Рішення № 41211825, 15.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10379/14 15.10.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

до Державного підприємства «Вугілля України»

про відшкодування збитків.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Гаврись Я.Б., за довіреністю

від відповідача: Литвищенко М.Є., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі - позивач) до Державного підприємства «Вугілля України» (далі - відповідач) про відшкодування збитків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/10379/14, розгляд справи призначено на 17.06.2014 р.

10.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву.

За результатами автоматичного розподілу справ, у зв'язку із тривалим лікарняним судді Дупляк О.М., вищезазначену справу було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

17.06.2014 р. судове засідання не відбулось.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2014 р. справа № 910/10379/14 була прийнята до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 23.07.2014 р.

18.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача були подані додаткові пояснення.

У судове засідання 23.07.2014 р. представники сторін з'явились.

У судовому засіданні 23.07.2014 р. судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 13.08.2014 р.

13.08.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 13.08.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/10379/14 було передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. справу № 910/10379/14 було прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 15.10.2014 р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 01.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/10379/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. справу № 910/10379/14 було прийнято провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 15.10.2014р.

03.10.2014 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про залучення до участі у справі Державної адміністрації залізничного транспорту України.

07.10.2014 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові заперечення на відзив.

У судове засідання 15.10.2014 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 15.10.2014 р. з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (далі - позивач, покупець) та Державним підприємством «Вугілля України» (далі - відповідач, постачальник) було укладено Договір поставки вугілля № 111/2 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник поставить (передасть) у власність покупця вугільну продукцію (далі - вугілля) в строки, в кількості, асортименті і з якісними характеристиками, по реквізитах та ціні, погодженими сторонами в цьому договорі.

Відповідно до пунктів 1.2 та 2.1 Договору покупець приймає вугілля, оплачує його вартість відповідно до умов цього договору. Строк (термін) поставки вугілля: з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що вугілля постачається рівномірно протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумаченням торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 р., які застосовуються із врахуванням особливостей, пов'язаних з умовами цього договору та його внутрішньодержавним характером.

Згідно з п. 3.1.6 Договору в період з 15 листопада по 15 березня постачальник зобов'язується проводити профілактичні міри щодо запобігання змерзанню вугілля у дорозі (сушіння, переморожування, промаслення тощо), відповідно до «Правил перевезення вантажів» та ДСТУ 4083-2012.

Позивач зазначає суду про те, що відповідачем, як постачальником, були порушені умови Договору, так як під час розвантажування вагонів було виявлено, що вугілля було змерзле, не відставало від бортів вагону, що призвело до неможливості його вивантаження без додаткового розігріву, внаслідок чого позивачем були понесені додаткові витрати.

Пунктом 27 Статуту залізниць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 (далі - Статут залізниць), встановлено, що під час перевезення вантажів, які змерзаються і здуваються, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. Залізниця може відмовити в перевезенні у разі невжиття відправником зазначених заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Відповідно до п. 1 Правил перевезення вантажів, які змерзаються, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644 (далі - Правила), вантажами, які змерзаються, вважаються вантажі, що перевозяться навалом і які при температурі нижче 0° C втрачають свої властивості сипучості внаслідок змерзання окремих часток вантажу між собою та примерзання їх до підлоги та стін вагона.

Згідно з п. 2 Правил у разі пред'явлення до перевезення вантажів, які змерзаються, відправник повинен ужити заходів щодо зменшення їх вологості до безпечної для змерзання межі. Норми безпечної вологості повинні встановлюватись відправниками спільно з одержувачами відповідно до Державних стандартів, Технічних умов та практики перевезення. Якщо зменшити вологість до безпечних меж неможливо, то відправник повинен ужити заходів щодо запобігання чи зменшення ступеня змерзання вантажу шляхом застосування відповідних профілактичних засобів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Правил у разі завантаження у вагони в холодну пору року вантажів, вологість яких вища за безпечну до змерзання, відправник повинен застосувати засоби профілактики від змерзання та примерзання вантажу до стін та підлоги вагонів. В умовах стійких морозів ефективним засобом застерігання від змерзання вантажу у вагонах є попереднє (до навантаження) промороження шляхом багаторазового пересипання (перелопачування) його екскаватором, скрепером, грейферним краном або іншим механізмом. При цьому необхідно, щоб частини вантажу якнайкраще обвітрювалися зовнішнім повітрям.

Проморожування може вважатися закінченим після досягнення в середині шару пересипаного вантажу температури -3° С та нижче.

Проморожування може також здійснюватись без пересипання (перелопачування, переміщення) вантажу. Вантаж викладається на майданчику шаром 30 - 50 см та витримується на морозі до повного проморожування, після чого дрібниться на шматки таких розмірів, які забезпечували б вільне вивантаження крізь люки вагона.

Згідно з п. 5 Правил до числа інших запобіжних (профілактичних) засобів належать:

- пересипання вантажу негашеним вапном, кухонною сіллю, хлористим кальцієм;

- перекладання сухим торф'яним дріб'язком з підстиланням його на підлогу вагона;

- шарове перекладання торф'яним дріб'язком вантажу у вагоні при навантаженні;

- змазування підлоги та стін напіввагонів мінеральними та кам'яновугільними маслами;

- оббризкування вантажу кам'яновугільними та іншими маслами.

Позивачем долучені до матеріалів справи належним чином засвідчені копії накладних № 48310783, № 48310486, № 48198642, № 48235865, № 48154462, № 53955258, № 48265326, № 48265292.

Відповідно до п. 9 Правил відправник зобов'язаний у накладній у графі 50 "Відмітки відправника" зазначити "Вантаж змерзається", а також указати відсотки вологості вантажу та про вжиті заходи проти змерзання, наприклад: "Вантаж переморожено", "Пересипано вапном у кількості _____ %", "Пошарове перекладання в кількості ____ %", "Обмаслено в кількості _____" тощо. Унесення до накладної даних про вологість у разі навантаження землі, глини, піску та гравію не обов'язкове.

З накладних вбачається, що вантаж змерзається, а тому його було пересипано вапном у кількості 0,1% та сіллю 0,1% та умаслено.

При цьому, на станції призначення було встановлено, що вугілля прийшло у змерзлому стані, вантажовідправником не достатньо було вжито профілактичних засобів, які вказані у накладених, про що були складені відповідні акти загальної форми:

- № 107 від 04.02.2014 р. по накладній № 48198642, вагон № 67877209;

- № 108 від 04.02.2014 р.; по накладним №№ 48310486, 48310783, вагони №№ 60392669, 60448958, 67381210, 65287310;

- № 109 від 05.02.2014 р. по накладній № 48198642 від 05.02.2014 р. по вагонам №№ 60513504, 66265661, 65292682, 67147330, 66708660, 60922606;

- № 110 від 05.02.2014 р. по накладних №№ 48198642, 48235865, 48154462 по вагонам №№ 65274417, 67662627, 66695701, 65296220;

- № 11 від 05.02.2014 р. по накладній № 48154462 по вагонам №№ 66788886, 67848572, 67385781, 67193045;

- № 112 від 05.02.2014 р. по накладній № 48310783 по вагону № 66647009;

- № 114 від 05.02.2014 р. по накладним №№ 48265292, 48265326 по вагонах №№ 65285744, 66729906;

- № 115 від 18.02.2014 р. по накладній № 53955258 по вагону № 65755563.

Враховуючи ту обставину, що вугілля прийшло у змерзлому стані, у зв'язку із невжиттям ефективних засобів задля запобігання його змерзанню, для відновлення сипучості вугілля, вагони розігрівались та розвантажувались тривалий час, що спричинило понесення позивачем додаткових витрат.

Відповідач у своєму письмовому відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає про те, що акти загальної форми, на підставі яких позивачем був визначений розмір додаткових витрат, не відповідають вимогам чинного законодавства України. Крім того, відповідач наголошує, що відправниками було вжито достатніх заходів з метою запобігання змерзанню вугілля.

Суд не погоджується з даним твердженням відповідача, з огляду на наступне.

Згідно з п. 13 Правил у разі прибуття вантажів у змерзлому стані одержувач складає акт загальної форми за участю представника станції. В акті засвідчується факт прибуття вантажу в змерзлому стані, указуються заходи, ужиті одержувачем для вивантаження вагонів, а також час, затрачений на розморожування та вивантаження. На підставі цього акта одержувач вирішує з відправником питання про відшкодування додаткових витрат на розморожування та вивантаження, пов'язаних із недостатністю застосованих профілактичних заходів.

З копій актів, наявних у матеріалах справи, вбачається, що зазначені документи були складені у повній відповідності до Правил, оскільки Акти загальної форми № 107 від 04.02.2014 р., № 108 від 04.02.2014 р. № 109 від 05.02.2014 р., № 110 від 05.02.2014 р. № 111 від 05.02.2014 р., № 112 від 05.02.2014 р., № 114 від 05.02.2014 р. та № 115 від 18.02.2014 р. містять всю необхідну інформацію та підписані уповноваженими особами.

З огляду на вищенаведене, доводи відповідача щодо невідповідності вказаних актів приписам чинного законодавства України є необґрунтованими.

На підставі Актів загальної форми № 107 від 04.02.2014 р., № 108 від 04.02.2014 р. № 109 від 05.02.2014 р., № 110 від 05.02.2014 р. № 111 від 05.02.2014 р., № 112 від 05.02.2014 р., № 114 від 05.02.2014 р. та № 115 від 18.02.2014 р. залізницею були нараховані позивачу додаткові витрати за зберігання вантажу у вагонах на станції призначення та підходах на загальну суму 10 001,52 грн. з ПДВ, що підтверджується накопичувальними картками зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) № 05020039 від 05.02.2014 р., № 05020040 від 05.02.2014 р., № 06020041 від 06.02.2014 р., а також переліками ТЕХ ПД № 0502 від 05.02.2014 р. та № 0602 від 06.02.2014 р.

Крім того, позивачем були понесені витрати, пов'язані зі сплатою зборів за користування вагонами на загальну суму 6 395,76 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відомостей плати за перевезення вантажу та інші надані послуги № 2002 0129 від 20.02.2014 р. та № 0502 0099 від 05.02.2014 р. та Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЗТ - 0038 та № ЗТ-0042 за лютий 2014 р.

Відповідно до п. 7.7 Договору постачальник повністю відшкодовує всі збитки, витрати покупця, пов'язані та понесені у зв'язку з прийманням і вивантаженням змерзлого вугілля.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Позивачем доведено суду належними доказами факт прибуття вугілля на станцію призначення у вагонах в змерзлому стані у зв'язку з недостатніми заходами, вжитими вантажовідправниками для запобігання змерзанню вугілля у вагонах, а також витрати (збитки) в розмірі 16 397,28 грн., понесені позивачем у зв'язку з вказаною обставиною.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Відповідачем не було надано суду жодного належного доказу на спростування доводів позивача, викладених у позовній заяві.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача збитків за Договором в розмірі 167 397,28 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 4; ідентифікаційний код: 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, будинок 1; ідентифікаційний код: 22927045) збитки за Договором поставки вугілля № 111/2 від 19.12.2013 р. в розмірі 16 397 (шістнадцять тисяч триста дев'яносто сім) грн. 28 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 20.10.2014 р.

Суддя О.В. Нечай