411712-1702 від 10.07.2014 року не надано, грошове зобов'язання визначене вказаним рішенням, набуло статусу узгодженого.

Таким чином, податкове зобов'язання Приватного сільськогосподарського підприємства "Волинь" по сплаті єдиного податку з юридичних осіб є узгодженим. Проте, вказане податкове зобов'язання платником податків повністю не сплачувалось.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Враховуючи ту обставину, що 28.08.2014 року платнику податків виставлялась податкова вимога форми "Ю" № 1105-25 на суму податкового боргу в розмірі 229394,25 грн., після чого сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі то підстав для надіслання додаткової податкової вимоги не виникало (а.с.22).

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу вимог п. 95. 2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно із нормами абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України, відповідно до якого, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про банківські рахунки Приватне сільськогосподарське підприємство "Волинь" має відкриті розрахункові рахунки в банках (а.с.9).

За наведених обставин, вимога подання щодо стягнення коштів відповідача, який має податковий борг, з рахунків у банках обслуговуючих такого платника, що належить такому платнику на суму податкового боргу в розмірі 200267,12 грн. підлягає до задоволення.

Щодо наявності підстав для стягнення з платника податків заборгованості у спосіб, визначений позивачем на підставі п. 95.4 ст. 95 ПК України - стягнення коштів за рахунок готівки, суд зазначає наступне.

Пунктом 95.4 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України” від 29.12.2010 №1244 відповідно до пунктів 95.4, 95.15, 95.16 і 95.18 статті 95 Податкового кодексу України затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (далі - Порядок) який визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно пункту 2 Порядку вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.4 статті 95 ПК України.

Під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти. У разі коли обсяг готівки у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу.

У рахунок погашення податкового боргу спрямовується також готівка, виявлена працівниками у касі платника податків, у тому числі в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів.

Вилучена готівка в національній валюті вноситься працівником органу державної податкової служби до банку для перерахування до відповідного бюджету в день її стягнення, а в разі неможливості такого внесення - на наступний робочий день.

Зазначені положення законодавства, вимагають доведення податковим органом факту наявності у платника податків готівки, що належить саме відповідачу та за рахунок якої можливо буде виконати рішення суду, або докази на підтвердження здійснення платником податків в своїй діяльності розрахунків в готівковій формі, що в свою чергу може свідчити про можливість виявлення у боржника готівки з метою її подальшого стягнення в рахунок погашення податкового боргу або недостатності коштів на розрахункових рахунках відповідача.

Оскільки таких доказів суду не надано, подання в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості у спосіб, визначений п. 95.4 ст. 95 ПК України - стягнення коштів за рахунок готівки не підлягає задоволенню.

Таким чином, приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що подання підлягає частковому задоволенню.

Підстави для застосування судом ст. 94 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 183-3, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Волинь" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та вилучення готівки в загальній сумі 200267,12 грн. задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Приватного сільськогосподарського підприємства "Волинь" (код ЄДРПОУ 30716604) у банках, які обслуговують такого платника податків, кошти за податковим боргом на суму 200267,12 грн.(Двісті тисяч двісті шістдесят сім грн. 12 коп.).

В решті вимог подання - відмовити.

Відповідно до ч.8 ст. 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.