Ухвала суду № 41218359, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20481/13-а (в 6-ти томах) Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Файдюка В.В.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Системна автоматизація. Інжинірингова компанія» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Системна автоматизація. Інжинірингова компанія» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Прімум Компані», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Системна автоматизація. Інжинірингова компанія» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2013 року № 48826552201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Системна автоматизація. Інжинірингова компанія» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах із ТОВ «Прімум Компані» за період травня 2012 року, за результатами якої складено акт від 21.08.2013 року № 249/26-55-22-01/34881003.

Перевіркою встановлено завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 118 396 грн., а також до заниження суми податку на додану вартість у травні 2012 року у розмірі 5 015 грн..

Зазначені обставини слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірного рішення, судова колегія виходить з наступного.

Між ТОВ «Системна автоматизація. Інжинірингова компанія» (покупець) та ТОВ «Прімум Компані» (постачальник) укладено договір поставки № 03/04 від 03.04.2012 року, предметом якого є постачання товару (обладнання). Загальна вартість договору визначається як сума, що була фактично сплачена покупцем згідно отриманих товарних накладних.

ТОВ «Прімум Компані» виписано для ТОВ «Системна автоматизація. Інжинірингова компанія» на поставку комплектуючих деталей податкові та видаткові накладні на загальну суму 710 374,44 грн., у т.ч. податок на додану вартість у розмірі 118 395,74 грн. Розрахунки проводилися в безготівковій формі.

Суми, вказані у податкових накладних, включені позивачем до складу податкового кредиту у спірному періоді.

Відповідачем було надано акт Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прімум Компані» від 05.06.2013 року № 201/22-4/37779105, яким встановлено, що ТОВ «Прімум Компані» не знаходиться за зареєстрованою в ЄДР адресою, у підприємства відсутні приміщення, необхідні для ведення господарської діяльності, кількість працюючих на підприємстві 1 особа. Також зазначено, що в провадженні СВ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва перебувають матеріали кримінального провадження. Зокрема, досудовим слідством встановлено, що група осіб тривалий час надавали послуги по конвертації грошових коштів з безготівкової форми у готівкову, використовуючи реквізити СГД з ознаками фіктивності, серед яких є, зокрема ТОВ «Прімум Компані». Зазначено, що в ході проведення слідчих заходів були вилучені печатки таких підприємств. Також, в акті зазначено, що звіркою не встановлено реальності здійснення операцій з продажу товарів на адресу контрагентів-покупців.

Податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою їх формування.

Аналіз змісту видаткових накладних вказує на значний обсяг електрообладнання.

Виходячи із змісту договору, характеру спірних операцій, обсягів поставки продукції, виконання операцій супроводжується перевезенням продукції.

У відповідності до вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568: товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; подорожній лист, це первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство; дорожній лист, це документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Згідно з п. 11 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно з 11.3. Правил, дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Пунктом 11.4. Правил визначено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом) (п. 11.5. Правил).

Відповідно до п. 11.6. Правил, після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Згідно з п. 11.7. Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Пунктом 11.9. Правил передбачено, що час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Аналіз змісту вказаних правових норм вказує, що незалежно від того, за чий рахунок здійснюється перевезення продукції та за чиїм замовленням (продавця чи покупця), поставка супроводжується оформленням ТТН і подорожніх листів, один екземпляр ТТН передається вантажоодержувачу/покупцю.

Разом з тим, на підтвердження фактичного здійснення перевезення продукції та відповідно реальності поставки товарів контрагентом позивачем не було надано товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, з яких би вбачалось перевезення продукції від контрагента до складу позивача, а, отже, і доказів на підтвердження поставки продукції контрагентом позивачу. Крім того, не надано і будь-яких інших документів, зокрема накладних кур'єрських служб доставки, які б підтверджували перевезення продукції від контрагента до позивача. Не містять матеріали справи і жодних документів, які б вказували на місце відвантаження чи місцезнаходження складів контрагента чи інших осіб, звідки здійснювався відбір продукції.

Судом першої інстанції правомірно зауважено, що наявні в матеріалах справи накладні на перевезення, стосуються поставки позивачем продукції іншим особам (покупця позивача) та відповідно не є підтвердженням перевезення продукції від контрагента до позивача.

За таких обставин, колегія суддів приходить до однозначного висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача, за відносинам з яким сформовані спірні суми податкових вигод. За зазначеними господарськими операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Окрім того, апеляційна інстанція повністю підтримує позицію суду першої інстанції, що факт подальшої реалізації товарів позивачем іншим особам (покупцям) не є підтвердженням того, що до цього ці товари були поставлені позивачу саме зазначеним контрагентом, за відносинами з яким, власне, і сформовано спірні суми податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено обґрунтованість і законність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного позивачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Системна автоматизація. Інжинірингова компанія» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 05.11.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Сорочко Є.О.

Файдюк В.В.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Сорочко Є.О.

Файдюк В.В.