Ухвала суду № 41210530, 27.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 року м. Київ К/800/46647/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходівна постанову та ухвалуДонецького окружного адміністративного суду від 20.06.2013 Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013у справі № 805/4208/13-аза позовомУправління Державної служби охорони при Головному управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій областідоСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходівпровизнання протиправними та скасування податкових вимог № 5-9 від 27.03.2013 року, № 7-19 від 05.04.2013 року та рішення № 10 від 05.04.2013 року про опис майна у податкову заставу ,-

ВСТАНОВИВ:

Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових вимог № 5-19 від 27.03.2013 року, № 7-19 від 05.04.2013 року та рішення № 10 від 05.04.2013 року про опис майна у податкову заставу задовольнити.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013, позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- позивачем 18.03.2013 подана до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2013 року №9013891521, якою задекларовано суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, у розмірі 1 702 132 грн. Факт сплати задекларованої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2013 року підтверджується платіжними дорученнями;

- згідно зворотного боку облікової картки платника за 2011 рік недоїмка з податку на додану вартість Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області становить 612 958,87 грн., за 2012 рік - 651 367,77 грн., за 1 квартал 2013 року - 664 452,99 грн. З граф «Дата» та «Операція» зворотного боку облікової картки платника за вищеназвані податкові періоди вбачається, що дана заборгованість виникла у зв'язку з неперерахуванням ТОВ «Укрпромбанк» грошових коштів позивача згідно платіжних його доручень та в подальшому при сплаті позивачем платіжними дорученнями поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковим органом спрямовано ці кошти на погашення суми податку на додану вартість за попередні податкові періоди;

- згідно даних облікової картки платника податків позивача, станом на 04.04.2013 за ним обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 686 963,87 грн., який виник у зв'язку з неперерахуванням ТОВ «Укрпромбанк» грошових коштів позивача згідно платіжних доручень, зокрема, за 2009 рік по сплаті до Державного бюджет України податку на додану вартість на суму 388 020 грн.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій мотивували своє рішення тим, що факт сплати платником податків податкових зобов'язань з ПДВ за період з 2009 року по лютий 2013 року в передбачені законом строки та факт відсутності у позивача податкового боргу підтверджується платіжними дорученнями, та наявними судовими рішеннями, які набрали законної сили, а тому відповідачем безпідставно надіслано позивачу спірні податкові вимоги № 5-19 від 27.03.2013, № 7-19 від 05.04.2013 та застосовано податкову заставу в якості способу забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання, яке не сплачено таким платником у строк, визначений Податковим кодексом України.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову. Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

За змістом пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наявність низки чинних судових рішень по спорах між позивачем та податковими органами щодо

Так, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2009 у справі № 2а-12360/09/0570 визнано протиправним рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про обтяження рухомого майна Управління державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області у сумі 514 979,92 грн. та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Калінінському районі м. Донецька звільнити активи Управління державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області у сумі 514979,92 грн. з податкової застави, що зареєстрована відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 23805986 від 17.06.2009. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2009 у справі №2-а-12360/09/0570 змінено та викладено другий абзац резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Визнати дії Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про внесення активів Управління державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області у сумі 514 979,92 грн. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна неправомірними.», в інший частині залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2012 року по справі №2а-12360/09/0570 (№ К-4767/10) постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 залишено без змін.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2010 у справі №2а-7044/10/0570, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.08.2010, Державну податкову інспекцію у Калінінському районі м. Донецька зобов'язано відобразити в картці особового рахунку Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області суми сплаченого податку на додану вартість у розмірі 526 720 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2012 року по справі № 2а-7044/10/0570 (№ К-28278/10) вказані судові рішення залишено без змін.

У зв'язку з невиконанням ДПІ у Калінінському районі м. Донецька вимог постанов суду по справах № 2а-12360/09/0570 та №2а-7044/10/0570, які набрали законної сили, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2011 по справі № 2а/0570/5863/2011 відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011 апеляційну скаргу Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області було задоволено в повному обсязі, визнано неправомірною та скасовано податкову вимогу від 04.04.2011 № 3 та скасовано рішення № 6 від 04.04.2011 про опис майна у податкову заставу на суму 582 944,5 грн., зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна реєстрацію обтяження майна (активів) Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та відобразити в картці особового рахунку позивача суми сплаченого податку на додану вартість в розмірі 526 720 грн. у відповідності із зареєстрованими банківською установою - ТОВ «Укрпромбанк» платіжними дорученнями.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.09.2011 по справі №2а/0570/5863/2011 (№К/9991/57970/11) касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби прийнято до провадження та зупинено виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011 до закінчення касаційного провадження.

Суди першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням положень ст.72, ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтовано взяли до уваги встановлені судом апеляційної інстанції у справі № 2а/0570/5863/2011 обставини, зокрема, що у позивача наявні всі документи для відображення в картці особового рахунку сум податку на додану вартість у розмірі 526 720 грн., а платіжні доручення, які зареєстровані банківською установою ТОВ «Укрпромбанк», є належними документами для здійснення вказаної дії.

Крім того, судами встановлено факт відсутності у позивача податкового боргу, який зазначений у спірних податкових вимогах, що підтверджується судовими рішеннями у справах №2а-12360/09/0570 та №2а-7044/10/0570 та матеріалами справи, при цьому факт сплати позивачем задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість протягом квітня 2011 року - лютого 2013 року сторонами не заперечується.

З огляду на встановлений судами факт сплати позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 2009 року по лютий 2013 року в передбачені законом строки та факт відсутності у позивача податкового боргу, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованим доводами касаційної скарги, про наявність підстав для скасування спірних податкових вимог та рішення про опис майна у податкову заставу.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний