Ухвала суду № 41214360, 23.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 р. Справа № 2а-3537/12/1470

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року в адміністративній справі за позовом дочірнього підприємства комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» «Абонентська служба «Центральний» до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2012 року дочірнє підприємство комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» «Абонентська служба «Центральний» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, в якому просило суд скасувати повідомлення - рішення № 0006372220 від 12 червня 2012 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податкове обов'язання, нараховане зазначеним податковим повідомленням - рішенням, необґрунтоване та таке, що протирічить чинному законодавству, оскільки позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2012 року суму, визначену в податковій накладній № 74 від 29 лютого 2012 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року задоволенно адміністративний позов. Скасоване повідомлення - рішення № 0006372220 від 12 червня 2012 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що дочірнє підприємство комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» «Абонентська служба «Центральний» зареєстрована в якості юридичної особи 08 травня 2009 року, основним видом діяльності позивача є прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності.

Податковим органом з 21.05.2012 року по 22.05.2012 року було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення в податковому обліку по ПДВ правильності формування податкового кредиту з ПДВ в лютому 2012 року від операцій з контрагентом-постачальником ТОВ "Валан" платника податку ДП КП "Миколаївкомунтранс" абонентська служба "Центральний".

За результатами перевірки складено акт № 336/22-200/36486749 від 24.05.2012 року, відповідно до якого встановлено, підприємством порушено п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201, п. 11 підрозділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2012 року в сумі 49480,14 грн., про що було.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006372220 від 12.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 74212,21 грн. (49480,14 грн. - за основним платежем, 24740,07 грн. - за штрафними санкціями).

Перевіряючи прийшли до такого висновку через те, що контрагентом підприємства ТОВ «Валан» за договором № 10 від 01.07.2009 року про надання послуг завантаження та вивезення твердих побутових відходів, виписано, але не зареєстровано податкову накладну від 29.02.2012 року № 74 в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є порушенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, посилаючись на п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 25 квітня 2012 року № 0003892260 про визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 71970 гривень, з яких 57576 гривень основного боргу та 14394 штрафу є неправомірним, та таким що підлягає скасуванню.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції.

Так, згідно із приписами пункту 198.6 цієї статті Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Абзацом 1, 2, 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних (абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно із абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою декларацією.

Позивачем було надано таку заяву зі скаргою про те, що ТОВ «Валан» порушив порядок реєстрації податкової накладної № 74 від 29.02.2012 року на суму 49480,14 грн. (а.с. 41).

Таким чином, позивач скористався своїм правом, передбаченим абзацом 11 та 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на подання заяви із скаргою на постачальника, який видав податкову накладну без її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки не бажав для себе негативних наслідків.

Як вбачається з Акту перевірки № 336/22-200/36486749 від 24.05.2012 року, звіркою ТОВ «Валан» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ДП КП «Миколаїкомунтранс» АС «Центральний», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а також встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ДП КП «Миколаїкомунтранс» АС «Центральний».

Крім того, з матеріалів Акту та матеріалів справи вбачається, що 20 березня 2012 року ТОВ «Валан» зареєструвало податкову накладну від 29 лютого 2012 року № 74.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивач мав право на включення суми податку на додану вартість в розмірі 49480,14 грн. до складу податкового кредиту за лютий 2012 року.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачем порушено порядок заповнення і подання податкової звітності, від 25.11.11 р. N 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності», оскільки чинним податковим законодавством не визначено як підставу недотримання форми та порядку подання такої заяви для неврахування її при визначенні податкового кредиту.

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.