Ухвала суду № 41216918, 03.11.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/13455/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бар`як А.С.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

03 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Загороднюк А.Г.

судді: Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'зання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

постановою Вінницького міського суду Віницької області від 14 липня 2014 року позов задоволено частково.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вінницького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є інвалідом 2-ої групи та ветераном-інвалідом війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.6).

11 червня 2014 року позивач звернувся із заявою до управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області щодо перерахунку та виплати грошової допомоги до 5 травня.

Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області листом №82-К від 17 червня 2014 року повідомило ОСОБА_2, що йому нараховано та виплачено щорічну грошову допомогу до 5 травня в розмірі 2250 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2014 року №102.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня інвалідам війни 2-ої групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" підпункту 3 пункту 20 розділу IІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", змінена вище зазначена стаття Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме зазначено, що щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом України про Державний бюджет.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" стосовно виплати щорічної разової допомоги.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", "Про державний бюджет України на 2012 рік" та "Про державний бюджет України на 2013 рік" втратили чинність.

Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII, що набрав чинності з 01 січня 2014 року, такі обмеження не встановлені.

Відповідач у 2014 році повинен застосовувати законодавство, яке діяло на час проведення відповідних щорічних виплат грошової допомоги до 5 травня, а саме, статтю 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції від 09 липня 2007 року, а саме щодо щорічної виплати разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Посилання відповідача, на правомірність своїх дій, щодо проведення виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" № 102 від 16 квітня 2014 року, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 4 статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року № 9 (пункт 5), судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо), підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при здійсненні позивачу нарахування або перерахунку пенсії застосуванню підлягають положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Відповідач, провівши виплату щорічної допомоги до 5 травня у 2014 році в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України, діяв всупереч вимогам чинного законодавства.

Оскільки постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 липня 2014 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.

Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації, -залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 липня 2014 року, -без змін.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий Загороднюк А.Г.

Судді Драчук Т. О.

Полотнянко Ю.П.