Ухвала суду № 41216474, 16.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2014 рокусправа № 804/8010/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року

у справі № 804/8010/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-СТРОЙ»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВА-СТРОЙ» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення адміністративного позову(а.с.135) просило:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у викладенні відповідачем в акті перевірки №2147/224/36839435 від 14.12.2012 висновків про порушення ТОВ «АКВА-СТРОЙ» ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених ст. в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «АКВА-СТРОЙ» з контрагентом постачальником, та юридичну дефектність первинних документів, здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб та про порушення ТОВ «АКВА-СТРОЙ» п.180.1 ст. 180, п.185.1 ст. 185, п.186.1. ст..186, п.187.1, ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.198.1 п.198.2 п.198.3 ст 198 ПК України.

- зобов'язати відповідача вилучити з автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України інформацію про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «АКВА-СТРОЙ» в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з платником податків ПП «РТО» за квітень 2011 року, оформленої актом №2147/224/36839435 від 14 грудня 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є безпідставними та необґрунтованими, а проведене коригування показників податкової звітності позивача з відповідними підприємствами є протиправним. Позивач зазначає, що акт перевірки не містить жодних доказів на підтвердження тверджень про відсутність в діяльності підприємства операцій з поставки товарів (робіт, послуг), неправильного визначення підприємством складу та дати виникнення доходів та витрат, неправильного визначення об'єкту оподаткування ПДВ та дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ. До того ж, податковий орган досліджував дійсність правочину, укладеного з ПП «РТО», що є фактично контролем за дотриманням платником податків цивільного законодавства, на що податковий орган не уповноважений.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача вилучити з автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, інформацію про результати позапланової невиїзної документальної перевірки позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з платником податків ПП «РТО» за квітень 2011 року, оформленої актом №2147/224/36839435 від 14 грудня 2012 року, і поновити в ній дані, що містяться наданих позивачем податкових звітах за квітень 2011 року. Щодо решти позовних вимог провадження у справі закрито.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (а. с. 164), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в частині задоволених позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем до перевірки не були надані документи, які б підтверджували якість та походження товару. Відповідач зазначає, що за даними проведеної перевірки ПП «РТО» встановлено, що в останнього відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань у квітні 2011 року, що свідчить про їх нікчемність, а відтак правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Відповідач наголошує, що укладений правочин між позивачем та ПП «РТО» суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 ЦК України порушує публічний порядок, оскільки спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ПП «РТО» за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт 2147/224/36839435 від 14.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених позивачем при придбанні та наступному продажу товарів, «нереальність» проведення господарських операцій між позивачем з контрагентом постачальником та юридичну дефектність первинних документів, здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб; п.180.1 ст. 180, п.185.1 ст. 185, п.186.1. ст.186, п.187.1, ст.187, п.188.1 ст. 188, п.198.1 п.198.2 п.198.3 ст 198 ПК України.

На підставі акту перевірки відповідачем відкориговано в електронній базі податкових даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагента ПП «РТО», які були задекларовані позивачем у податковій звітності за період квітень 2011 року.

При цьому за наслідком перевірки відповідачем не прийнято жодного податкового повідомлення-рішення про визначення позивачеві суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції про протиправність дій відповідача, зважаючи на наступне.

Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки.

Дії органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання врегульовані п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, яким визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, в разі виявлення під час проведення перевірки заниження чи завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення, без винесення якого коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту лише на підставі акту перевірки, в якому встановлено заниження податкових зобов'язань не здійснюється, що підтверджується відсутністю вказаних повноважень податкового органу у ПК України.

Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що положення Податкового кодексу України виключають можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження у передбаченому чинним законодавством порядку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ані Податковий кодекс України, ані інші правові норми не містять повноважень податкового органу щодо коригування даних податкового кредиту та податкових зобов'язань платника податків в АС «Податковий блок» шляхом обнуління позитивних показників податкового кредиту та змінення сум податкових зобов'язань такого платника за результатами перевірок, що здійснюються податковим органом.

Наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 262-р та з метою реалізації положень наказу ДПА України від 17.03.2008 № 159 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Пунктом 1.3.3 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (додаток до Наказу ДПА України № 266 від 18.04.2008) для реалізації Методичних рекомендацій, зокрема, створено такий програмний продукт як система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до п.2.14 Методичних рекомендацій інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до п.2.21 Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Вказаним наказом ДПА України №266 від 18.04.2008 не передбачено, що акт перевірки є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.

Виходячи з наведених правових норм, приймаючи до уваги що показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС «Податковий блок» та підсистемі «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати, колегія суддів дійшла висновку про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, оскільки невизнання та зняття з обліку податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача, визначених при придбанні та подальшому продажу товарів (робіт, послуг) фактично є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст.49 ПК України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

Крім того, з огляду на взаємопов'язаність всіх показників податкового обліку платника податків самостійне коригування податковим органом показників у податкового кредиту та зобов'язань платника податків в АС «Деталізована інформація по платнику ПДВ» за період, що перевірявся, вплине на показники цього податку і за інші періоди, що, враховуючи незаконність таких дій відповідача, призводить до порушення охоронюваних законом прав та законних інтересів позивача.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, оскільки самостійна зміна відповідачем задекларованих позивачем показників в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту фактично є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі № 804/8010/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко