Ухвала суду № 41216635, 21.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"21" січня 2014 р. справа № 2а/0470/9792/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 р. у справі № 2а/0470/9792/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХайдельбергГраніт Україна"

до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У серпні 2011 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення - рішення відповідача:

- №0000142201 від 20.07.2011 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 241 119 грн.;

- №0000092303 від 20.07.2011 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 048,00грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 762,00грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 р. позов задоволено. Постанова мотивована тим, що позивач правомірно здійснив корегування податкового кредиту у липні 2010 року, тому оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову - про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову - про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи,

перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 29.06.2011 p. Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергГраніт Україна» щодо правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість за липень, грудень 2010 р.

На підставі перевірки складено акт від 30.06.2011 р. № 5038/235/36877177.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергГраніт Україна» пп. 7.2.6 п. 7.2. пп. 7.4.5 п. 7.4. пп. 7.5.1 и. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - занижено податок на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2010 р. на 3048 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 1 241 119 грн.

Відповідач дійшов до вказаних висновків на підставі наступного.

В липні 2010 р. позивачем проводилось коригування податкового кредиту (р.16.1 Декларації «самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації») на загальну суму «+» 7 465 000,0 грн., в т.ч. ПДВ «+» 1 244 167 грн.

А саме, ТОВ «ХайдельбергГраніт Україна» до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за липень 2010р. відповідно до розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010р. включено податковий кредит на придбання обладнання у ТОВ «Панта Рей Сістем» згідно податкової накладної: № 135 від 27.05.10р. на загальну суму 7 465 000,0 грн., в т.ч. ПДВ 1 244 166,67 грн. - р.16.1 Декларації «самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації».

Відображення у податковій звітності таких податкових накладних має здійснюватися шляхом відображення їх у рядку 16.4 "Інші випадки" податкової декларації з податку на додану вартість.

ТОВ «ХайдельбергГраніт Україна» до податкової декларації з ПДВ за червень 2010р. надано у електронній формі копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за червень 2010р. (вх. № 9002812184 від 20.07.2010р.). В даному реєстрі не включено податкову накладну 135 від 27.05.2010 р. на загальну суму 7 465 000 грн., в т.ч. ПДВ 1 244 166,67 грн., тому, помилки що міститься в раніше поданій податковій декларації фактично не має.

Позивач відповідно до пп. 7.6.2 п. 7.6 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" із заявою про порушення порядку виписування податкової накладної до податкового органу за своїм місцезнаходженням не звертався.

На підставі акту перевірки Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000142201 від 20.07.2011 p., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1241 119 грн.;

- № 0000092303 від 20.07.2011 p., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 048 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 762 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність податкових повідомлень-рішень відповідача, з наступних підстав.

Згідно п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів

(робіт, послуг),

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7-2.6 цього пункту).

Отже, право на податковий кредит не залежить від дотримання порядку ведення реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору купівлі-продажу обладнання № 0017 від 26.05.2010 р. ТОВ «Панта Рей Систем» передало у власність ТОВ «ХайдельбергГраніт Україна» обладнання на загальну суму 7 465 000 грн., в т.ч. податок на додану вартість 1 244 166,67 грн.

Факт отримання обладнання підтверджується податковою накладною № 135 від 27.05.2010 р. та видатковою накладною № РН-00000008 від 27.05.2010 р.

Відповідно до виписки банку № 3 від 04.06.2010 р. розрахунки за послуги проведено в безготівковій формі.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не скористався своїм правом та не включив суму податкового кредиту від придбання обладнання до податкового кредиту звітного періоду, коли виникло право на податковий кредит, тобто в червні 2010 p., зробивши коригування податкового кредиту в липні 2010 р. на загальну суму 7 465 000 грн., в т.ч. податок на додану вартість 1 244 166,67 грн., шляхом включення податкового кредиту від придбання обладнання згідно податкової накладної № 135 від 27.05.2010 р.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III, чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону - 1095 днів з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Зважаючи на те, що позивачем було скориговано податковий кредит на підставі податкової накладної № 135 від 27.05.2010 р. протягом строків давності, встановлених ст. 15 Закону №2181-III та в порядку, передбаченому приписами п.5.1 ст.5 цього Закону та Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність податкових повідомлень-рішень відповідача від 20.07.2011 р. №0000092303, №0000142201.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 р. у справі № 2а/0470/9792/11 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун