Ухвала суду № 41218131, 28.10.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

______________

У Х В А Л А

"28" жовтня 2014 р. Справа № 923/1742/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка О.М. при виконанні рішення у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

до: Публічного акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування", м. Каховка Херсонської області,

про стягнення 63 665 297, 65 грн.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Дулепов А.В., уповн. представник, довіреність від 22.06.2012р.;

від ВДВС: Федоренко О.П., уповн. представник, довіреність від 22.07.2014р.

в с т а н о в и в:

Відповідачем, Публічним акціонерним товариством "Каховський завод електрозварювального устаткування", подано до господарського суду Херсонської області скаргу від 29.09.2014р. на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (ВДВС) Бойка О.М. при виконанні рішення вказаного суду від 25.02.2014р. по справі № 923/1742/13.

Згідно зі скаргою відповідач просить поновити строк для її подання, розглянути скаргу, визнати неправомірними дії вказаного державного виконавця та скасувати постанову від 11.09.2014р. про арешт коштів боржника, яку винесено цим державним виконавцем при здійсненні зведеного виконавчого провадження (ЗПВ) № 43987915. Скарга обґрунтована нормами ст. 43 Конституції України, ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", ст. 15 Закону України "Про оплату праці" та твердженнями про неправомірне накладення згідно з оскаржуваною постановою державного виконавця від 11.09.2014р. у виконавчому провадженні ЗПВ № 43987915 арешту на кошти, які розміщено на банківських рахунках призначених, виключно, для виплати заробітної плати та соціальних виплат, у випадку втрати працездатності, працівникам відповідача.

Ухвалою суду від 30.09.2014р. вказану скаргу відповідача прийнято судом до розгляду в частині, що стосується виконання рішення господарського суду Херсонської області від 25.02.2014р. у справі № 923/1742/13, а в іншій частині в прийнятті скарги до розгляду відмовлено. Розгляд скарги призначено у судовому засіданні 14.10.2014р., витребувано від ВДВС та сторін необхідні для розгляду скарги документи.

ВДВС надано відзив на скаргу, згідно з яким стверджується про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, відсутність фактичних та юридичних підстав для задоволення скарги, відповідність дій ВДВС при здійсненні вказаного виконавчого провадження нормам Закону України "Про виконавче провадження". Разом з відзивом суду надано копії матеріалів зведеного виконавчого провадження ЗПВ № 43987915.

Позивач вимоги суду згідно ухвали по справі від 30.09.2014р. не виконав: не надав відзиву на скаргу відповідача на дії державного виконавця. Про причини цього суду не повідомлено.

Відповідач вимоги суду згідно ухвали по справі від 30.09.2014р. виконав не в повному обсязі: не надав суду доказів направлення скарги позивачу, а також, інших витребуваних судом від відповідача документів. Про причини цього суду не повідомлено.

В судовому засіданні 14.10.2014р. було оголошено перерву до 28.10.2014р. 10-30 год., про що під розписку повідомлені представники ВДВС та сторін (т.2 а.с.146).

Заяв та клопотань учасників судового процесу щодо судового засідання 28.10.2014р. до суду не надходило.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги на дії органів Державної виконавчої служби.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.02.2014р. у даній справі постановлено стягнути з Публічного акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування" (надалі - відповідач) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (надалі - позивач) 63 665 297, 65 грн., з яких 59 310 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 3136 456,34 грн. заборгованості по відсотках за кредитом, 1 218 841,31 грн. пені, а також, 68820,00 грн. компенсації по сплаті судового збору.

Після набрання цим рішенням законної сили, 15.05.2014р. господарським судом Херсонської області видано наказ № 923/1742/13 про його примусове виконання.

24.06.2014р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойком О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43781018 з виконання наказу господарського суду Херсонської області від 15.05.2014р. № 923/1742/13. Згідно з пунктом 4 цієї постанови накладений арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачеві.

10.07.2014р. цим самим державним виконавцем винесено постанову про об'єднання у зведене виконавче провадження ЗВП № 43987915 двох виконавчих проваджень, а саме, зазначеного провадження ВП № 43781018 та провадження ВП № 43780885 з виконання наказу господарського суду Херсонської області від 27.05.2014р. № 923/471/14 щодо стягнення з відповідача на користь позивача 14 029 546,41 грн. заборгованості за кредитом, 1281060,92 грн. заборгованості по процентах, 78 796,08 грн. заборгованості по комісії за управління кредитом, 596 386,73 грн. пені та 73 080,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Також, 10.07.2014р. цим самим державним виконавцем при примусовому виконанні зведеного виконавче провадження ЗВП № 43987915 винесено постанову про арешт коштів, що містяться на зазначених за текстом цієї постанові банківських рахунках відповідача.

11.09.2014р. цим самим державним виконавцем при примусовому виконанні зведеного виконавче провадження ЗВП № 43987915 винесено постанову про арешт коштів, що містяться на зазначених за текстом цієї постанові шести банківських рахунках відповідача (т.2 а.с.95-96) (надалі - оскаржувана постанова). Дану постанову було направлено відповідачеві поштою з супровідним листом від 15.09.2014р. № 14-0-34-2433/2-492/1.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та цим законом. Зокрема, згідно п. 6 ч. 2 цієї ж статті державний виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також, опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Згідно з ч. 2 цієї ж статті стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Згідно з ч. 4 цієї ж статті на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Згідно з ч. 2 цієї ж статті арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Згідно з ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається зокрема, боржнику та банкам. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень можуть бути подані протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії або з дня, коли заявникові стало про неї відомо.

Відповідно до ст. 53 ГПК України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, які прямо передбачено цим Кодексом. Подана після закінчення відповідного строку скарга, залишається без розгляду, якщо суд не знайде підстав для його відновлення.

Клопотання відповідача про поновлення строку для подання скарги на дії державного виконавця з винесення 11.09.2014р. оскаржуваної постанови та про скасування цієї постанови в даному випадку не має значення, оскільки такий строк не пропущено.

З наданих суду ВДВС відзиву на скаргу (на стор.3 відзиву) та матеріалів зведеного виконавчого провадження (ЗПВ) № 43987915 слідує, що оскаржувану постанову було надіслано відповідачеві простим поштовим листом, з датованим 15.09.2014р. супровідним листом ВДВС (т.2 а.с.82-85, 94).

Згідно з нормативними строками пересилання поштових відправлень, які затверджено наказом від 28.11.2013р. № 958 Міністерства інфраструктури України, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2014р. за № 173/24950, нормативний строк пересилання простої письмової кореспонденції (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) становить 5 днів, з дня опускання простого листа до поштової скриньки.

Виходячи з дати складання супровідного листа ВДВС до оскаржуваної постанови цю постанову не могло бути надіслано відповідачеві раніше ніж 15.09.2014р. У зв'язку із чим п'ятиденний нормативний строк пересилання відповідачеві з м. Києва до м. Каховка Херсонської області простого листа з оскаржуваною постановою розпочався 15.09.2014р. та скінчився 19.09.2014р.

З урахуванням зазначеного 10-ти денний строк на подання відповідачем скарги на дії державного виконавця з прийняття оскаржуваної постанови, з вимогами про скасування цієї постанови, має обраховуватися з 19.09.2014р. Десятий день, починаючи з 19.09.2014р., припадає на 28.09.2014р., що є неробочим днем. Відповідно до ч. 3 ст. 51 ГПК України у випадках, коли останній день процесуального строку припадає на неробочий день днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. У даному випадку таким останнім днем строку є 29.09.2014р.

Скаргу на дії державного виконавця подано до господарського суду Херсонської області саме 29.09.2014р., тобто, в межах зазначеного строку.

При цьому, суд зазначає про те, що твердження відповідача про отримання листа з оскаржуваною постановою 23.09.2014р. не підтверджено належними доказами. Копія сторінки журналу реєстрації вхідної кореспонденції відповідача не є таким доказом, оскільки відповідач одноосібно, на власний розсуд, може внести до даного журналу будь-який запис.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також, рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оплату праці" оплата праці працівників підприємства здійснюється в судовому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальниками виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", із змінами та доповненнями, вказано, що за результатами розгляду скарги господарським судом виноситься ухвала, в якій суд або визнає доводи скаржника правомірними і залежно від їх змісті визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

До матеріалів скарги не додано жодного доказу на підтвердження того, що з будь-якого з зазначених у оскаржуваній постанові шести банківських рахунків відповідача здійснюється виплата заробітної плати та соціальних виплат працівникам відповідача. При цьому, суд зазначає, що з шести зазначених у оскаржуваній постанові банківських рахунків відповідача, лише на двох з цих рахунків, знаходяться кошти у національній валюті України - гривні (код валюти 980), у якій здійснюються соціальні виплати.

З урахуванням наведеного скарга Публічного акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка О.М. при виконанні рішення від 25.02.2014р. у справі № 923/1742/13 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні скарги від 29.09.2014р. Публічного акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка О.М. при виконанні рішення у справі від 25.02.2014р. у справі №923/1742/13.

2. Копію даної ухвали надіслати учасникам судового процесу.

Повний текст ухвали складено 04.11.2014р.

Суддя К.В. Соловйов