Ухвала суду № 41214276, 23.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 р. Справа № 2а-5284/12/2170

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод» звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби у Херсонській області, у якому просило визнати нечинними повідомлення-рішення від 11.12.2012 року №№ 0001171504, 0001181504; стягнути з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 2.358.809,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при складені розрахунку бюджетного відшкодування у квітні 2012 року позивач керувався виключно приписами ст. 200 та підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. На думку позивача, бюджетне відшкодування з ПДВ визначається виходячи з фактичної сплати від'ємного значення з ПДВ у наступних податкових періодах після виникнення цього від'ємного значення. З цих підстав позивач просить скасувати спірні податкові повідомлення-рішення та стягнути бюджетне відшкодування за квітень 2012 року у сумі 2.358.809,00 грн.

Представники Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби позов не визнали, надали письмові заперечення де зазначено, що Податковим кодексом України передбачається для підприємств суднобудівної галузі визначення розміру бюджетного відшкодування з ПДВ за особливим порядком - виходячи з від'ємного значення ПДВ попереднього податкового періоду, при цьому сума від'ємного значення звітного податкового періоду цих підприємств переноситься до рядка 21 «Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, що включається до податкового кредиту поточного податкового кредиту» цього ж звітного податкового періоду. На думку представників ДПІ для підприємств суднобудівної галузі звітний та наступний податковий період для розрахунку бюджетного відшкодування збігаються. Зазначене свідчить про правомірність визначення зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями і тому просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Головне управління Державної казначейської служби у Херсонській області надало письмові заперечення де зазначено, що згідно діючого законодавства органи Державного казначейства України здійснюють повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів обов'язкових платежів платникам податків на підставі отриманих висновків від органу державної податкової служби України та просить прийняти законне та обґрунтоване рішення згідно чинного законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 11.12.2012 року №№ 0001171504, 0001181504; стягнуто з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року у сумі 2.358.809,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як було встановлено, підставою для складення спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту позаплановою виїзної перевірки позивача від 29.11.2012 р. № 2778/15-4/14308500. Так, ДПІ було встановлено, що ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» при складанні декларації з ПДВ за квітень 2012 року визначено від'ємне значення з ПДВ у сумі 2.358.809,00 грн. Таке від'ємне значення було відображено у рядку 20.2 декларації з ПДВ. У травневій декларації з ПДВ позивач від'ємне значення з ПДВ за квітень 2012 року у сумі 2.358.809,00 грн. включив до рядку 21 цієї декларації та врахував це значення для визначення бюджетного відшкодування з ПДВ. За даними деклараціями з ПДВ за квітень 2012 року задеклароване бюджетне відшкодування з ПДВ становило 2.358.809,00 грн. За даними додатків 2 та 3 декларації з ПДВ за квітень 2012 року заявлена сума ПДВ до бюджетного відшкодування відповідає частині залишку від'ємного значення, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг постачальникам цих товарів/послуг.

Вказані обставини складання декларації з ПДВ за березень-квітень 2012 року позивачем не заперечуються.

Апелянт посилається на положення пп. 198.2, 198.3, ст. 198, пп. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України та вказує на те, що позивачем неправомірно визначено періоди виникнення права на декларування бюджетного відшкодування з ПДВ. Порядок складання розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ визначено у п. 2 наказу Міністерства фінансів України від 20.12.2011 р. №1490/20228.

Також апелянт вважає, що податковий період, у якому виникло від'ємне значення з ПДВ та податковий період, у якому це від'ємне значення може бути включене до бюджетного відшкодування, збігаються, у зв'язку з чим позивач повинен був складати розрахунок бюджетного відшкодування у момент його виникнення.

Відповідно до положень пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За загальним правилом, встановленим пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до положень пункту 14 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого в порядку, передбаченому в пункті 200.1 статті 200 цього Кодексу, по підприємствах суднобудування і літакобудування відшкодування з бюджету здійснюється у податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку в порядку і строки, передбачені статтею 200 цього Кодексу.

Таким чином, норми пункту 14 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України слід розуміти як такі, що дають можливість при виникненні від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду відразу відображати їх у складі сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню, а не переносити до складу податкового кредиту наступного періоду, як встановлено у пункті 200.3 статті 200 Податкового кодексу України.

При цьому, незмінними залишаються всі інші правила щодо права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, у тому числі щодо сплати податку на додану вартість постачальнику чи до бюджету, порядку та строків проведення перевірки органом податкової служби, оформлення за її наслідками відповідних документів, пов'язаних з таким відшкодуванням, передання їх органу казначейської служби тощо.

Крім іншого, положеннями пунктів 2, 3 розділу ХІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25 січня 2011 року № 41, визначено, що при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого у передбаченому пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу порядку, підприємствам суднобудування і літакобудування бюджетне відшкодування здійснюється у звітному (податковому) періоді, наступному за звітним (податковим) періодом, у якому виникло від'ємне значення податку на додану вартість, у порядку і строки, передбачені статтею 200 розділу V Кодексу. При цьому сума, відображена в рядку 20.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду зазначених підприємств, переноситься до рядка 21.1 податкової декларації цього самого звітного (податкового) періоду. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у загальновстановленому порядку.

Тобто, Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25 січня 2011 року № 41, також підтверджується, що вимоги пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України щодо зарахування від'ємного значення розрахованої суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду не поширюються на підприємства літакобудування та суднобудування. Саме в цьому полягає преференція щодо відшкодування податку на додану вартість, встановлена пунктом 14 підрозділу 2 розділу ХХ. «Перехідні положення» Податкового кодексу України для підприємств літакобудування та суднобудування, тоді як залишаються незмінними всі інші правила щодо права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, встановлені статтею 200 Податкового кодексу України.

За приписами пунктів 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що діючим законодавством України не обмежено право платників податків, які відносяться до галузі суднобудування та літакобудування, користуватися загальним порядком отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначеним статтею 200 Податкового кодексу України.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що перенесення від'ємного значення із рядка 20.2 до рядка 21 декларації з ПДВ не є прямим свідченням обов'язків позивача задекларувати бюджетне відшкодування з ПДВ у цьому періоді. В акті перевірки ДПІ не досліджується дата сплати постачальниками від'ємного значення з ПДВ позивачем, що включене до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2012 року. У зв'язку з цим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем було дотримано встановлений порядок декларування бюджетного відшкодування у квітні 2012 року.

Таким чином, дії ДПІ щодо зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ у квітні 2012 року на 2.358.809,00 грн. та збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у березні 2012 року на 2.358.809,00 грн. є протиправними, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення від 11.12.2012 року №№ 0001171504, 0001181504 підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.