Постанова № 41215311, 23.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №823/651/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О ВА

Іменем України

23 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Земляна Г.В.

Горбань Н.І.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "МІЧ" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "МІЧ" (далі - ПП "МІЧ") звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - ДПІ у м. Черкасах) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.11.2013 р. №0004372301, №0004382301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 08.11.2013 р. №0004372301, №0004382301.

На вказану постанову ДПІ у м. Черкасах подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у м. Черкасах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "МІЧ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р., за результатами якої складено акт перевірки від 24.10.2013 р. №87/23-01-22-06/30344304 від 24.10.2013 р.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2011 року всього у сумі 15542,00 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р. на суму 13515,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 08.11.2013 р. винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0004372301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 15542,00 грн.,

- №0004382301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13516 грн., з яких 13515 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В результаті процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, колегія суддів враховує те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" (виконавець) укладено договір №0405-П02 від 05 квітня 2011 року про монтаж металоконструкцій, за яким ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" зобов'язалося виконати монтаж металоконструкцій ТОВ "Футбольний клуб "Зоря Білозір'я", вартість яких становить 81092,00 грн.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору, позивачем надано відповідний договір, акт приймання виконаних підрядних робіт та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2012 року, податкові накладні та платіжні доручення.

Проте, колегія суддів завертає увагу на те, що акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2012 року не містять обов'язкових реквізитів, встановлених ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме код форми, місце складання, зміст господарської операції та її кількісні та якісні показники, не зазначено ціну за одиницю продукції та суму ПДВ, а лише містять загальну назву робіт та їх вартість.

При цьому, жодної проектно-кошторисної документації, необхідної для встановлення повного комплексу операцій для виконання визначеного виду робіт в усереднених умовах та призначених для визначення складу і кількості ресурсів при здійсненні будівництва, визначення прямих витрат у вартості будівництва, розрахунків за обсяги виконаних робіт, розроблення ресурсних показників по конструктивних елементах і видах робіт, позивачем ані податковому органу, ані суду не надано.

Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку) і правомірність формування податкового кредиту.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 08.11.2013 р. №0004372301, №0004382301, а тому вони є правомірними та не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у м. Черкасах необхідно задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову Приватного підприємства "МІЧ" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Горбань Н.І.

Повний текст постанови складено 28.10.2014 р.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Горбань Н.І.