Рішення № 41211859, 04.11.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року Справа № 925/1481/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рось-Пласт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Санлайт" (замінено на ТОВ "Сва Альтера" через зміну назви товариства)

про стягнення 3 920,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 3200,00 грн. боргу за перевезення вантажу, 419,20 грн. інфляційних, 92,58 грн. як 3% річних та 208,57 грн. пені на підставі укладеного сторонами договору.

Представник позивача в останні засідання не з'являвся, направленими клопотаннями просить розгляд справи проводити без своєї участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з'явився, заперечень проти позову суду не подав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача за наявними документами у справі на підставі ст. 75 ГПК України.

Ухвалою від 27.10.2014 року суд в порядку процесуального правонаступництво замінив відповідача на ТОВ "Сва Альтера" через зміну назви цього товариства, про що судом витребувано у справу відповідні докази.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов слід задовольнити лише частково, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

23.08.2013 року між сторонами по справі було укладено договір-заявку № БС 000000405/593 на здійснення перевезення вантажів автотранспортом (а.с. 21). У відповідності до даного договору позивач прийняв на себе обов'язок за замовленням відповідача здійснити перевезення зерна в мішках в кількості 22 тони з м. Одеса до м. Бровари. Вартість послуги перевезення сторонами визначено у сумі 3 200,00 грн.

Перевезення даного вантажу відповідачу у справі замовило ТОВ "Українська рисова компанія" згідно відомостей товарно-транспортної накладної серія 12 ААГ від 24.08.2013 року. Одержувач вантажу - ТОВ "Фоззі Фуд" (а.с. 22).

У відповідності до ст. 181 ГК України, господарський договір, за загальним правилом, викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Заперечень з приводу не укладення чи недійсності договору-заявки від 23.08.2013 року ( а.с. 21) сторонами суду не подано.

Позивач доводить, що він на користь відповідача надав послуги з перевезення вантажу - рису шліфованого в кількості 22 тони, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 24.08.2013 року ( а.с. 22), за якою вантаж було перевезено та вручено вантажоодержувачу - ТОВ "Фоззі Фуд".

У договорі-заявці від 23.08.2013 року в рядку таблиці про вартість перевезення, строки і форма розрахунків, сторонами було погоджено, що сплата за послуги перевезення в сумі 3200,00 грн. проводиться відповідачем на користь позивача протягом 7 днів за оригіналами документів (ТТН, ЦМР), які за умовами розділу "Порядок розрахунків" позивач повинен надати відповідачу протягом 5 днів з моменту розвантаження товару.

У встановлений договором-заявкою строк відповідач кошти за перевезення вантажу на користь позивача не сплатив.

Претензія позивача від 07.07.2014 року № 07/07-01 (а.с. 23) про сплату боргу залишена відповідачем без задоволення, з чого і виник спір.

З матеріалів справи не вбачається існування між сторонами спору з приводу якості наданих послуг перевезення. Відповідач також не вказує суду, що він не отримав від позивача всіх належних документів щодо перевезення вантажу, на підставі яких слід здійснити повний розрахунок за надану послугу.

Оскільки відповідач не заперечує надання йому позивачем якісної послуги з перевезення вантажів на його замовлення і що строк здійснення оплати за послугу вже є таким, що настав, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 3200,00 грн. боргу за послуги перевезення.

Також позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків пеню в розмірі 208,57 грн. за період з 30.08.2013 року по 28.02.2014 року на підставі ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

У вимогах про стягнення пені позивачу слід відмовити повністю, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що пеня встановлюється за домовленістю сторін у договорі, однак при сплаті пені її розмір не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені.

Оскільки у договорі-заявці від 23.08.2013 року сторонами не було узгоджено розмір пені, яку відповідач повинен сплатити на користь позивача за

прострочення розрахунків по наданих послугах перевезення, то відповідач не має права нараховувати та стягувати її в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана норма закону застосовується незалежно від того, чи було встановлено договором такі види відповідальності.

Позивач просить стягнути з відповідача 419,20 грн. інфляційних втрат за порушення строків розрахунків за надані послуги за період з вересня 2013 року по липень 2014 року та 3% річних від суми наданих послуг перевезення у розмірі 92,58 грн. за період з 30.08.2013 року по 17.08.2014 року.

За належним розрахунком за визначені позивачем періоди сума інфляційних становить 423,99 грн., а сума 3% річних - 92,84 грн.

Оскільки в цій частині позовних вимог позивач свої вимоги не змінив, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 419,20 грн. інфляційних та 92,58 грн. як 3% річних.

Відповідач не заперечив, що всі документи, які є підставою для оплати послуг перевезення він отримав від позивача до 30.08.2013 року, і від цієї дати позивач правомірно відраховує прострочення сплати боргу.

Зобов’язання, у відповідності зі ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України, повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Судом встановлено, що строк виконання зобов'язання по оплаті послуги перевезення для відповідача є таким, що настав, товар перевезено та доставлено позивачем у відповідності до договірних зобов'язань між сторонами, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України, враховуючи вину відповідача виникненні спору, суд вважає, що судові витрати слід покласти на відповідача повністю та стягнути з нього на користь позивача 1827,00 грн. на відшкодування судового збору.

Керуючись статтями 49, ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сва Альтера" (ідентифікаційний код 37715591, м. Черкаси, вул. Благовісна, 2/3 та бул. Шевченка, 266) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рось-Пласт" (ідентифікаційний код 31907395, Київська область, м. Біла Церква, вул. Гайок, 4) - 3200,00 грн. вартості послуг перевезення вантажу, 419,20 грн. інфляційних, 92,58 грн. як 3% річних на підставі договору-заявки № БС 000000405/593 від 23.08.2013 року та 1827,00 грн. на відшкодування судових витрат.

3. В решті вимог про стягнення пені у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських