Ухвала суду № 41216874, 29.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 876/6596/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Богородчанського районного споживчого товариства на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області до Богородчанського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості,

встановив:

У січні 2013 року позивач ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області (на даний час ДПІ в Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області) звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Богородчанського РСТ, в якому просив стягнути з відповідача в дохід бюджету податковий борг в сумі 3155,39 грн..

Відповідач Богородчанське РСТ позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 року позов задоволено повністю. Стягнено з Богородчанського РСТ в дохід бюджету 3155,39 грн. податкового боргу.

Не погоджуючись з постановою суду першої інтанції відповідач Богородчанське РСТ оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт постанову суду такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що позивачем пропущено термін позовної давності, встановлений ст. 250 ГК України для застосування адміністративно-господарських санкцій. Крім цього, ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконане. Зазначає апелянт, що згідно розрахунку, що долучив позивач до позовної заяви останньою датою сплати пені є 16.02.2012 р., а тому враховуючи приписи ст. 232 ГК України нарахування пені припиняється 16.08.2012 р., тобто через 6 місяців від дати останньої сплати.

За результатами апеляційного розгляду просить апелянт скасувати оскаржену постанову суду першої інстанції від 07.03.2013 року та прийняти нову постанову суду, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та межі апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наданого позивачем ДПІ в Богородчанському районі розрахунку позовних вимог та обґрунтувань позову, за відповідачем Богородчанське РСТ станом на 11.01.2013 р. по особовому рахунку рахується податковий борг в сумі 3155,39 грн.. Вказана сума податкового боргу виникла у зв'язку із застосуванням пені по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2941,86 грн. за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік та 1 кв. 2012 року та донарахуванням пені в сумі 213,53 грн. по податку з доходів фізичних осіб за заниження податкових зобов'язань (а.с. 5, 6, 10, 54-59).

Також встановлено, що позивачем було надіслано відповідачу податкову вимогу № 48 від 30.10.2012 року на суму 3155,39 грн. (а.с. 7).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що нарахована відповідачем пеня являється податковим боргом і підлягає стягненню, з врахуванням наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вірно враховано, що несвоєчасна сплата податку з доходів фізичних осіб з боку позивача мала місце починаючи з червня 2007 року, а тому порядок узгодження податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб визначався відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до абз. 2 п. 5.1, п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. В разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 цього Закону).

Згідно з п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 129 ПК України, пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу.

Податковим боргом, згідно п.14.1.175 ст.14 ПК України, є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1. ст. 59 ПК України).

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Із матеріалів справи видно, що пеня, яка визначена актом перевірки від 18.09.2012 р., а згодом виставлена у податковій вимозі, нарахована податковим органом в межах строку давності для визначення грошового зобов'язання, а тому податковим органом були дотримані вимоги податкового законодавства в частині строків нарахування податкового зобов'язання.

З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність апеляційних обґрунтувань щодо пропущення позивачем строку позовної давності.

Крім цього, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до пункту 1 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень ПК України податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з Богородчанського РСТ податкового боргу в сумі 3155,39 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає задоволенню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання апелянта на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи і допустив порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують обгрунтованих висновків суду першої інстанції, викладених у оскарженій постанові від 07.03.2013 року, а тому відсутні підстави для скасування цієї постанови суду.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Богородчанського районного споживчого товариства - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області до Богородчанського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк