Ухвала суду № 41215321, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5129/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Файдюка В.В.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная Компанія» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная Компанія» до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, карток, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Украінская Восточная Рибная Компанія» звернулися в суд з адміністративним позовом до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області про визнання протиправними і скасування рішень від 08.05.2013 року №125110007/2013/910015/2 та №125110007/2013/910019/2; визнання протиправними і скасування карток відмови в прийнятті митної декларації від 08.05.2013 року №125110007/2013/00020 та від 14.05.2013 року №125110007/2013/00023; стягнення коштів у сумі 32 882,36 грн..

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що позивачем було подано до відповідача митні декларації від 07.05.2013 року № 125110007.2013.373901 та № 125110007.2013.373906, згідно з якими задекларовано придбану і отриману партію товару форель охолоджена ціла, з головою, з зябрами, з хвостом, патрана, без харчових добавок та приправ, виду «ONKORHYNCHUS MYKISS», клас риби SUPERIOR та ORDINARY, розмірний ряд: ORD 1-2 кг/шт. - 14 коробів, SUP 1-2 кг/шт. -82 короби, SUP 2-3 кг/шт. - 54 короби, - 3-4 кг/шт. -276 коробів, SUP 4-5 кг./шт. -147 коробів, SUP 5-6 кг/шт. -164 короба, SUP 6-7 кг/шт. - 31 короб; форель охолоджена ціла, з головою, з зябрами, з хвостом, патрана, без харчових добавок та приправ, виду «ONKORHYNCHUS MYKISS», клас риби SUPERIOR, розмірний ряд: SUP 4- 5 кг./шт. - 76 коробів із застосуванням основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).

Товар придбаний позивачем відповідно до контракту від 05.06.2007 року № 0506/07, укладеного з «Hallivaed Leroy» AS, Норвегія на підставі Інвойсу від 03.05.2013 року на суму 121 573,71 доларів США. Доставка товару відбулася на підставі договору на здійснення та організації перевезення вантажів від 27.04.2012 року.

В підтвердження складових митної вартості товару позивачем при митному оформленні до митного органу подано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 09.11.2012 року № 807/2012/0000745; зовнішньоекономічний контракт з додатками від 05.06.2007 року № 0506/07; міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 03.05.2013 року; рахунок-фактуру (інвойс) про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.05.2013 року № 4246065; договір на перевезення від 27.04.2012 року № 3311/пр.; копію митної декларації країни відправлення від 03.05.2013 року № 2013083678; прайс-лист виробника від 03.05.2013 року.

Проте, на підставі спрацювання системи аналізу ризиків (АСАУР) за напрямком митної вартості 08.05.2013 позивачу було відмовлено в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято картки відмови №125110007/2013/00020 та № 125110007/2013/00023. З декларантом проведено консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості і за результатами консультацій митним органом було запропоновано позивачу надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: прайс-листи фірми-виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом № 1405-ТІ від 07.05.2013 року позивач повідомив Київську обласну митницю про неможливість на момент митного оформлення надати витребувані за результатом консультації додаткові документи. В цьому ж листі позивач висловив свою незгоду з підвищенням митної вартості товару та просив не затримувати митне оформлення і здійснити необхідні процедури щодо митної вартості на підставі наданих при митному оформленні документів.

Зазначені обставини слугували підставою для прийняття митним органом 08.05.2013 року спірних рішень №125110007/2013/910015/2 та № 125110007/2013/373906, якими скориговано митну вартість товару на рівні 8,71 доларів США за кг відповідно за митними деклараціями №125110007/2013/373901 та №125110007/2013/910019/2.

Відповідача коригування здійснив шляхом застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

З метою випуску задекларованого товару у вільний обіг, позивач подав митному органу заяви про митне оформлення товару, нові митні декларації, згідно з якими задекларував товар із врахуванням рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, сплатив митні платежі та перерахував на спеціальний рахунок держказначейства різницю між сумами митних платежів, визначених декларантом і митним органом, шляхом надання гарантій.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірних рішень та карток, колегія суддів виходить з наступного.

За ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (ст. 257 МК України).

Відповідно до частин 5, 6, 11 ст. 264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених ст. 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 337 МК України вбачається, що перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється, зокрема, із застосуванням інформаційних технологій, які включають в себе контроль співставлення та контроль із застосуванням системи управління ризиками.

Так, рішення про коригування митної вартості прийняті у зв'язку із спрацюванням системи аналізу ризиків за напрямком митної вартості. При цьому митним органом встановлено, що подані підприємством документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Правовий аналіз приписів ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1,2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України свідчить, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Частина 6 ст. 54 МК України встановлює перелік підстав, у разі виникнення хоч однієї з яких, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Так, на підставі п.п. 2 та 3 вказаної правової норми митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Отже, оскільки позивачем так і не були подані документи згідно з переліком, який зазначений митним органом, не виконані обов'язки щодо доведення заявленої митної вартості товару, судова колегія не може не погодитися з висновком суду першої інстанції, що митний орган позбавлений можливості перевірити відповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у гл. 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Виходячи з присів ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Судом першої інстанції правомірно зауважено, що позивачем не було використано надане йому митним законодавством право надання додаткових документів, хоча згідно з ч. 9 ст. 54 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Стаття 57 МК України встановлює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідачем обґрунтовано неможливість застосування попередніх п'яти методів та визначення митної вартості товару за резервним методом.

Колегією суддів критично оцінюються посилання апелянта на прайс - лист виробника Н-107, Н-72, оскільки з даного прайс-листа вбачається, що у ньому в графі «Rainbow Truot gutted head on» відсутня ціна за упаковки 7-8 kg, 8-9 kg і в графі «Atlantic salmon gutted head on (Salmo Salar)» відсутні ціни за упаковки 1-2 kg,2-3 kg, 3-4 kg, 4-5 kg, 6-7 kg, 7-8 kg, 8-9 kg, тому відповідно, не відомо яка ціна товару в залежності від виду рибопродуктів і упаковки.

Крім того, на підтвердження своїх доводів про заниження позивачем суми митної вартості товару відповідачем було надано суду копію вантажної митної декларації від 23.04.2013 року № 1002700000/2013/1600005, згідно з якою ТОВ «Аскоп-Україна» задекларували в режимі імпорт товар - риба охолоджена, форель атлантична, ціла, патрана з головою, без харчових добавок у сумі 8,58 доларів США за одиницю. Тобто, за ціною значно вищою митної вартості заявленої позивачем. При цьому будь-яких документів на спростування вказаних доводів позивач ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції, не надано.

Також, апеляційна інстанція приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що оскільки сплачені підприємством кошти у розмірі 32 882,36 грн. не є надлишковими, то і підстави для їх стягнення відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено обґрунтованість і законність прийнятих спірних рішень та карток.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного позивачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная Компанія» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 05.11.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Сорочко Є.О.

Файдюк В.В.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Сорочко Є.О.

Файдюк В.В.