Постанова № 41209441, 30.10.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5709/14-а

Провадження №

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

30.10.2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого - судді - Нестеренка С.Г.

при секретарі - Бельченко Н.Л.,

з участю представника позивача - Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області - Щепілова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області до управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, -

В С Т А Н О В И В :

01 липня 2014 року до суду звернулося Головне управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області з вказаним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області.

Позивач просив суд скасувати постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 16 червня 2014 року по виконавчому провадженню: ВП № 41500210 про стягнення з нього, як боржника за виконавчим провадженням, виконавчого збору у розмірі 1360 грн. та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 24,82 грн.

Посилався, що постанови були ухвалені без врахування можливості у боржника виконання рішення суду внаслідок відсутності документів, які підтверджували б розміри грошового забезпечення стягувача, без надання строку для добровільного виконання рішення суду та, що копія відповідного акту про витрати, пов'язаних з проведенням виконавчих дій позивачеві не надсилалася.

Ухвалою судді від 21 липня 2014 року провадження у справі було відкрито за вказаною позовною заявою з визначенням та залученням сторін, третьої особи, зокрема відповідачем було залучено управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області до складу якого входить, як структурний підрозділ, відділ примусового виконання рішень.

У судовому засіданні представник позивача Щепілов О.В. позов підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, викладені у позовній заяві. Підтвердив, що остаточно перерахунок пенсії ОСОБА_2 не зроблено, постанова суду у повному обсязі не виконана. Зазначив, що не може пояснити причини невиконання постанови суду, необхідність повторного витребування довідок про розміри грошового забезпечення ОСОБА_2, коли грошовий атестат стягувача та довідка про розміри грошового забезпечення стягувача були наявні в матеріалах пенсійної справи, наявність якої (пенсійної справи) не заперечував.

Представник відповідача - управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області та третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомляли. Просили розглянути справу у їх відсутності.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 грудня 2012 року по адміністративній справі № 1601/12263/2012 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, покладення зобов'язання проведення перерахунку та виплати пенсії, позов було задоволено.

Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області щодо включення в розрахунок суми пенсії додаткових видів грошового забезпечення та премії у середньому розмірі за останні 24 місяці служби перед звільненням.

Зобов'язано Головне Управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, проценту надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ( надбавки, доплати, підвищення ) та премії в розмірах, встановлених ч. 3 ст. 43 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб », починаючи з 01 жовтня 2011 року, з врахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2013 року апеляційна скарга Головного Управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області задоволена частково.

Скасовано ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 грудня 2012 року та постанову цього суду від 04 грудня 2012 року по вказаній адміністративній справі в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за період з 01 січня 2011 року по 01 квітня 2012 року.

В іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року виправлено описку, допущену в резолютивній частині ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2013 року, а саме замість періоду: «з 01.01.2011 р. по 01.04.2012 р.» слід читати «з 01.10.2011 р. по 01.04.2012 р.».

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 січня 2014 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом в частині вимог за період з 01 жовтня 2011 року по 31 березня 2012 року і в цій частині позовна заява залишена без розгляду.

За заявою ОСОБА_2 на виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 грудня 2012 року було видано 26 грудня 2013 року виконавчий лист №1601/12263/2012.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 від 16 січня 2014 року на підставі вказаного виконавчого листа за №1601/12263/2012 було відкрито виконавче провадження ВП № 41500210.

Копію цієї постанови про відкриття виконавчого провадження позивач отримав 21 січня 2014 року.

У наданий час для добровільного виконання постанови суду до 23 січня 2014 року або до 28 січня 2014 року - упродовж семи днів з дня отримання копії постанови позивач як боржник у добровільному порядку постанову суду не виконав.

Позивач повідомив державного виконавця листом за № 492/11-25 від 23 січня 2014 року про відсутність можливості добровільного виконання постанови суду з проханням надати додатково десятиденний строк для виконання постанови суду.

Цього ж числа, тобто 23 січня 2014 року, позивач звернувся листом за № 377/03-23/1 до УМВС України в Полтавській області щодо надання довідки про розміри грошового забезпечення ОСОБА_2

31 січня 2014 року до позивача надійшов лист УМВС України в Полтавській області про те, що грошовий атестат та довідка про розміри грошового забезпечення були надіслані з усіма матеріалами для призначення пенсії 22 листопада 2011 року за вих. № 4/3662-1441.

24 лютого 2014 року позивач звернувся до державного виконавця з проханням про витребування від УМВС України в Полтавській області довідки про грошове забезпечення стягувача ОСОБА_2

Постановою державного виконавця від 03 квітня 2014 року було відкладено провадження виконавчих дій у зв'язку із направленням запиту щодо довідки про грошове забезпечення.

Згідно постанов державного виконавця від 25 травня 2014 року та 12 червня 2014 року позивача було притягнено до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах відповідно 680 грн. та 1360 грн. у зв'язку із невиконанням постанови суду.

Постановою державного виконавця від 16 червня 2014 року було стягнуто з позивача виконавчий збір у розмірі 1360 грн. у зв'язку із невиконанням позивачем у добровільному порядку постанови суду.

Крім того, постановою державного виконавця від 16 червня 2014 року було стягнуто із позивача витрати на проведення виконавчих дій у сумі 24,82 грн.

18 червня 2014 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 звернулася з поданням до УМВС України Полтавської області про проведення перевірки факту невиконання постанови суду та притягнення до кримінальної відповідальності службових осіб позивача.

Постановою цього ж державного виконавця від 16 червня 2014 року було закінчено виконавче провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», яка не була оскаржена сторонами виконавчого провадження у судовому порядку.

10 липня 2014 року позивач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_2, що підтверджується поясненнями представника позивача та наданими розрахунками (а.с.а.с. 108-109), котрий не було оскаржено ОСОБА_2 у судовому порядку.

На підставі встановлених обставин, суд приходить до висновку, що, починаючи з дня набрання постановою законної сили - 18 березня 2013 року, під час здійснення виконавчого провадження, позивач у добровільному порядку не виконав постанову суду.

Доводи позивача, які зазначалися у позовній заяві та представником позивача у судовому засіданні з приводу неможливості виконання постанови суду внаслідок відсутності документів про грошове забезпечення ОСОБА_2 є нікчемними, оскільки у позивача наявна пенсійна справа ОСОБА_2 і в матеріалах цієї пенсійної справи наявні грошовий атестат та довідка про розміри грошового забезпечення ОСОБА_2 Таким чином, необхідність у витребуванні додаткових документів про грошове забезпечення ОСОБА_2 у позивача фактично та юридично була відсутня.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Статтею 181 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

Відповідно до п.1 ч.2 чт.181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст.181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Згідно п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» №3 від 13 грудня 2010 року. судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконанні самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Рішення боржника в строк, наданий для самостійного виконання не виконано, крім того, під час виконання вищезазначеної постанови суду, державним виконавцем не встановлено підстав, які б зумовили обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Посилання скаржника, що постанова про стягнення витрат є необґрунтованою, не відповідає дійсності, оскільки стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій передбачено ст..41 Закону України «Про виконавче провадження» і відбувається за постановою державного виконавця по кожному виконавчому провадженню, що перебуває на виконанні у відділі державної виконавчої служби. Крім цього, державним виконавцем складено акт державного виконавця про проведені витрати, але у зв'язку з тим, що Законом не передбачено надсилання цього акта боржнику, на адресу позивача акт державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій не надсилався.

На підставі встановлених і наведених обставин, суд приходить до висновку, що при ухваленні 16 червня 2014 року постанов про стягнення з позивача виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій законні права та інтереси позивача не були порушенні. Даний позов заявлено позивачем з метою уникнення від санкції відповідальності майнового характеру за несвоєчасне виконання судового рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Посилання позивача на порушення строків ухвалення постанови про стягнення виконавчого збору 16 червня 2014 року, а не наступного дня після закінчення строку для самостійного виконання судового рішення, а також ненадсилання копії акту щодо витрат є безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовуються наведеними обставинами та доказами.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 69, 70, 158-163, 167, 181 КАС України, ст. ст. 28, 35, 41 Закону України «Про виконавче провадження», -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Головному управлінню Пенсійного Фонду України в Полтавській області у задоволенні позову до управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області про визнання незаконними дій державного виконавця щодо ухвалення постанови про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Постанова може бути оскаржена до Харківського Апеляційного Адміністративного Суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж десяти днів з дня проголошення ухвали . Якщо ухвалу було постановлено у скороченому або письмовому провадженні, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається упродовж десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним Адміністративним Судом, якщо постанову не скасовано.

Повний текст постанови виготовлено 04 листопада 2014 року.

Суддя: