Ухвала суду № 41218555, 28.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 р.Справа № 818/1540/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представника позивача Сінько О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.07.2014р. по справі № 818/1540/14

за позовом Малого приватного підприємства "Брівт"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Мале приватне підприємство "Брівт", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 10 червня 2011 р. № 0000602314 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 978 574, 70 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року адміністративний позов малого приватного підприємства "Брівт - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 10 червня 2011 р. № 0000602314 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 978 574, 70 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 79.1, п. 79.2 ст. 79, п. 82.2 ст. 82, 58.4 ст. 58, п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що на підставі направлень від 18.05.2011 року №385, 386, керуючись пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та на підставі п.79.1, п.79.2 ст. 79, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, наказу ДПІ у м. Суми від 18.05.2011 року №2501, постанови старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України в Сумській області Сітало В.С. від 23.03.2011 року, фахівцями відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка МПП "Брівт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт №3556/2314/14008258/42 від 27.05.2011 року (а.с.8-35), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.1,5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України щодо загальних вимог додержання яких є необхідним для чинності правочину в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1536968, 76 грн.

На підставі вказаних висновків, 10 червня 2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000602314 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 978 574, 70 грн. (а.с.6)

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем в порушення вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, документальна позапланова невиїзна перевірка позивача проведена на виконання постанови слідчого старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України в Сумській області Сітало В.С. від 23.03.2011 року про призначення по кримінальній справі № 11800005 за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, 28 ч. 3, 358 ч. 2, ч. 3 КК України за фактами заволодіння грошовими коштами замовників під час проведення ремонтно-будівельних робіт, перевірки з податку на додану вартість за період з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року МПП "Брівт" в тому числі з зазначенням взаємовідносин з ВАТ СМПО ім. Фрунзе, ТОВ «Аватар-Буд», ТОВ «Аспект», ТОВ «Главбудмонтаж», ПП «Донтехнологія», ПП «Ілбірс», ТОВ «Баланс» та ПВП «Майстер-2», за фактами заволодіння грошовими коштами замовників під час проведення ремонтно-будівельних робіт.

Відповідно до п. 20.1.4. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України обставиною для проведення документальної позапланової перевірки, крім інших, є отримання податковим органом постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесено ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п.78.2 ст.78 Податкового Кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.

Згідно до п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до ч.5 ст.114 КПК України постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

У відповідності до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), п. 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст.212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку.

Отже, однією із обов'язкових обставин, за яких застосовуються норми п.86.9 ст.86, п. 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, є те, що предметом кримінального провадження мають бути податки та/або збори.

Як свідчать матеріали справи, 05.02.2014 року Зарічним районним судом м. Суми прийнято вирок по кримінальній справі № 11800005 за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч. 1, 191 ч. 5, 28 ч. 3, 358 ч. 2, ч. 3, 366 ч. 1 КК України.

З огляду на той факт, що предметом розгляду в межах кримінальної справи № 11800005 було, зокрема, ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) ( ч. 1 ст. 212 КК України), вирок по даній кримінальній справі № 11800005 винесено Зарічним районним судом м. Суми 05 лютого 2014 року, який набрав законної сили лише під час розгляду даної адміністративної справи в суді апеляційної інстанції на підставі ухвали Апеляційного суду Сумської області від 07.08.2014 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення складено в порушення вимог пункту 86.9 статті 86, п. 58.4 статті 58 Податкового кодексу України.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2011 р. № 0000602314 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 978 574, 70 грн., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про його скасування є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.07.2014р. по справі № 818/1540/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 03.11.2014 р.