Ухвала суду № 41216641, 27.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"27" травня 2014 р. справа № 804/5214/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 р. у справі № 804/5214/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор"

до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У квітні 2013 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0001290152 від 07.12.2012 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 р. Постанова мотивована тим, що позивачем не допущено порушень податкового законодавства, тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 23.11.2012 р. Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку ТОВ "Фактор" щодо уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року, наданого у серпні 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення абзацу третього пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, а саме:

- ТОВ «Фактор» занижена сума податку на додану вартість, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в сумі 95 383,02 грн. За вказане порушення передбачено застосування штрафної санкції згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України розмірі 50 відсотків суми визначеного податковим органом податкового зобов'язання або завищеної суми бюджетного відшкодування.

Висновки податкового органу мотивовані тим, позивачем до складу податкового кредиту у серпні 2011 року віднесено суму за податковою накладною, що була виписана у липні 2010 року, тобто у строк, що перевищує 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №4778/15-2/31959328 від 23.11.2012 року.

30.11.2012 позивач подав відповідачу свої заперечення, на які 10.12.2012 р. листом № 27759/10/15-2 від 07.12.2012р. позивачу відмовлено у задоволенні заперечень.

На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001290152 від 07.12.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 143074 грн. 50 коп. (з яких податок на додану вартість складає 95383 грн., 47691 грн. 50 коп. штрафні санкції).

За наслідками адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін без змін.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до декларації з податку на додану вартість за липень 2010 p., отриманої відповідачем 20.08.2010 p., суму податкового кредиту на підставі податкових накладних за липень 2010 p., наданих контрагентом ТОВ "ТД СТАТУС ГРУП".

Зазначені податкові накладні було включено до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ "Фактор" за липень 2010 р.

16.08.2011 р. відповідачем отримано від позивача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 р. (далі - уточнюючий розрахунок).

Позивач подав уточнюючий розрахунок у зв'язку із помилковим зазначенням у декларації з податку на додану вартість за липень 2010 р. ІПН контрагента ТОВ "ТД СТАТУС ГРУП", тобто замість належного ІПН 364959804640 було вказано помилковий ІПН 371012626551. Сума ПДВ по розрахункам з контрагентом ТОВ "ТД СТАТУС ГРУП" в розмірі 95383,02 грн. вже була відображена в декларації за липень 2010 року, проте відповідач дійшов до висновку що позивач здійснив корегування ПДВ у серпні 2011 року на вказану суму за липень 2010 року, а не виправлення ІПН ТОВ "ТД СТАТУС ГРУП".

На дату подання позивачем уточнюючих розрахунків порядок внесення змін до податкової звітності врегульовано ст.50 Податкового кодексу України, згідно до п.50.1 якої у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

За приписами п.102.5 наведеної норми заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналогічні положення містилися у п.5.1 ст.5, ст..15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", які діяли до 01.01.2011 р.

Отже, законодавством чинним як на дату звітного періоду (липень 2010 р.), так і на дату подання позивачем уточнюючих розрахунків (серпень 2011р.), чітко визначено право платників податків на самостійне виправлення виявленої помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, шляхом надіслання уточнюючого розрахунку, протягом 1095 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року були подані у серпні 2011р., тобто, в межах строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, та за відповідною формою. Корегування ПДВ у серпні 2011 року на суму 95383,02 грн. за липень 2010 року позивач не здійснював.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях позивача відсутні порушення норм абз.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та, відповідно, відсутній факт неправомірного включення до податкового кредиту сум згідно податкових накладних, з дати виписки яких минуло 365 календарних днів, тому оскаржене податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 р. у справі № 804/5214/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун