Рішення № 41215134, 04.11.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" листопада 2014 р. Справа № 906/1283/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Шлангоф О.С. - дов. № 220 від 01.12.13р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" (м.Луцьк)

до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 71030,54 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 71030,54 грн., в т.ч. вартість поставлених та неоплачених паливно-мастильних матеріалів - 43000,00 грн., пеня - 5671,69 грн., штраф - 5518,44 грн., 35 % річних - 10707,81 грн., інфляційні втрати - 6132,60 грн., згідно договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС № С08306 від 01 грудня 2014р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Зазначив, що станом на день судового засідання відповідачем борг в сумі 43000,00 грн не сплачено.

Відповідач вимоги ухвал від 29.09.14р., від 14.10.14р., від 04.11.14р. не виконав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином (а.с. 48).

Розгляд справи здійснюється за наявними в матеріалах справи документами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.13р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір № С08306 купівлі-продажу паливно мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС (а.с. 8-15).

Згідно п.2.1 договору, продавець (позивач) зобов'язався передавати у власність покупця (відповідача) через АЗС (АЗК), що розміщені на території України з використанням смарт-карт на паливно-мастильні матеріали (ПММ), а покупець зобов'язався приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість.

Відповідно протоколу № 1 до договору № С08306 від 01.12.13р.. відпвідач використовував смарт-картки з логотипом "WOG", які є у власності відповідача, згідно номерів: 1) НОМЕР_2, 2) НОМЕР_3, 3) НОМЕР_4, 4) НОМЕР_5, 5) НОМЕР_6, 6) НОМЕР_7.

На виконання умов договору в період з грудня 2013р. по лютий 2014р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято паливно-мастильні матеріали на загальну суму 55184,36 грн., що підтверджується актами прийому передачі паливно-мастильних матеріалів за період з 01.12.13р. по 28.02.14р. та видатковими накладними № 3264 від 31.12.13р. на суму 5484,99 грн.; № 18189 від 31.01.14р. на суму 10431,48 грн.; № 18188 від 31.01.14р. на суму 38126,39 грн.; № 31135 від 28.02.14р. на суму 1141,50 грн. (а.с. 19-26).

В результаті неналежного виконання зобов'язання щодо оплати за отримані матеріали, станом на 10.06.14р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 53184,36 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків (а.с. 45).

16.06.14р. відповідачем було здійснено оплату боргу в сумі 10184,36 грн., отже станом на день пред'явлення позову до суду у відповідача перед позивачем була заборгованість в сумі 43000,00 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем, згідно заяви № 160 від 04.11.14р., становить 43000,00 грн. (а.с. 38).

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Обставини, які звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, та обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за його невиконання, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно ст.8 зазначеного Закону - головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави вважати, що акти звірки взаємних розрахунків не є первинними документами, проте в силу ст.ст. 33, 34 ГПК України - є доказами, які в сукупності з іншими доказами можуть встановлювати юридичний факт - наявність заборгованості відповідача.

Матеріалами справи стверджується, що відповідач вчиняв дії, які за своїм змістом спрямовані на визнання боргу, оскільки оформив та підписав акт звірки взаємних розрахунків станом на 10.06.14р. на суму 53184,36 грн. (а.с. 45), здійснив погашення заборгованості згідно договору № С08306 від 01.12.13р. в сумі 12184,36 грн. (а.с. 39-41).

На підставі викладеного, заборгованість в сумі 43000,00 грн. підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

За порушення умов договору, позивачем нараховано пеню в сумі 5671,69 грн та штраф в сумі 5518,44 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно п.9.2 договору, у випадку не проведення розрахунків покупцем згідно умов розділу 4 даного договору, покупець зобов'язується на користь продавця сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь продавця штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

Положеннями чинного законодавства не передбачено заборони стосовно одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов'язань.

Перевіривши розрахунки позивача та враховуючи, що заявлений розмір пені та штрафу, не перевищує перерахований судом, господарський суд прийшов до висновку про їх задоволення в заявленій сумі.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 35% річних в сумі 10707,81 грн. та інфляційних втрат в сумі 6132,60 грн.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно п. 9.3 договору, за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно умов даного договору, покупець повинен сплатити проценти в розмірі 35% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення, згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з викладеним, вимоги про стягнення з відповідача 35% річних та інфляційних судом задовольняються.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 43000,00 грн. боргу; 5671,69 грн. пені; 5518,44 грн. штрафу; 10707,81 грн. 35% річних; 6132,60 грн. інфляційних втрат.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10007, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" (43010, Волинська область, м. Луцьк. вул. Кременецька, 38, код 37821544): 43000,00 грн. боргу; 5671,69 грн. пені; 5518,44 грн. штрафу; 10707,81 грн. 35% річних; 6132,60 грн. інфляційних втрат; 1827,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.11.14

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2 - позивачу ( рек.),

3 - відповідачу (рек. з повід.)