Ухвала суду № 41210722, 28.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2014 року м. Київ К/800/40381/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарна Плюс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, третя особа - Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, про визнання протиправними та скасування протоколу, припису та постанови,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року ТОВ «Дарна Плюс» звернулося до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, третя особа - Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, про визнання протиправними та скасування протоколу, припису та постанови.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014 року позов ТОВ «Дарна Плюс» було задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано припис заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнка І.О. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.11.2013 року. Визнано незаконною та скасовано постанову заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Алєксєєнка І.О. №551/13/7/26-69/1911/03 від 19.11.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. У решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014 року апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014 року - без змін.

У касаційній скарзі Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на підставі вимоги Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері від 13.11.2013 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ТОВ «Дарна Плюс» на Броварському проспекті 8 у парку культури та відпочинку «Гідропарк» у Дніпровському районі міста Києва.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 15.11.2013 року, яким встановлено, що вказаною адресою самочинно збудовано одоповерхову нежитлову будівлю закладу громадського харчування «Огонек» кафе «Дарна», який віноситься до II категорії складності та експлуатується без прийняття в експлуатацію, що є порушенням вимоги частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

15.11.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з наступними вимогами: з 15.11.2013 року заборонити експлуатацію зазначеного об'єкту; усунути допущене порушення містобудівного законодавства відповідно до вимог чинного законодавства, в термін до 25.12.2013 року.

Також, 15.11.2013 року відповідачем відносно ТОВ «Дарна Плюс» складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 551/13/7/26-69/1911/03 від 19.11.2013 року, згідно якої на ТОВ «Дарна Плюс» накладено штраф у сумі 51615,00 грн. згідно абзацу 3 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно із частинами 1, 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.02.2009 р. № 4-рп/2009 визначено, що чинне законодавство передбачає здійснення містобудівного і архітектурно-будівельного державного контролю. З'ясувавши суть положень статті 1 Закону України «Про основи містобудування», статей 1, 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», можна дійти висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль є відокремленою частиною державного містобудівного контролю і відображає потребу в дотриманні всіма суб'єктами державних стандартів, норм, правил, архітектурних вимог і технічних умов при затвердженні та реалізації містобудівної документації і проектів конкретних об'єктів. Враховуючи викладене Конституційний Суд України вирішив визнати такими, що відповідають Конституції України (є конституційними): стаття 2 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», згідно з якими справи про правопорушення, передбачені зазначеним законом, уповноважені розглядати Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи, а право накладати штрафи надано також заступникам начальників інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю.

Водночас, зі змісту внесених до Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» змін вбачається, що юридична особа (суб'єкт містобудування) за правопорушення у сфері мостобудівної діяльності несе відповідальність відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування».

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено Положенням про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженим Постановою КМУ № 244 від 06.04.1995 року.

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки (п. 4 Положення).

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2003 року між Київською державною адміністрацією та ТОВ «Дарна Плюс» було укладено та нотаріально завірено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, а саме - земельної ділянки на території парку культури та відпочинку «Гідропарк» у Дніпровському районі м. Києва, розміром 0,0515 га для обслуговування та експлуатації кафе «ДАРНА» у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2008 року у справі № 25/382 за позовом ТОВ «Дарна Плюс» до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання права власності, визнано за позивачем ТОВ «Дарна плюс» право власності на об'єкт нерухомого майна кафе «Дарна» загальною площею 430,2 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, Дніпровський район, Броварський проспект, 8, територія парку культури і відпочинку «Гідропарк».

Відповідно до акту державної приймальної комісії від 04.08.2008 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - кафе «Дарна» загальною площею 430,2 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, Дніпровський район, Броварський проспект, 8, територія парку культури і відпочинку «Гідропарк», прийнято в експлуатацію.

На підставі реєстраційного посвідчення № 008026 від 16.09.2008 року, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, об'єкт нерухомого майна - кафе «Дарна» належить на праві приватної власності ТОВ «Дарна плюс».

Враховуючи, що об'єкт нерухомого майна - кафе «Дарна», що знаходиться за адресою: м. Київ, Дніпровський район, Броварський проспект, 8, територія парку культури і відпочинку «Гідропарк», - прийнято в експлуатацію 04.08.2008 року, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обгрунтовного висновку визнавши незаконними та скасувавши припис та постанову заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнка І.О..

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарна Плюс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, третя особа - Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, про визнання протиправними та скасування протоколу, припису та постанови - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз