Постанова № 41218152, 22.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2014 р. Справа№ 927/613/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: Мацегорін А.О., представник за довіреністю №36/10 від 30.12.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.06.2014р.

у справі №927/613/14 (cуддя: Тимченко М.Г.)

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»

про стягнення 173 889,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі - позивач) звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» (надалі - відповідач) про стягнення 173 889,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням зобов'язань за Договором поставки природного газу, що підтверджується рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.01.2012р. по справі №9/30, яким призначено до стягнення: 3% річних в розмірі 169548,09 грн., нарахованих за період з 21.12.2011р. по 07.12.2012р. на суму несплаченого відповідачем основного боргу в розмірі 6129715,02 грн.; інфляційних нарахувань в розмірі 1381,46 грн., нарахованих за період з лютого 2012р. по березень 2014р. на суму несплаченої відповідачем пені в розмірі 44563,08 грн.; 3% річних в розмірі 2959,88 грн., нарахованих за період з 14.07.2012р. по 14.04.2014р. на суму несплаченої відповідачем пені в розмірі 44563,08 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №927/613/14.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначав, що ухвалою господарського суду від 19.02.2013р. по справі №927/184/13-г порушено провадження у справі про банкрутство відповідача - ТОВ «НіжинТеплоМережі» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Погодившись із доводами відповідача, господарський суд Чернігівської області рішенням від 12.06.2014р. у справі №927/613/14 в позові Дочірній компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» відмовив, пославшись на ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та вказав, що у позивача відсутні правові підстави протягом дії мораторію застосовувати індекс інфляції та три проценти річних.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.06.2014р. у справі №927/613/14 та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження позивач вказував на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, положень статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст.ст. 4-2, 43, 83, 84 ГПК України.

На думку скаржника, господарським судом неправомірно відмовлено в позові пославшись на статтю 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки дія мораторію поширює свою дію з моменту порушення провадження у справі про банкрутство та припиняється у зв'язку з його завершенням, тоді як ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2013р. порушено провадження у справі про банкрутство відповідача, а 3 проценти річних заявлені позивачем були нараховані за період з 21.12.2011р. по 07.12.2012р.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського від 26.06.2014р. сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Руденко М.А., Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014р. апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у справі №927/613/14 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., суддів: Руденко М.А., Чорної Л.В. та призначено розгляд справи на 30.07.2014р.

14.07.2014р. до Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та оскаржуваний судовий акт без змін.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014р. у справі №927/613/14 у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014р. прийнято апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у справі №927/613/14 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Руденко М.А.

В судовому засіданні 30.07.2014р. оголошено перерву до 24.09.2014р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014р. у справі №927/613/14 у зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014р. апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у справі №927/613/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.10.2014р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014р. у справі №927/613/14 у зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014р. апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у справі №927/613/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

У судове засідання 22.10.2014р. представники відповідача не з'явились.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Як вбачається з відмітки про відправку, яка міститься на звороті останньої сторінки оригіналу ухвали Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014р., якою розгляд справи було відкладено на 22.10.2014р., копії вказаного процесуального документу було відправлено учасникам судового процесу у даній справі - 29.10.2014р.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений судом апеляційної інстанції про час та місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами на участь у судовому засіданні не скористався. Про причини неявки суд не повідомив.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Крім того, статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 22.10.2014р. за відсутності представників відповідача.

У судовому засіданні 22.10.2014р. представник позивача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.06.2014р. у справі №927/613/14 та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як підтверджується матеріалами справи, 24.01.2012р. Господарським судом Чернігівської області прийнято рішення по справі №9/30, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 6129715,02 грн. основного боргу, 44563,08 грн. пені, 91504,42 грн. інфляційних, 118842,09 грн. трьох відсотків річних, 56460 грн. судового збору.

У зв'язку з невиконанням рішення господарського суду Чернігівської області від 24.01.2012р. по справі №9/30, позивачем заявлено позов про стягнення: 3% річних в розмірі 169548,09 грн., нарахованих за період з 21.12.2011р. по 07.12.2012р. на суму несплаченого відповідачем основного боргу в розмірі 6129715,02 грн.; інфляційних нарахувань в розмірі 1381,46 грн., нарахованих за період з лютого 2012р. по березень 2014р. на суму несплаченої відповідачем пені в розмірі 44563,08 грн.; 3% річних в розмірі 2959,88 грн., нарахованих за період з 14.07.2012р. по 14.04.2014р. на суму несплаченої відповідачем пені в розмірі 44563,08 грн.

Погодившись із доводами відповідача, господарський суд Чернігівської області рішенням від 12.06.2014р. у справі №927/613/14 у задоволенні позову Дочірній компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» відмовив, пославшись на ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та вказав, що у позивача відсутні правові підстави протягом дії мораторію застосовувати індекс інфляції та три проценти річних.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується із вказаними висновками місцевого господарського суду, оскільки такі висновки не відповідають обставинам справи та нормам законодавства.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За змістом статей 598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Водночас, пунктом 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року № 14 визначено, що: «саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.».

Пунктом 9 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013р. визначено, що: «наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.11.2012 N 5011-32/5219-2012). Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 N 10/25, від 04.07.2011 N 13/210/10, від 12.09.2011 N 6/433-42/183, від 14.11.2011 N 12/207, від 23.01.2012 N 37/64.».

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що щодо відповідача порушувались двічі справи про банкрутство:

-у справі № 9/63б ухвалою 21.07.2008 року з одночасним введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, в порядку норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін), заява про порушення справи про банкрутство у якій залишена без розгляду ухвалою від 04.02.2013 року, а тому період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів обмежується вказаними датами - з 21.07.2008 року по 04.02.2013 року;

-ухвалою від 19.02.2013 року, з одночасним введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, у справі №927/184/13-г в порядку норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону України від 22.12.2011 року), а провадження у якій триває до теперішнього часу.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (редакція від 14.05.1992 року) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

У відповідності ж до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (редакція від 22.12.2011 року), протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Слід зазначити, що за нормами Закону про банкрутство (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін) законодавцем не було встановлено нормативної заборони на нарахування, в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, стосовно заборгованості боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, відповідно до норм ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних та інфляційних нарахувань.

Положення ж ч. 3 ст. 19 цього закону, але в редакції Закону України від 22.12.2011 року, встановлюють пряму нормативну заборону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на застосування індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання та трьох процентів річних від простроченої суми тощо.

Між тим, позивач просив стягнути з відповідача:

3% річних в розмірі 169548,09 грн. за період з 21.12.2011р. по 07.12.2012р. на суму несплаченого відповідачем основного боргу в розмірі 6129715,02 грн.;

інфляційні нарахування в розмірі 1381,46 грн. за період з лютого 2012р. по березень 2014р. на суму несплаченої відповідачем пені в розмірі 44563,08 грн.;

3% річних в розмірі 2959,88 грн. за період з 14.07.2012р. по 14.04.2014р. на суму несплаченої відповідачем пені в розмірі 44563,08 грн.

Враховуючи те, що позивачем були заявлені вимоги щодо стягнення 3% річних в розмірі 169548,09 грн. за період з 21.12.2011р. по 07.12.2012р. на суму несплаченого відповідачем основного боргу в розмірі 6129715,02 грн., тобто за період, який передував винесенню у справі про банкрутство №927/184/13-г ухвали від 19.02.2013 року та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог Закону про банкрутство в редакції Закону України від 22.12.2011 року, колегія суддів дійшла висновку про неправомірну відмову в позові місцевим господарським судом про стягнення 169548,09 грн. При цьому, зі здійсненого судом апеляційної інстанції розрахунку 3% річних на суму несплаченого відповідачем основного боргу за період з 21.12.2011р. по 07.12.2012р., вбачається, що позивач вправі вимагати - 177845,70грн., проте, оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, вимога щодо стягнення 3% річних на суму несплаченого відповідачем основного боргу підлягає задоволенню в сумі заявленій позивачем - 169548,09 грн. в повному обсязі.

Водночас, позивач заявив до стягнення інфляційні нарахування в розмірі 1381,46 грн. за період з лютого 2012р. по березень 2014р. на суму несплаченої відповідачем пені в розмірі 44563,08 грн.

При розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно з якими при застосуванні індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

У постанові Вищого господарського суду України №37/327 від 20.01.2011р. викладена позиція за якою реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Разом з тим, враховуючи, що провадження у справі №927/184/13-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжин Тепло Мережі», порушено 19.02.2013 року за Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 року, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань на суму несплаченої відповідачем пені за період з 19.02.2013 року по березень 2014 року та трьох відсотків річних на суму несплаченої відповідачем пені за період з 19.02.2013 року по 14.04.2014 року.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 1381,46 грн. за період з лютого 2012р. по березень 2014р., може бути задоволена лише за період з лютого 2012 року по 18.02.2013 року.

Попри встановлені офіційні індекси інфляції Державного комітету статистики України та зважаючи на те, що за період, а саме з лютого 2012 року (початкова дата нарахування індексу інфляції, вказана в розрахунку) по 18.02.2013р. (оскільки 19.02.2013р. - дата порушення провадження у справі про банкрутство) індекс інфляції мав мінусове значення, отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми інфляційних збитків задоволенню не підлягають.

Вимога позивача щодо стягнення 2959,88 грн. 3% річних на суму несплаченої відповідачем пені за період з 14.07.2012р. по 14.04.2014р. підлягає частковому задоволенню - за період з 14.07.2012 року по 18.02.2013 року у розмірі 805,80грн.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене, рішення місцевого господарського суду щодо відмови позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення 3% річних на суму несплаченого відповідачем основного боргу та 3% річних на суму несплаченої відповідачем пені слід скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позову частково з прийняттям нового рішення про стягнення з відповідача 169548,09 грн. 3% річних на суму несплаченого основного боргу та 805,80грн. 3% річних на суму несплаченої пені.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції покладається пропорційно на позивача та відповідача відповідно до розміру задоволених позов.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Задовольнити частково апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.06.2014р. у справі №927/613/14.

2.Скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.06.2014р. у справі №927/613/14 в частині відмови в стягненні 169548,09 грн. 3% річних на суму несплаченого основного боргу та 805,80грн. 3% річних на суму несплаченої пені.

3.В цій частині прийняти нове судове рішення та задовольнити позов Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» про стягнення 169548,09 грн. 3% річних на суму несплаченого основного боргу та 805,80грн. 3% річних на суму несплаченої пені.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» (16600, м. Ніжин, Чернігівська область, вул. Глібова, 1, код ЄДРПОУ 32750668) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 31301827) 3% річних на суму несплаченого основного боргу в розмірі 169 548 (сто шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 09 коп. та 3% річних на суму несплаченої пені в розмірі 805 (вісімсот п'ять) грн. 80 коп.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» (16600, м. Ніжин, Чернігівська область, вул. Глібова, 1, код ЄДРПОУ 32750668) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 31301827) 3407 (три тисячі чотириста сім) гривень 08 копійок судового збору за розгляд в суді першої інстанції.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» (16600, м. Ніжин, Чернігівська область, вул. Глібова, 1, код ЄДРПОУ 32750668) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 31301827) 1703 (одна тисяча сімсот три) гривень 53 копійок судового збору за розгляд апеляційної скарги.

7.В решті рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.06.2014р. у справі №927/613/14 залишити без змін.

8.Матеріали справи №927/613/14 повернути до місцевого господарського суду.

9. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідних наказів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Чорна