Ухвала суду № 41210520, 27.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 року м. Київ К/800/55417/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 року

у справі № 808/861/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інженерні системи та комунікації»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні інженерні системи та комунікації» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року у справі № 808/861/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.09.2012 року № 0000181500, № 0000171500 та від 08.11.2012 року № 0000241500, № 0000231500.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

В судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з посиланням на пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» від 05.06.2012 року № 435, на виконання постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки» від 15.05.2012 року по кримінальній справі № 69-0146, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби проведено документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інженерні системи та комунікації» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП «Строитель-плюс», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 10.08.2012 року № 1765/22-12/32607914, яким встановлено порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, завищення задекларованих валових витрат на загальну суму 13 241 624, 00 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у загальному розмірі 2 172 999, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.09.2012 року № 0000171500, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 2 172 999, 00 грн. за основним платежем та 157 673, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000181500, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 3 081 464, 00 грн. за основним платежем та 75 023, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби первинно було визначені суми податку на прибуток та податку на додану вартість і застосовані штрафні санкції у розмірі 25 відсотків за актом перевірки від 11.04.2012 року № 896/22-12/32607914 (податкові повідомлення-рішення від 18.05.2012 року № 0000181500 та № 0000171500). З посиланням на п. 123.1 ст. 123, п. 7, п. 6 підрозділу 10 розділу Податкового кодексу України, податковим органом додатково застосовані штрафні санкції у розмірі 25 відсотків та прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.11.2012 року № 0000231500, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 94 838, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000241500, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 16 746, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій з посиланням на п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України виходили з того, що перевірка позивача за результатами якої прийнято податкові повідомлення-рішення, призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, а в матеріалах відсутні докази набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства щодо розгляду кримінальної справи, в рамках якої призначено перевірку, відповідно у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Абзац другий п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачає, що складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Враховуючи вищенаведені положення, податковий орган не мав права на прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі акта перевірки, проведеної з посиланням на пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено відсутність доказів набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства за результатами розгляду кримінальної справи, в рамках якої було призначено перевірку позивача, оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 року у справі № 808/861/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук