Справа №751/9946/14
Провадження №2/751/1775/14
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2014 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд м. Чернігова
в складі: головуючого-судді Маслюк Н.В.
при секретарі Чвірова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Банк Демарк" про стягнення грошових коштів,
Встановив:
ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом до ПАТ "Банк Демарк", просить стягнути з відповідача відсотки за серпень 2014 року в сумі 757,87 грн за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) №596889, №656087, додатковими договорами №1 до строкових банківських вкладів (депозитів) №521090, №531494, №538575; просить стягнути 3% річних від простроченої суми в розмірі 01,89 грн за один місяць та 500 грн у відшкодування моральної шкоди (а.с. 1-2).
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.10.2013 р. між нею та ПАТ "Банк Демарк" було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) №596889 з виплатою 20% річних за користування коштами. 03 грудня 2013 року між нею та відповідачем укладено додатковий договір №1 до строкового банківського вкладу №521090 з виплатою 20% річних за користування коштами. 24 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір №1 до строкового банківського вкладу №531494 з виплатою 22% річних за користування коштами. 20 січня 2014 року між нею та відповідачем укладено додатковий договір №1 до строкового банківського вкладу №538575 з виплатою 21% річних за користування коштами. Також, 14 липня 2014 року між нею та відповідачем укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) №656087 з виплатою 24,5% річних за користування коштами. За умовами даних договорів відповідач повинен щомісячно, починаючи з другого робочого дня наступного місяця, виплачувати відсотки. Вказує, що при зверненні 02.09.2014 року до банку, отримати відсотки за серпень 2014 року вона не змогла, так як відповідач, посилаючись на фінансову ситуацію в країні, відмовив у їх видачі. Отже, за серпень 2014 року згідно вищевказаних вкладів за користування її грошима вона мала би отримати 757,87 грн. Посилаючись на ст. 625 ЦК України вважає, що їй повинно бути виплачено 3% річних від простроченої суми відсотків, що становить 01,89 грн. Вказує, що через неправомірні дії відповідача їй завдано моральної шкоди, яку позивач оцінює у розмірі 500 грн.
У судове засідання позивач не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У відповідності до ст. 169 ЦПК України суд визнав можливим справу розглянути у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
З письмової згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.224 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 22.10.2013 р. між позивачем та ПАТ "Банк Демарк" було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) №596889 з виплатою 20% річних за користування коштами (а.с.3). Відповідно до п.1.2 Договору вкладник вніс на поточний рахунок банку 3 000 грн, а банк прийняв на зберігання дані кошти.
03 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір №1 до строкового банківського вкладу №521090 з виплатою 20% річних за користування коштами. Відповідно до п.1.2 Договору вкладник вніс на поточний рахунок банку 4 500 грн, а банк прийняв на зберігання дані кошти (а.с.5).
Крім того, 24 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір №1 до строкового банківського вкладу №531494 з виплатою 22% річних за користування коштами в розмірі 16 500 грн (а.с.7).
20 січня 2014 року між ОСОБА_1 та відповідачем укладено додатковий договір №1 до строкового банківського вкладу №538575 з виплатою 21% річних за користування коштами в розмірі 24 000 грн (а.с.9).
Також, 14 липня 2014 року між позивачем та відповідачем укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) №656087 з виплатою 24,5% річних за користування коштами (а.с.4). Відповідно до умов якого, вкладник вніс готівкою кошти в сумі 3 000 грн, а банк прийняв їх на зберігання з умовами виплати ОСОБА_1 проценти на суму вкладу з розрахунку 24,5% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно ст. 1061 Цивільного кодексу України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
Судом встановлено, що відповідач на день звернення позивача до суду не виконав своїх зобов'язань - не сплатив проценти за серпень 2014 року за вищевказаними договорами.
Як вбачається із виписки по рахунку від 05.09.2014 року нараховані відсотки за серпень 2014 року по вкладах в сумі 757,87 грн. (а.с.11).
Відповідачем взагалі не надано доказів щодо розміру процентів нарахованих за спірний період .
При таких обставинах, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення процентів, передбачених умовами договорів в розмірі 757,87 грн, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.
За таких умов, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми відсотків задоволенню не підлягають, оскільки умовами договорів встановлений інший розмір процентів, а три проценти річних повинні нараховуватися на суму основного боргу, тобто суму вкладу, який не повернутий у встановлений строк, без урахування вже нарахованих процентів.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, і відшкодування моральної шкоди. Наслідки порушення договору ПАТ "Банк "Демарк" встановлені укладеним між сторонами договором та нормами цивільного законодавства, які регламентують положення про банківській вклад. Вказаними нормами не передбачено відшкодування моральної шкоди за наявності правовідносин, що склалися між сторонами; не передбачають такої відповідальності банку і положення укладеного між сторонами договору банківського вкладу.
За таких обставин, вимоги про відшкодування моральної шкоди не ґрунтується на законі, а тому в цій частині позову слід відмовити.
На підставі ст. 88 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243,60 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 209, 213-215, 218, 224, 292 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 1058, 1060, 1068, 1074 ЦК України, суд, -
Вирішив :
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Банк Демарк" на користь ОСОБА_1 нараховані відсотки за серпень 2014 року за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) та додаткових договорів до строкових банківських вкладів в сумі 757 (сімсот п'ятдесят сім) грн 87 коп (без урахування податків та інших обов'язкових платежів).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Банк Демарк" на користь УК у м. Чернігові/Новозаводський район (код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, ГУ ДКСУ в Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31210206700004, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу 02894496) судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Н.В. Маслюк
Судове рішення № 41207430, Новозаводський районний суд м. Чернігова було прийнято 30.10.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 751/9946/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: