Постанова № 41218461, 06.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06 жовтня 2014 року (16 год. 35 хв.) Справа № 808/5619/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мащенко Д.В.,

представників:

позивача - Білик О.В.,

відповідача 1 - Прокоф'єва С.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» до Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання неправомірними дій та бездіяльності, стягнення переплати ввізного мита.

08.09.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі - позивач) до Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить: визнати протиправною відмову відповідача 1 у поверненні позивачу суми митних платежів за ВМД №112030001/2012/015908 від 14.08.2014 у розмірі 24055,82 грн.; визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 щодо ненадання відповідачу 2 висновку про повернення з Державного бюджету України позивачу надмірно сплачених коштів за ВМД №112030001/2012/015908 від 14.08.2014 у розмірі 24055,82 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача переплату ввізного мита у сумі 24055,82 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана відмова у поверненні позивачу суми митних платежів за ВМД №112030001/2012/015908 від 14.08.2014 у розмірі 24055,82 грн. порушує його права та законні інтереси. Зазначена відмова є протиправною, оскільки сплачені позивачем митні платежі за новими ВМД, слід вважати зайво або надмірно сплаченими, а тому позивач вправі вимагати їх повернення. Таким чином, оскаржувана відмова не відповідає вимогам чинного законодавства, а отже, підлягає скасуванню, а бездіяльність відповідача 1 щодо ненадання відповідачу 2 висновку про повернення з Державного бюджету України позивачу надмірно сплачених коштів є неправомірною. Тому, з Державного бюджету України на користь позивача має бути стягнута переплата ввізного мита у сумі 24055,82 грн.

Ухвалою від 10.09.2014 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 24.09.2014.

19.09.2014 від відповідача 2 до суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній повідомив, що висновок щодо повернення позивачу помилково або надміру сплаченого ввізного мита у сумі 24055,82 грн. на адресу відповідача 2 не надходив, а тому підстави для перерахування коштів у відповідача 2 відсутні. Крім того, просив розглянути справу без участі його уповноваженого представника.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.10.2014.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 по справі №808/1810/13-а, якою було скасовано картку відмови №112030000/2/00454 від 14.08.2012 та рішення про визначення митної вартості №112030000/2012/000251/2 від 14.08.2012 набрала законної сили 17.04.2014. Зазначив, що судами у справі №808/1810/13-а питання щодо повернення переплати митних платежів, надмірно сплачених до бюджету по суті не розглядалось, оскільки суд дійшов висновку про те, що звернення із зазначеною позовною вимогою одночасно із вимогою про скасування рішення про корегування митної вартості та картки відмови є передчасним. Зазначив, що відмова відповідача 1 не ґрунтується на фактичних обставинах справи та суперечить приписам чинного законодавства України. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях до позову, зокрема зазначивши, що відмова відповідача 1 є обґрунтованою та правомірною, оскільки позивачем не надавалися документи, які б підтверджували помилкову та/або надмірну сплату коштів до бюджету, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що суди встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надміру сплачену з такої суми вартість ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

У судовому засіданні 06.10.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Для розмитнення товару поставленого товару (вогнетривна цегла) до відповідача 1 була подана декларація IM40 №112030000/2012/015843 від 13.08.2012, відповідно до якої позивачем було визначено митну вартість товару за першим (основним) методом - за ціною договору. Розмір ввізного мита було визначено - 46967,36 грн.

14.08.2014 відповідачем 1 було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2012/000251/2 по якому корегування митної вартості здійснено за резервним шостим методом 1,1685 Євро за одиницю.

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України. Декларант відмовився від надання додаткових документів, згідно ч. 3 ст. 53 МК України, що підтверджують митну вартість; у митного органу наявна інформація щодо митної вартості подібних товарів на рівні 1,1685 Євро/кг для товару №1, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

14.08.2012 відповідачем 1 видано картку відмови у митному оформленні товару № 112030000/2/00454 за поданою ВМД №112030000/2012/015843.

У вищевказаній картці відмови як причину у відмови вказано те, що відповідно до Рішення про коригування митної вартості товару від 14.08.2012 № 112030001/2012/000251/2 позивачем протягом строків, встановлених ст. 255 МК України для завершення митного оформлення не подано письмового звернення щодо внесення змін до МД відповідно до положень п .4 ч. 4 ст. 54 та ст. 269 МК України.

В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме - подання нової ВМД органу, який здійснює митне оформлення товарів в строки відповідно до cт. 263 МК України.

14.08.2012 позивач подав відповідачу 1 нову митну декларацію №112030000/2012/015908, яку прийнято до митного оформлення.

Платежі за ВМД №112030000/2012/015908 з ввізного мита становлять 71023,18 грн., що на 24055,82 грн. більше, ніж за раніше поданою ВМД.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2013 по справі №808/1810/13-а у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними та скасування картки відмови від 14.08.2012 №112030000/2/00454 та рішення про визначення митної вартості від 14.08.2012 №112030000/2012/000251/2, стягнення переплати ввізного мита у сумі 24055,82 грн. - відмовлено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 по справі №808/1810/13-а апеляційна скарга позивача була задоволена частково - постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2013 у справі №808/1810/13-а скасовано частково, скасовано картку відмови №112030000/2/00454 від 14.08.2012 та рішення про визначення митної вартості №112030000/2012/000251/2 від 14.08.2012. В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду залишено без змін.

Листом від 11.06.2014 позивач звернувся до відповідача 1 із заявою щодо повернення надмірно сплачених митних платежів в сумі 24055,82 грн. за ВМД №112030000/2012/015908 від 14.08.2012.

Листом від 18.06.2014 №3014/24/08-70-654-04 відповідач 1 відмовив у поверненні надмірно сплачених митних платежів до бюджету.

Вважаючи відмову у поверненні надмірно сплачених митних платежів протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинами справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України

За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №808/1810/13-а щодо спору між відповідачем 1 позивачем та відповідачем 2 про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про визначення митної вартості, стягнення переплати.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2013 по справі №808/1810/13-а у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними та скасування картки відмови від 14.08.2012 №112030000/2/00454 та рішення про визначення митної вартості від 14.08.2012 №112030000/2012/000251/2, стягнення переплати ввізного мита у сумі 24055,82 грн. - відмовлено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 по справі №808/1810/13-а апеляційна скарга позивача була задоволена частково - постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2013 у справі №808/1810/13-а скасовано частково, скасовано картку відмови №112030000/2/00454 від 14.08.2012 та рішення про визначення митної вартості №112030000/2012/000251/2 від 14.08.2012. В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду залишено без змін.

З постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 вбачається, що позивач, подавши декларацію митної вартості за формою ДМВ-1, визначив митну вартість товару за ціною угоди. Як зазначено в цій постанові:

«Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант подав документи в обсязі, відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Слід вказати, що вогнетривка цегла є індивідуальною як за визначенням, так і за призначенням.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому, митна вартість товару була визначена контролюючим органом за своїми ж рішеннями, що не можна визнати умотивованим.

За таких обставин суд дійшов помилкового висновку про правомірність рішення відповідача щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови у позові про скасування рішень відповідача.

До ухвалення рішення по суті спору, у митниці не було підстав (звернення, невирішеної заяви, тощо), задля прийняття відповідного рішення про повернення митних платежів, надмірно сплачених до бюджету».

Отже зазначеним судовим рішенням була встановлена передчасність вимог позивача про стягнення з Державного бюджету суми переплати.

Відповідно до ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалася в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом Національного банку України, встановленим на день, коли відбулася їх сплата.

Повернення не здійснюється:

1) якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень;

2) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Стаття 301 МК України передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків, поданою не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

У відповідності з Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:

а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603;

г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються:

аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;

документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення) до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, підготовлений відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за N 1095/14362 (далі - Реєстр висновків про повернення), Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення коштів з Держбюджету), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача 1 із заявою про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів (митних платежів) в сумі 24055,82 грн. До зазначеної заяви позивачем було додано: копія ВМД №112030000/2012/015908 від 14.08.2014; копія ДМВ-2 №112030000/2012/015908 від 14.08.2012: копія ВМД №112030000/2012/015843 від 13.08.2012; копія ДМВ-1 №112030000/2012/015843 від 13.08.2012; копія платіжного доручення від 13.08.2012 на суму 90000,00 грн. про перерахування митних платежів; копія рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2012/000251/2 від 14.08.2012; копія картки відмови № 112030000/2/00454 від 14.08.2012; копія постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 по справі №808/1810/13-а.

Суд зазначає, що подана позивачем заява оформлена належним чином та відповідає вимогам встановленим Порядком № 618. Крім того, позивачем були подані всі необхідні для документи для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, що передбачені зазначеним Порядком.

Судом встановлено, що підставою відмови у поверненні надмірно сплачених митних платежів до бюджету, викладеною в листі відповідача 1 від 18.06.2014 №3014/24/08-70-654-04, стало те, що питання щодо повернення надмірно сплачених митних платежів у сумі 24055,82 грн. було предметом розгляду справи №808/1810/13-а, але в задоволенні позовних вимог в цій частині позивачу було відмовлено, як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції.

Суд зазначає, що з постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 вбачається, що до ухвалення рішення по суті спору, у митниці не було підстав (звернення, невирішеної заяви, тощо), задля прийняття відповідного рішення про повернення митних платежів, надмірно сплачених до бюджету.

Крім того, судом у справі №808/1810/13-а питання щодо повернення переплати митних платежів, надмірно сплачених до бюджету по суті не розглядалось, оскільки суд дійшов висновку про те, що звернення до суду із зазначеною позовною вимогою одночасно із вимогою про скасування рішення про корегування митної вартості та картки відмови є передчасним.

Суд зазначає, що за приписами ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відтак, з наведеної норми вбачається, що оскільки рішення відповідача про визначення митної вартості було скасоване у судовому порядку, то визначена позивачем митна вартість вважається визнаною автоматично, а тому в даному випадку прийняття рішення щодо визначення такої вартості в силу вимог ч. 7 ст. 54 МК України - непотрібно.

З наведених підстав суд не приймає доводів відповідача про те, що суд в даному спорі підміняє відповідача (переймає на себе функції відповідача).

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, про обґрунтованість вимог позивача, а відтак про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Доданим до матеріалів справи платіжним дорученням від 20.06.2014 №37384 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору у сумі 255,78 грн.

Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» до Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання неправомірними дій та бездіяльності, стягнення переплати ввізного мита - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Запорізької митниці Міндоходів у поверненні Публічному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» суми митних платежів за ВМД №112030001/2012/015908 від 14.08.2014 у розмірі 24055,82 грн.

Визнати неправомірною бездіяльність Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» надмірно сплачених коштів за ВМД №112030001/2012/015908 від 14.08.2014 у розмірі 24055,82 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (код ЄДРПОУ 00186536, зареєстроване: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 81) переплату ввізного мита у сумі 24055,82 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятдесят п'ять гривень 82 коп.).

Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (код ЄДРПОУ 00186536, зареєстроване: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 81) судові витрати у розмірі 255,78 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень 78 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 10.10.2014