Постанова № 41213833, 03.11.2014, Токмацький районний суд Запорізької області

328/3680/14-а

03.11.2014

2-а/328/92/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Л.В., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум щомісячної державної допомоги «дітям війни»,

встановив:

21 жовтня 2014 року до Токмацького районного суду Запорізької області звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області, в якому позивач просить поновити строк звернення до суду з 01.01.2014 року; визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати щомісячної доплати до пенсії як дитині війни відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2014 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплату їй щомісячної доплати до пенсії як дитині війни відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2014 року з відрахуванням фактично проведених виплат; стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області на її користь витрати по сплаті судового збору в сумі 73,08 грн.; зобов'язати відповідача негайно виконати постанову суду в межах суми стягнення за один місяць та розглянути справу в скороченому провадженні за відсутності сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона народилася 24 січня 1941 року та має статус дитини війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право з 2014 року на доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. В порушення Закону України «Про статус та соціальний захист дітей війни» відповідач здійснює доплату до пенсії у неналежному розмірі, чим порушує її права.

За її зверненням відповідач 17.10.2014 року надав відповідь, зокрема зазначивши, що Кабінет Міністрів України визначає розмір соціальної доплати за ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в межах фінансових ресурсів на 2014 бюджетний рік, тому підстав для підвищення пенсії немає.

Позивач вважає, при визначенні розміру доплати до пенсії дитині війні слід керуватися розміром надбавки, визначеним у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого розмір її пенсії з 1 січня 2014 року повинен підвищуватись на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Тому просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його зробити нарахування та провести виплату доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2014 року.

Відповідач надіслав до суду заперечення, у яких позов не визнав повністю та зазначив, що позивачка дійсно перебуває на обліку у відповідача, та з 06.05.1995 року отримує пенсію за віком.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Фінансове забезпечення даних виплат, відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Відповідно до ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є кошти Державного бюджету, що перераховуються до ПФУ у випадках, передбачених цим законом.

Згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 № 1381 зі змінами встановлюється, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 66,43 гривні.

Відповідно до п.67 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 р. норми і положення статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

У зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно п.2 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності та оцінивши повідомлені сторонами обставини, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку скороченого провадження та вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України, яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 20.05.1998 року.

Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі та отримує підвищення пенсії, як дитині з 01.01.2014 року по теперішній час в розмірі 66,43 грн. щомісячно.

15 жовтня 2014 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі з заявою про перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, у розмірі встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 1 січня 2014 року.

За результатами розгляду даної заяви управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі вказало, що позивач отримує пенсію відповідно до розмірів, які розраховані з урахуванням вимог чинного законодавства.

Відповідно положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Державна соціальна підтримка дітей війни у вигляді підвищення до пенсії, встановленого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, за своєю правовою природою є окремим джерелом доходу дітей війни та не є складовою їхньої пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги.

Тому судам потрібно враховувати, що під час вирішення спорів за позовами дітей війни строки звернення до суду визначаються за правилами статті 99 КАС України.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2014 року відкрито скорочене провадження у справі у відповідності із ст. 183-2 КАС України, адміністративний позов в частині вимог, які виходять за межі строку на звернення з даним позовом до суду, залишені без розгляду.

На підставі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було визначено жодних обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до 16 серпня 2014 року, а саме до набрання Законом України від 31 липня 2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», чинності.

На підставі Закону України від 31 липня 2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 16 серпня 2014 року, «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» були доповнені п. 67, за яким було встановлено, що норми і положення ст. ст.5, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

З 16 серпня 2014 року було надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір доплати до пенсії, передбачений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2014 рік.

При цьому за Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

Ураховуючи положення частини другої статті 8 КАС України щодо застосування принципу верховенства права відповідно до положень статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За Основним Законом України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19); Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, здійснює визначені Конституцією та законами України повноваження, видає постанови і розпорядження в межах своєї компетенції (частина третя статті 113, пункт 10 статті 116, частина перша статті 117).

Так за п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», прийнятої з метою здійснення, починаючи з 2012 року, заходів щодо поетапного до 2015 року підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення, було встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 66,43 гривні.

Суд зазначає, що з урахуванням внесених змін у Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», які набули чинності 16 серпня 2014 року, починаючи з цієї дати застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», оскільки вказані зміни до порядку застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були прийняті пізніше, тому мають пріоритет.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" в п.п. 35, 36, 37 зазначив, що за певних обставин "законні очікування" стосовно отримання "власності" можуть гарантуватись 1 статтею Першого Протоколу. Хоча у випадках, коли заява стосується права власності, особу, якій воно гарантована, можна вважати як таку, яка має "законні очікування", якщо у національному законодавстві існують достатні підстави для таких очікувань, наприклад, якщо існує прецедент національних судів, що підтверджує їх існування (див. "Копецьки проти Словаччини" [GC], заява N 44912/98, § 52, ЄСПЛ 2004-IX). Однак законні очікування не виникають у випадках, коли існує суперечливість стосовно інтерпретації та застосування національного законодавства і скарги заявників постійно відхиляються національними судами (див. "Копецьки", вказаний вище, § 50); "Анхойзер-Буш Інк проти Португалії" [GC], заява N 73049/01, § 65, ЄСПЛ 2007-I).

Спочатку необхідно зазначити, що сутність права заявника на пенсію у даній справі не була порушена. Що стосується конкретного розміру доплати до пенсії, Суд не приймає заяви заявників стосовно вимоги підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальних пенсій як такі, що є "законними очікуваннями" протягом зазначених періодів, спираючись на судову практику з цього питання. Такі скарги не мають достатнього обґрунтування у національному законодавстві. Не існує також доказів наявності чіткого ґрунту національної судової практики для підтримки вимог заявників. Зважаючи на те, що Рішення Конституційного Суду 2007 - 2008 років підкреслювали недостатність національного законодавства у цій сфері, національні суди розглянули аргументи заявників і винесли рішення, які не можна вважати довільними або необгрунтованими (див., навпаки, "Щокін проти України", заяви N 23759/03 і 37943/06, від 14 жовтня 2010).

Насправді, як і зазначили заявники, у 2007 і 2008 роках Конституційний Суд вирішив, що зміни до матеріального законодавства не можуть бути внесені відповідними Законами про Державний бюджет, оскільки такі закони стосуються скоріш фінансування, аніж матеріальних компенсацій. Суд не згоден із твердженням заявника стосовно того, що відповідно до рішень Конституційного Суду відповідні законодавчі акти повинні залишитись без змін. Конституційний Суд критично оцінив правову техніку Парламенту, що була застосована для цих конкретних змін; однак парламент, обраний у демократичному порядку, все ж має право вільно обирати форму реалізації законотворчої функції у відповідності із Конституцією і у виборі розмірі соціальних виплат за конкретний період. У подальшому заявники не встановили, що Рішення Конституційного суду визнали рішення національних судів незаконними.

Таким чином, при визначенні розміру доплати до пенсії позивачці за період з 21 квітня 2014 року по 15 серпня 2014 року слід керуватися розміром доплати, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 16 серпня 2014 року, слід керуватися розміром підвищення до пенсії, встановленого Постановою КМУ від 28 грудня 2011 року № 1381, оскільки згідно Закону України від 31 липня 2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 16 серпня 2014 року, «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» були доповнені п. 67, за яким було встановлено, що норми і положення ст. ст.5, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік, як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мають пріоритет порівняно зі спеціальною нормою - статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2011 року N 8 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що вихідним критерієм обчислення розміру підвищення до пенсії, встановленого статтею 6 Закону Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, є мінімальна пенсія за віком.

Законодавчо розмір мінімальної пенсії за віком установлено лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На час виникнення спірних правовідносин, розмір мінімальної пенсії за віком був визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює розміру, визначеного законом, прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.

При цьому положення частини третьої вказаної статті не є перешкодою для застосування встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки законодавство не містить іншої правової норми, якою було б установлено розмір мінімальної пенсії за віком.

За ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» на 2014 рік прожитковий мінімум на місяць на особу, що втратила працездатність, становить 949 грн.

Таким чином, 30% від прожиткового мінімуму на особу, що втратила працездатність, становить у 2014 році на місяць 284,70 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у проведені перерахунку і виплаті недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни» є неправомірною, а тому позов слід задовольнити частково, визнати його дії неправомірними та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці суму пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 21 квітня 2014 року до 15 серпня 2014 року включно, з урахуванням раніше отриманих сум. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2-15, 8-11, 17-18, 69-71, 79, 86, 87, 94, 158, 162, 163, 167, 183-2, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум щомісячної державної допомоги «дітям війни» - задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку, а також виплати підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період 21 квітня 2014 року по 15 серпня 2014 року - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період 21 квітня 2014 року по 15 серпня 2014 року з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Токмак Запорізької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/

з оригіналом згідно

Суддя: