Постанова № 41211765, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8576/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на постанову Окружного адміністративного суду від 09.07.14р. у справі №826/8576/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій посадових осіб Інспекції при проведенні позапланової перевірки магазину за адресою: м. Павлоград, вул. Шевченка, 128 та скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 27.03.14р. №202.

Постановою Окружного адміністративного суду від 09.07.14р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що перевірка проведена з порушенням вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів; виявлені відповідачем порушення не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено колегією суддів, 26.11.13р. до Держспоживінспекції України звернулася Спілка захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва із зверненням, в якому зазначено про порушення прав споживачів на якість та безпеку продукції при реалізації товарів торговельною мережею «Ельдорадо» ТОВ «Дієса», у зв'язку з реалізацією продукції з порушенням встановленого порядку маркування продукції, застосування подвійного маркування, не наданням споживачам на вимогу інформації про правила та умови безпечного використання продукції, реалізацією продукції без нанесення національного знака відповідності. У зверненні спілка просила здійснити перевірку вказаних фактів та притягнути винних до адміністративно-господарської відповідальності.

У зв'язку з цим Держспоживінспекція України за результатами розгляду вказаного звернення надала територіальним органам згоду у формі листа 26.11.13р. №5445-2-7/7 щодо розгляду звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва стосовно ознак порушення законодавства про захист прав споживачів у торговій мережі «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» на здійснення позапланових перевірок з перевірки продукції, яка реалізується у торговельній мережі «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» на дотримання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду згідно з переліком адрес у кожній області та АРК.

На підставі отриманої згоди, відповідачем прийнято наказ на перевірку №114-до від 02.12.13р. та відповідні направлення №2100/19/1889 від 03.12.13р.

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області проведено перевірку характеристик продукції у ТОВ «Дієса», магазин «Ельдорадо», за адресою: м. Павлоград, вул. Шевченка, 128, за результатами якої складено акт від 05.12.13р. №002768.

Під час перевірки магазину було встановлено продаж товару без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (відсутня дата виготовлення, відсутня інформація про найменування та місце знаходження підприємства, яке здійснює функцію щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування; відсутня інформація про виробника на доступній для споживача мові). Перелік продукції, яка реалізовувалась позивачем з порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів зазначений у додатку №7 до акта перевірки.

Таким чином, Інспекція прийшла до висновку про порушення п. 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. №833, яким передбачено надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, а також порушення ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», яким визначено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуг). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

На підставі акту перевірки, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 27.03.14р. №202, якою на підставі п.7 ч.1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», за реалізацію 43 найменувань непродовольчих товарів без необхідної, доступної, достовірної, своєчасної інформації про продукції застосовано штраф у розмірі 102 273,12 грн.

За результатами адміністративного оскарження оспорюваної постанови, постанова залишена без змін.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком відповідача про порушення позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів та виходив з того, що перевірка проведена з додержанням вимог законодавства.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07р. № 877-V (надалі Закон № 877-V) позапланові заходи у разі звернення фізичних та юридичних осіб здійснюються за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Відповідно до статті 6 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877, складає акт (ч. 1 ст. 7 Закону № 877).

Оскаржуючи дії посадових осіб відповідачів по проведенню перевірки магазинів Ельдорадо ТОВ «Дієса», позивач не зазначив про порушення порядку проведення таких перевірок, а вказав лише на відсутність підстав для її призначення.

Судом не встановлено порушень вимог законодавства при здійсненні проведення перевірки позивача, відтак висновок суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для визнання оскаржуваних дій посадових осіб територіальних органів Держспоживінспекції України протиправними - обґрунтовані.

Окрім того, як свідчать обставини справи, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.14р. у справі №826/18856/13-а встановлено, що при наданні згоди на проведення позапланової перевірки на підставі звернення Спілки, Держспоживінспекція України діяла у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пп. а п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Так, відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Щодо позовних вимог про скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 27.03.14р. №202, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.7, 12 ч.1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91р. № 1023-XII, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: дату виготовлення; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Пунктом 21 Порядку провадження торгівельної діяльності та правила торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.06р. №833, суб'єкт господарювання зобов'язаний: надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Як вбачається з акта перевірки, відповідачем при здійсненні перевірки були встановлені порушення позивачем вимог наведених норм, зокрема: встановлено продаж товару без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (відсутня дата виготовлення, відсутня інформація про найменування та місце знаходження підприємства, яке здійснює функцію щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування; відсутня інформація про виробника на доступній для споживача мові.

Проте, такі висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, ч.3 ст.15 Закону № 1023-XII передбачено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Позивачем на спростування доводів відповідача про відсутність порушення у цій частині надано до суду фотокопії продукції, яка на думку відповідача реалізовувалась з порушенням вимог законодавства, з якої вбачається, що на кожному товарі зазначена дата виготовлення.

Окрім того, колегія суддів акцентує увагу на тому, що законодавець не обмежує права суб'єкта господарювання наносити необхідну інформацію, окрім самого товару, і у іншій формі, зокрема інформація про товар може міститься у супровідній документації, на етикетці. У випадках, коли це зумовлено певними властивостями товару, інформація про нього може наноситись іншим способом, або надаватись засобами дистанційного зв'язку.

У акті перевірки не наведено чи перевірялась відповідачем супровідна документація на товар, не досліджувався зміст етикеток та маркування товарів, на яких знаходиться необхідна інформація про товар.

Між тим, факт порушення вимог ст. 15 Закону № 1023-XII може бути встановлений лише у випадку відсутності інформації у будь-який зазначений законом спосіб щодо кожного товару, стосовно якого проводилась перевірка.

Щодо доводів відповідача про відсутність інформації про найменування та місце знаходження підприємства, яке здійснює функцію щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно п. 10 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.02р. № 506 (надалі Порядок № 506), гарантійні зобов'язання зазначаються виробником і продавцем у гарантійному талоні за формою № 1-гарант і № 2-гарант (додатки 2 і 3) або в іншому експлуатаційному документі у розділі «Гарантійні зобов'язання виробника».

Відповідно до положень п. 17 розділу 1 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.07р. № 104, зареєстрованим в Мін'юсті від 08.11.07р. за №1257/14524, що кореспондуються з нормами п. 15 Порядку №505, під час продажу товару, який підлягає гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, продавець зобов'язаний: у присутності споживача здійснити перевірку споживчих властивостей товару, наявності експлуатаційних документів, у тому числі гарантійного талона та відривних талонів на гарантійне обслуговування, комплектності товару, зазначеної в експлуатаційних документах; поінформувати споживача про правила користування товаром; заповнити відповідні розділи гарантійного і відривного талонів на гарантійне обслуговування; надати інформацію про підприємства (майстерні), що здійснюють гарантійний ремонт.

Отже, продавець повинен заповнювати гарантійний талон та надавати інформацію стосовно підприємств (майстерень), що здійснюють гарантійний ремонт безпосередньо під час продажу товару та в присутності споживача, а відтак колегія суддів приходить до висновку про відсутність у цій частині порушення ТОВ «Дієса» вимог законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики», маркування товарів, інструкції про їх застосування тощо виконуються державною мовою і регіональною мовою або мовою меншини. За рішенням виробників товарів поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами. Маркування товарів для експорту виконується будь-якими мовами.

Разом з тим, відповідачем не зазначено у акті перевірки у чому саме полягає суть порушення в частині недодержання законодавства про мови. Натомість з наявних у матеріалах справи фотокопій товару, що перевірявся, вбачається, що інформація про товар викладена українською мовою.

За відсутності порушення вимог Закону, відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафу на підставі п.7 ч.1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Водночас, колегія суддів зауважує, що позивач просив лише скасувати оскаржувану постанову відповідача (без визнання її протиправною).

Так, відповідно до повноважень суду при вирішенні справ, передбачених частиною 2 статтею 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суду слід приймати постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке скасовується. Відтак, керуючись частиною 2 статті 11 цього Кодексу, з метою повного захисту прав позивача та дотримання вимог адміністративного-процесуального законодавства, колегія суддів вважає необхідним визнати постанову відповідача протиправною та скасувати її.

Приймаючи до уваги те, що у постанові суду першої інстанції помилковими є лише деякі з його висновків, а інші висновки є законними і обґрунтованими, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про скасування судового рішення у частині (щодо неправильно вирішеної частини позовних вимог) та ухвалення у цій частині нового судового рішення.

Керуючись ст.ст.195, 197, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на постанову Окружного адміністративного суду від 09.07.14р. у справі №826/8576/14 - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду від 09.07.14р. у справі №826/8576/14 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 27.03.14р. №202 та у цій частині прийняти нову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про накладення штрафних санкцій від 27.03.14р. №202.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду від 09.07.14р. у справі №826/8576/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.