Ухвала суду № 41210713, 30.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/47855/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Ланченко Л.В.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря Волошина В.М.

представника позивача Серебряннікова В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (Рокитнівське відділення)

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15.03.2012

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012

у справі № 2а/1770/5770/11

за позовом Приватного підприємства «Оболонь»

до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Оболонь» (далі по тексту - позивач, ПП «Оболонь») звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Сарненська МДПІ) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.11.2011 №0001891550, №0001901550.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ПП «Оболонь» за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 03.11.2011 №522/15/30716850

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.11.2011: №0001891550, яким зафіксовано завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1439513,00 грн.; №0001901550, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 390060,00 грн., з яких 390060,00 грн. основного платежу.

Згідно висновків податкового органу платником податків було допущено помилку, а саме: в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року вказано суму від'ємного значення об'єкта оподаткування в розмірі 1695917,00 грн., в яку включено від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло до 01.01.2011, таким чином платником завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1439513,00 грн., тому платником податків занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 390060,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за I квартал 2011 року, якою задекларовано в рядку 06,6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» в розмірі 1695914,00 грн.

Згідно приписів пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній до 01.04.2011) у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Приписами пункту 6.1 статті 6 цього Закону визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування зокрема є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу

Згідно приписів пункту 150.1 статті 150 розділу III Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого .

Оскільки розділ III Податкового кодексу України набрав чинності з 01.04.2011, то законодавець в пункті 1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України чітко вказав на те, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, якщо інше не встановлено цим підрозділом. У свою чергу, пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року. Наведене зумовлене тим, що податок на прибуток за загальними правилами обраховується наростаючим підсумком з початку податкового року, а квартал 2011 року під дію Податкового кодексу України не підпадає.

На порядок розрахунку платниками податку об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року норми Податкового кодексу не поширювалися, тому законодавець в пункті 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України встановив, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку, що дії позивача щодо включення суми від'ємного значення до складу витрат II кварталу 2011 року у повній мірі відповідають вимогам пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України.

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 25.11.2011 №0001891550 та №001901550, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб визначений чинним законодавством, а тому підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (Рокитнівське відділення) залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15.03.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Л.В. Ланченко (підпис)М.О. Федоров