Ухвала суду № 41210766, 16.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року м. Київ К/800/32539/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області до ОСОБА_3 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 2312,04 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року було скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою відмовлено позивачу у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції у справі, Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 , зареєстрований фізичною особою - підприємцем виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 16 грудня 1999 року, є платником єдиного податку, що підтверджено свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_1 від 28 травня 2012 року, зареєстрований в УПФ як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

УПФ на адресу відповідача направив вимогу про сплату боргу № Ф-346 від 03 вересня 2012 року на суму 2312,04 грн. Конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення було повернуто без вручення з відміткою « за закінченням терміну зберігання».

В подальшому, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області 20 листопада 2012 року відповідачу було вручено вимогу від 03 вересня 2012 року № Ф-346 про сплату боргу на суму 2312,04 грн., що підтверджується актом про вручення вимоги про сплату боргу.

Вказана вимога управління до теперішнього часу ФОП ОСОБА_3 про сплату боргу № Ф-346 від 03 вересня 2012 року на суму 2312,04 грн., не сплачена.

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), в преамбулі якого зазначено, що ним визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Оскільки УПФ вимогу про сплату боргу на суму 2312,04 грн. № Ф-346 сформувало та направило відповідачу 03 вересня 2012 року за період з 01 січня 2011 по 01 січня 2012 року, тобто після набрання чинності Закону № 2464, дані правовідносини регулюються Законом № 2464.

Статтею 1 вказаного Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 4 Закону № 2464 визначений перелік осіб, що є платниками єдиного внеску.

Пунктом 4 частини першої даної статті передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_3 з 01 липня 2011 року є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що вимога УПФУ про сплату боргу № Ф-346 від 03 вересня 2012 року на суму 2312,04 грн. є незаконною, а отже заявлені вимоги про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що постанова суду першої інстанції скасована судом апеляційної інстанції, а в справі ухвалено нове рішення, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вона прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: