Постанова № 41214299, 28.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 р. Справа № 820/15406/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

представника відповідача Пасека В.Є,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014р. по справі № 820/15406/14

за позовом Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба

до Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України

про визнання неправомірними дій,

ВСТАНОВИЛА:

Харківський університет Повітряних сил ім.. Івана Кожедуба звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати неправомірним та скасувати вимоги Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю, викладені в аудиторському звіті від 29.07.2014р. № 234/1/31/40 про результати внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності Харківського університету Повітряних сил України за період з 01.01.2012р. по 01.07.2014р. в частині щодо переплати компенсації податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 457 988,26 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 р. позов задоволено.

Територіальне Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю (надалі Відповідач), не погодившись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 р. та винести нову постанову, якою відмовити в задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неповне врахування судом першої інстанції обставин по справі, не врахування, що аудиторський звіт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що привело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання сторони не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, суду не надано, в зв'язку з чим справа розглянута за його відсутності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі плану діяльності, направлення на перевірки та посвідчень, відповідачем проведено внутрішній аудит фінансово-господарської діяльності позивача, за результатами якого складено аудиторський звіт від 29.07.2014р. № 234/1/31/40 про результати внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності Харківського університету Повітряних сил України за період з 01.01.2012р. по 01.07.2014р.

Згідно п.8 аудиторського звіту позивачу рекомендовано прийняти рішення щодо переплат компенсації податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 457 988,26 грн. (а.с.117-236)

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що аудиторський звіт є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскаржуваний п.8 аудиторського звіту не відповідає вимогам законодавства, є неправомірним, а отже підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з такого.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.26 Бюджетного кодексу України внутрішнім аудитом є діяльність підрозділу внутрішнього аудиту в бюджетній установі, спрямована на удосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного, неефективного та не результативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності бюджетної установи та підвідомчих їй бюджетних установ , поліпшення внутрішнього контролю.

Постановою КМУ від 28.11.2011р. № 1001 затверджено Порядок утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерства, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до п.3 цього Порядку у центральному органі виконавчої влади для проведення внутрішнього аудиту утворюється як самостійний підрозділ -структурний підрозділ внутрішнього аудиту.

В структурі Міністерства оборони України діє , втому числі, Управління, яке є бюджетною установою і належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Відповідно до п.3 Положення про Управління основним завдання його є надання суб'єктивних і незалежних рекомендацій щодо: функціонування внутрішнього контролю та його удосконалення, удосконалення системи управління фінансовими та матеріальними ресурсами, запобігання фактам незаконного, неефективного та не результативного використання бюджетних коштів, тощо.

Законодавством, яке регулює порядок та наслідки проведення контрольних заходів не передбачено надсилання до підконтрольної установи відповідного листа-вимоги, а передбачено відповідно до п. 7.1 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Стандартів внутрішнього аудиту" від 04.10.2011, № 1247 забезпечення організації здійснення моніторингу впровадження рекомендацій шляхом встановлення вимоги у внутрішніх документах з питань проведення внутрішнього аудиту для того, щоб впевнитися в тому, що відповідальні за діяльність розпочали ефективні дії, спрямовані на їх виконання.

Відповідно п.17 "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі" затвердженого постановою Верховної ради України від 23 червня 1995 року N 243/95-ВР командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобов'язані негайно подати рапорт командиру (начальнику) військової частини. У разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб. За висновками ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду командир (начальник) військової частини в п'ятиденний термін з дня одержання такого висновку видає наказ про стягнення з винної особи відповідної суми.

Колегія суддів зазначає, що відповідач своїми діями по проведенню аудиторської перевірки та складанню аудиторського звіту відносно позивача не порушив його права чи законні інтереси, оскільки такий звіт є лише формою фіксації порушень фінансово-господарської діяльності . Складання аудиторського звіту є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам звіт не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушує права позивача.

Висновки аудиторського звіту носять рекомендаційний, а не обов'язковий характер та не породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин .

Аудиторський звіт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення законодавства, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка звіту, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Вказані висновки погоджуються з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 10.09.2013 р. та 24.09.2013 р., яка відповідно до ст..244-2 КАС України є обов'язковою для суду.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволені позову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014р. по справі № 820/15406/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позову Харківському університету Повітряних Сил України ім. Івана Кожедуба відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 03.11.2014 р.